Без світла та зв’язку: як працюватимуть банки в Україні у разі блекауту

70% відділень банків вже приєднано до системи Power Banking. Відділення, що входять до мережі, можуть працювати навіть за умов тривалої відсутності світла. Усі вони обладнані альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку.

Читати далі

Fat Сat Tax

Раді пропонують запровадити тимчасове оподаткування надприбутків банків – чистого процентного доходу банків за ставкою 5% (+ до сплати податку на прибуток підприємств).

Читати далі

Важкі засідання податкового комітету

Крім розгляду законопроєктів довелося слухати чергову брехливу інформацію підсанкційного Дубінського про нібито контрабанду сигарет компанією «Рошен». Чому людина, щодо якої накладено санкції Сполученими Штатами, яким ми довіряємо, ще може продовжувати «псувати повітря» в Україні, підриваючи нашу економіку в найгірших традиціях продажної псевдожурналістики?!

Читати далі

Банки та нормативи

У воєнний час банки не можуть та не будуть виконувати нормативи. Принаймні, більшість банків. Це нормально, так і має бути, і саме тому НБУ і скасував застосування заходів впливу за порушення нормативів.

Читати далі

Банки – ситуація погана, але у звітності все гаразд

На банки впала величезна криза, мінімум 20% кредитного портфеля немає, немає і застави під більшість кредитів, не тільки втрачених. Це мало б відобразитися на капіталі. Але ми бачимо, що з капіталом, за даними самих банків, фактично нічого не змінилося. Так може бути? Може. Або банки знайшли якусь альтернативу, раптові доходи під час війни. Або банки щось домальовують (якісь доходи) і щось недомальовують (якісь збитки). Що з цим робити. Вмикати чи то пак розбудити банківський нагляд. Треба і знати, і давати реальну картину по банках, бо ця банківська криза не з тих, хто сама себе полікує.

Читати далі

Операційна ефективність банків у перші три місяці повномасштабної війни

Операційна ефективність банків, той самий Cost-to-Income ratio, зараз сама по собі мало що каже про фінансовий стан банків та про їхню стійкість. Пять найкращих за цим показником банків – Ідея, Сіті, Ексім, А-Банк та КІБ. В кожного своя історія, чому ефективність вийшла такою високою. Ніби війна, втрата позичальників, кредитів, але операційна ефективність мало того, що вища за середньоєвропейську, але ще й покращується. Так не буває. Єдине логічне пояснення: масове маніпулювання звітністю. Колись подібна історія мала дуже погані наслідки. Ми пам’ятаємо їх під загальною назвою “банкопад”.

Читати далі

Просити гроші у партнерів розумно і не зазорно

Нам треба, по мінімуму, 280-350 млрд грн на місяць. Скільки з цього ми можемо зібрати своїми силами? Тобто податковими надходженнями й трошки неподатковими? Оптимістично – 150-160 млрд грн. Це максимум на цьому етапі, напевно, який можна очікувати. Тобто 50-55% від потреб. Оце і є власний ресурс. От як не міняй стратегію економіки та не продукуй «свіжих дебютних ідей», більше вона просто не потягне. Потягне, скоріше, менше. Далі все. 3-4 місяці без зовнішньої допомоги, і все, весь внутрішній ресурс вичерпався. Лишиться тільки емісія.

Читати далі

Чому росія не допустила дефолту?

Якщо почитати наші економічні ЗМІ, може скластися враження, що фінансовій системі росії повний гаплик. Як би нам цього не хотілося, на жаль, ні. Чесно кажучи, зовсім навпаки. На цьому етапі головний наслідок початку цієї фази війни та впровадження санкцій до рф – паніку на фінринках росії подолано. Центробанк рф зробив свою роботу, й дуже професійно. Не варто недооцінювати ворога. Він вміє в фінанси та центробанкінг.

Читати далі

Банки у перший місяць війни – операційна ефективність

Показник Cost to Income Ratio для українських банків у березні склав 66%. Це добре чи погано, багато чи мало, що це взагалі означає? 66% – високий показник. Це рівень найбільших європейських банків. Як так сталося, що під час війни українські банки показують таку високу ефективність? За бажанням, легко можна зробити дещо хибний висновок, що нібито українська банківська система навіть під час відкритої війни нічим не гірша від європейської системи у мирні часи. Це не так. На банківську систему «лягла» війна, це збитки й величезна невизначеність, і в якому стані банки вийдуть з війни, не знає, мабуть, ніхто.

Читати далі

Про відновлення кредитування. Частина 1

Агросектор. Перші прикидки та перші цифри і розрахунки. Це зараз найпростіше. У двох частинах. Чому відсутнє або мляве кредитування? Високі ризики, недостатність гарантій для покриття збитків, порівняