Якій партії віддати свій голос?
Не знаю, насколько с моей стороны корректно комментировать происходящее в других партиях, но общее впечатление хочу высказать. Тем более, что мы не идем на выборы партсписком, а значит я точно так же как и все остальные избиратели буду для себя решать, какой партии отдать свой голос.
I. ЕС
1) Основным электоральным активом партии является личность Порошенко и уверенность в последовательном и однозначном внешнеполитическом курсе. Грубо говоря, основная электоральная база, это голосовавшие за Порошенко в ПЕРВОМ туре, скорее их часть.
2) Список. Первая десятка хороша. Для более детальной оценки нужно увидеть не первую десятку, а всю потенциально проходную часть списка, скажем первую тридцатку. Судя по Березенко и многим другим “новым лицам” на съезде, нас во второй и третьей десятке ждет масса открытий.
2а) Очень много разговоров о проведенном в ЕС праймериз. Судя по частотности этого аргумента, технологический ход с праймериз в ГО сработал. При этом праймериз в ЕС не проводились и близко. Праймериз в стандартном определении это прямые выборы сторонниками партии кандидатов от партии, имеющие обязательную силу для партийных функционеров. (Могут быть некоторые исключения, как с супер-делегатами в Демпартии США, но в любом случае основной пакет голосов всегда у рядовых сторонников.) Так вот ничего подобного не было в ЕС ни по одному из пунктов, они даже не заявляли подобного. Правильно будет сказать, что через ГО “Справа громад” был проведен консультативный опрос сторонников, результаты которого были в какой-то степени учтены руководством партии при формировании списка. Никакой передачи полномочий по формированию списка вниз в ЕС не произошло.
3) Программа. Посмотрим, что выложат. Но в случае ЕС она не настолько критична, так как в целом прекрасно понятна по позиции Порошенко и БПП последние годы. Последовательный вектор на отстаивание суверенитета в вопросах внешней политики и военном строительстве, “шаг вперед и два назад” во внутренней политике и по экономическим вопросам. Буду приятно удивлен если ошибусь, но ожидаю очередной документ “за все хорошее, против всего плохого”.
4) Организационная структура на местах есть, это и старые структуры БПП, и самоорганизовавшийся актив ГО. Насколько они окажутся эффективными, покажут выборы. Финансирование по всей видимости достаточное. В конце концов, Порошенко и еще ряд лидеров имеют возможность оплатить всю предвыборную компанию из своих личных легальных состояний.
II. Голос
1) Основной актив это сам Вакарчук, а так же запрос на “новых лиц”.
2) Список. По первому впечатлению вполне достойный. Причем первая двадцатка при их электоральных перспективах, это практически все, кто пройдет. Во всяком случае большая часть. Есть некоторое количество лично для меня и для нас как партии неприятных персонажей, но готов списать на вкусовщину. При этом хватает и заведомо достойных людей. Жесткого негатива не вызывает никто.
3) Программа. Прочел внимательно, очень красивый документ. Что обидно, очень тщательно обходящий острые углы и без конкретных ответов на практически любые вопросы. Зато предлагающая в качестве ответов вещи, реализуемость которых в короткой перспективе крайне сомнительна. Отсутствие внятной последовательной идеологии или как минимум ее сокрытие с целью не оттолкнуть. Если это и есть их реальные цели, то на мой взгляд однозначно минус.
4) Организационной структуры, насколько я понимаю нет. Во всяком случае, ее сейчас только начнут строить в регионах с нуля. Что реально только или дикими совершенно деньгами, или инкорпорацией каких-то готовых местных структур. Источники финансирования непрозрачны, хотя расходы партия несет уже весьма значительные.
Об остальных партиях, выдвинувших партсписки, писать просто не вижу смысла. Глумиться лень, а всерьез обсуждать жаб из СН или гадюк из ОБ можно только джаст фо фан. Во всяком случае с моими подписчиками.
Хор в білих пальто
(дуже довгий текст – спеціально, щоб відфільтрувати недумаючих)
Заходите на базар, а там в коробках червоніє духмяна полуниця. Вона спокусливо виставляє перед вами свої округлі боки і шепоче: “Візьми мене…” Тільки ваше око зачепилося за неї, підскакує продавець і починає розхвалювати товар із запалом барберської свахи. Ви зачаровані. Ви бачите ці прекрасні, здорові, стиглі тіла і не можете встояти перед спокусою: “Відро! Ні, два відра”… Прилітаєте додому в передчутті акту насолоди, висипаєте з відра, а там… А там в рожевій каші з запахом раннього бродіння плавають незрілі полуничини. Виявилося, що за рядами гарної полуниці ховалася купа неякісної. Ви розчаровані, біжите назад на базар, але нікого не знаходите, бо продавець, який розповів, що продає власну полуницю, виявився одноразовим перекупником…
Усе, що ви прочитали вище, написано про партію “Голос”. Мене часто звинувачують, що я не подаю аналізу із достатньою кількістю доказів. І не подам. По-перше, я нічого нікому не винен. По-друге… По-друге, читайте супровідний текст першого запису Ферма щодо його Великої теореми. По-третє, це для тих, хто обирає, думаючи, а не за допомогою ендокринної та лімбічної систем. Той, хто думає, знайде факти і перевірить їх, тому, хто вірить, хоч “в очі”, хоч “кілка на голові”.
Чому про “Голос”? Нормальна партія, кажуть мені, подивись, які люди, патріоти, волонтери, незаплямовані в політиці. Поглянь, це буде ще одна проукраїнська партія в парламенті, вони заберуть голоси в “Слуги урода”…
Дивлюсь. І що я бачу? Це наче дежавю. Колись у лісі зустрів грибника, який брав усе підряд, а потім сів на розкладний стільчик і, гортаючи десятигривневу книжечку, відділяв отруйні гриби від їстівних. Так ось, шановне панство, якщо ви приготуєте печеню з усіх грибів підряд, то отруїтеся незалежно від наявності в ній кількох симпатичних білих.
1) Почнемо з аналізу списку. Я запитую вас – кого ви там знаєте? Більшість назве лише Вакарчука й Притулу. А хто решта? Більш продвинуті виборці зможуть вказати ще 2-3 достойних прізвища. І я знаю чотирьох нормальних. А решта хто? Так ось, в верхніх частинах списку домінують “шабунінські” та “ТІшні” (Трансперенсі Інтернешнл Україна – ред.). Це люди, Всесвіт яких усі попередні п’ять років був обмежений навколо двох сингулярностей – в Україні найвища корупція в світі та найнижча свобода слова в світі. Ці люди приватизували та монетизували боротьбу з державою часів Порошенка. І непогано так монетизували. Відлуння їхніх скандальних фінансових оборудок чутно ще й досі. Але як щодо головного питання – агресії Московії? Ніяк. Ці люди не публічно промосковські. “ТІ” колись заявляла, що в РФ і рівень свобод вище, і корупція нижча ніж у нас. Патріоти з них, як із валянка тромбон. Співвідношення між “патріотами” і “незрозумілими” там 2 до 4. Це я не розглядаю регіональних представників, де в різних областях зустрічаються такі персони…
Кажете, незаплямовані в політиці? Почекайте. Вакарчук був депутатом від НУ. По мажоритарці йдуть теперішні депутати від БПП і “Самопомочі”. До речі, “Самопомочі “в “Голосі” купа.
2) Лідер. В Україні усі партії лідерського типу. Є спроба і надія ГО “Справа Громад” перетворити ЄС на ідеологічну партію, однак, чи це нам вдалося, дізнаємося лише через півроку. Давайте проаналізуємо. Який із Вакарчука політик? Не політолог, не аналітик, а саме діючий політик. Ніякий. Був присутній лише на 66% засідань і через десять місяців накинув біле манто та покинув депутатство. Де політична боротьба, де депутатська робота? Що, зараз буде легше, чистіше та чесніше ніж у 2008? Зараз бруд змішається з кров’ю. Кожен проукраїнський депутат повинен бути готовим залізти в цю пекельну суміш по самі вуха і рвати ворогів зубами. Тут покинути поле бою в білому манто – це зрада. Вакарчук цього не розуміє? Чи у нього є свій план? І тут мені “Голос” знову нагадав “Самопоміч”, її позицію щодо війни і соціально-економічної кризи.
Однак, “Втомлені від війни” будуть голосувати за Вакарчука, а “люди війни” за Притулу, та про останнього в наступному розділі.
3) Політика. Потрібно весь час втокмачувати в голову виборців, що ми голосуємо не за музику, не за гумориста, навіть не за волонтера. Ми голосуємо за політика. І йому прийдеться не світити мордочкою з екрана чи розважати нас, а займатися політичною діяльністю. Прийдеться приймати політичні рішення і робити політичні заяви. Політичні рішення приймає політик обраний, а політичні заяви робить кожен. Чи чули ми від Вакарчука і Притули політичні заяви? Від Вакарчука щось таке популісько-нейтральне лунало. А Притула? А Притула намагався всю дорогу не виказувати свою позицію і залишатися “над схваткой”. Він – класний волонтер! Якби проходив праймеріс в міністерство волонтерів, він увійшов би в мою ТОП-5. Але ми обираємо не “волонтер року”. Ми обираємо політика, який повинен мати чітку позицію щодо важливих політичних подій. І тут у мене питання – ви чули від лідерів “Голосу” чіткі позиції щодо незаконності розпуску парламенту, незаконного призначення голів АП і ГШ, ще десятка незаконних рішень Коломойського і півсотні скандальних заяв зекоманди? А яка там реакція на заяви Пінчука-Кучми? До речі, від ще трьох знайомих мені достойників, які є в списку “Голосу”, я також не читав таких заяв. Вони класні фахівці та громадські діячі, але невідомі мені як політики. Немає такої професії “гарна людина”. Наприклад, коли на праймеріс ГО “Справа громад” ми обирали кандидатів до партії ЄС, то там був десяток знаних ветеранів. Однак, вони не просто ветерани і не просто відомі як письменники чи блогери. Вони політики, тому що я читав чи чув їхні політичні заяви на кожну політичну подію. А тут вакуум, який після отримання мандату заповниться чим завгодно. Знову згадалася Самопоміч.
4) Влада чи опозиція. В умовах домінування президента Коломойського потрібно не просто говорити “про високе в політиці”, потрібно чітко позначати місцеперебування. “Ми будемо допомагати в кожній гарній ініціативі”. Це ні про що. А жорстко критикувати за “негарні” ініціативи? За місяць ми спостерігали купу зашкварів – де реакція? В парламенті буде так само? Готові йти в опозицію і, наприклад, ставати живою стіною між Нацгвардією і протестувальниками? Якщо ви навіть зараз рота боїтеся розкрити для критики, то що буде в парламенті? У білому пальто думаєте відсидітись?
Коли мені кажуть, що “Голос” забирає в “СУ”, то я відповідаю – дурня. Він відриває голоси в ЄС. Ви скажете: “яка різниця – це все будуть проукраїнські депутати”. Впевнені? Якби вас повернути в 2014, то ви передали б голоси від НФ і БПП до “Самопомочі”? Знаєте що було б? Так отож. Немає політичної позиції, немає позиції щодо злочинної влади Коломойського, більш того – немає ідеології.
5) Мені з ідеологією просто – я меритократ. Влада буде гідною лише тоді, коли це буде влада гідних. Дорога до меритократії пролягає через республіканство. Тому я підтримую українських республіканців (ГО “Справа громад” з партію ЄС). Хто такі за ідеологічними принципами “Голос”? Ліберали, бо заяви їхнього лідера це “в общем, обо всем и ни о чем”? Соціалісти, бо “першим законом буде закон проти олігархів”. З позиції ідеології партії “Голос” не існує. Хоча ні, існує. Потрібно лише додати в ідеологічну класифікацію “прихильників білого манто”. Оце і є їхня ідеологічна основа – залишитися чистенькими. І це в наших авгієвих конюшнях?!
Висновок. Зберуться процентів з десять біломантових та виберуть “своїх” до парламенту. Однак, вони забувають про одну важливу річ – хто там за спиною. Нікого? Ну, ну… Ще одна історія. Торгувало українське підприємство трубами з РФ. Нормальний бізнес. І тут бачить його власник, що до влади в Україні приходить земляк-беспредельщик. “Потрібно вибудовувати противаги”, – подумав власник трубного заводику. Не від один – той, хто тримає РПУ (Радікальна партія – ред.), також. Почали олігархи створювати систему опору, а тут бац – РФ закрила доступ до свого ринку. Їде трубник до… Ні, не в Москву. Їде в АП. Потім виступає з проросійськими заявами. Його тесть ці заяви посилює в Мінську… Тільки сліпий не бачить, як Кремль підігрує президенту Коломойському, прибираючи конкурентів. При чому тут “Голос”? В розпал трубної кризи з’являється заява Вакарчука в стилі “услышь Донбас”.
Звичайно, не усі одночасні події пов’язані, але за сукупністю доказів, голосуючи за “Голос”, ви голосуєте за Пінчука-Кучму або за “Самопоміч -2”.
В принципі, якщо проаналізувати списки основних претендентів на парламентські крісла, то ніяких несподіванок не відбулося.
Риги показали, що крокодилячі сльози в 2014 році були крокодилячими, і так до них відноситися не можна.
Смешко, розкачаний гордоном і гуснею для того, щоб відібрати голоси у ПП на президентських виборах, показав, що він не даремно був одним з учасників отруєння Ющенка. І, виконавши свою функцію на президентських виборах, цей проект просто став комерційним. Що очевидно навіть оленям і білоножкам. В раду вони не пройдуть, але гордон заробить. Заслужив. Без іронії.
Гриценко буде говорити щось завтра. Але говорити там вже нема про що. І слухати нема кому.
Те ж саме стосується й садового.
Список партії зелені продовжує дивувати мене флешбеками і повторенням шляху янека. Навіть борця жана беленюка всунули в список. Нагадаю, що в янека подібну функцію виконував борець ельбрус тедеєв.
Правда, поки не зрозуміло, хто в майбутньому буде виконувати роль чечетова, олійника і царьова. Але відповідних кандидатур там достатньо.
Вакарчук показав те, що говорив всі 5 років “Не твоя війна”, провівши в список невідомо кого. Багато хто вчора мені апелював, що в його списку є волонтери, добровольці, Притула. Вони то є, але важливі пріоритети. Кіборг Шараскін (Богема) на сумнівному 20-му місці, а в десятці “не твоя війна”. Ось і всі пріоритети.
Десятка Порошенка приємно здивувала. Звісно, я би й так голосував за партію Порошенка, якою б не була та десятка. Тільки тому, що там присутній національний лідер. Але набагато приємніше голосувати за правильних людей. Сподіваюся і інша частина списку буде адекватною.
Висновків не буде.
Це та ситуація, коли висновки очевидні.
Купа з’їздів. Буде що аналізувати, хоча не фоні суспільного регресу виникає питання: а кому все це потрібно?
Після такого шуму й пафосу списки Слуги урода й Голосу ще років 5-10 назад з таким складом викликали б цілковите розчарування та мусили привести до неминучого провалу. Натомість, не думаю, що сірий і непроривний список Вакарчука дуже загальмує його тенденції з набору голосів. А суміш нулів з мінусами у Зеленського взагалі його виборців не цікавить – ті, доки кайф не минув, голосують без вмикання мозку.
Свій аналіз буду в подальшому тут публікувати, зараз ще хочу побачити трохи більше фактажу. Ну, хіба дещо з перших вражень:
1. Список Європейської Солідарності.
Гідно й серйозно. Але зараз почнеться купа невдоволень та обурень. Усі, кого нема в списку, але з амбіціями, зараз почнуть критикувати. Ну то подивіться на мене. У мене амбіції є? Є. Досвід є? В списку я є? Ні. Але до 21 липня запрягаюся й буду старатися допомагати, чим зможу. Бо так потрібно, бо інакше, через тупість одних і амбіції інших, можемо втратити все. Тому закликаю всіх невдоволених: за цей список не соромно, а лідер узагалі найкращий, тому давайте зараз просто підтримаємо, а критикувати будемо вже в кінці липня. Повірте, я тоді теж від себе багато що добавлю. Але не зараз. Нам усім потрібна перемога Порошенка. А те, що під якимось прохідним номером буде Х, якого я не долюблюю, а не У, яким захоплююся, – це зараз не на часі.
2. Слуга Урода.
Усе краще підтверджує таку народну назву партії. Там купа сірих і мало кому відомих виконавців чужої волі. Зате є Ткаченко з “полюсів”. Оце вам і маркер – хто замовлятиме музику, а хто диригуватиме. Там ще багато таких передаточних механізмів, але хочу краще розібратися. Адже список формували дуже хтиво й підло: щоб ніхто спершу не розібрався (для того ж і домінують безликі), зараз їх ніби й критикувати нема за що – на це й робиться ставка. А коли все стане зрозуміло, вже виявиться запізно. Але принцип маркерів таки мусили зберегти, бо хазяїн безликим не довіряє. Тому й на шкоду зеленому мусять то не голову адміністрації Богдана сунути, то в список Ткаченка вносити. Єдине, поки бачу якісь натяки на поліваріантність впливу олігархів, що, звісно, тільки посилює олігархічні впливи.
3. “Голос” Вакарчука відверто розчарував.
Там направду є хороші й компетентні люди, а є й відверті мінуси. А ще купа сірих персонажів без особливих прикмет. Я не кажу, що вони погані. Я про те, що мені чомусь здається: більшість запрезентованого списку в наступній Раді працюватиме приблизно так, як сам Вакарчук “дерзав” у Раді 6-го скликання. Зараз не буду лізти в деталі, просто такі перші враження від перегляду списку. Щодо мінусів, які руйнуватимуть можливості для співпраці проєвропейських сил, то мені вже Рахманіна та Устінова з ЦПК достатньо. А ті хороші люди, які там є, без сильної координації (ну не будуть же мене переконувати, що Вакарчук – сильний і вмілий лідер!) підуть хто в ліс, хто по дрова. Мені направду шкода, але Вакарчук, як мені здається, почав операцію спалення своїх перспектив. Шкода, його серйозно готували до майбутньої політичної кар’єри. Міг стартувати в 2024, навіть восени цього року… Але такий фальстарт йому не пішов на користь. Голосів, попри все, набере, але це буде певне розчарування.
4. Українська Стратегія Гройсмана.
Тут я таки зумів своєчасно зібрати правильну інформацію та надіслати замовникам коректну аналітику. Усі чутки про похід на вибори по мажоритарці чи виключно власним списком виявилися лише відгомоном проміжних рішень. Уже за кілька днів до з’їзду визначилися: лише списками, лише під лейблом Гройсмана, але 50:50 з Народним Фронтом. От тільки, враховуючи, що завдяки Яценюку НФ мінусує будь який спільний проект, а через одіозну персону Авакова взагалі обнуляє, домовилися Яценюку пообіцяти якийсь пам’ятник поза парламентом, а решту його команди акуратно розчинити в списку Гройсмана. Але перелік виглядає так, ніби це Гройсмана розчинили в Народному Фронті. До списку особливих претензій не маю: є люди гідні, є дещо контраверсійні. Але ж це класична “братська могила”! А коли я побачив, як у Гройсмана почали маніпулювати з фальшивими рейтингами, зрозумів, що справи й зовсім безнадійні. Зате свої 2,5% візьмуть і надкусять чистий електорат Порошенка. Не хочу каркати, але не бачу я там потенціалу для зростання.
Поки досить цих. Решту ще перегляну, тоді теж дечим поділюся. Там одна лише Партія регіонів у всіх своїх відламах чого вартує! Викладене вище – це не аналітика, а тільки загальні враження. Аналізувати будемо пізніше.
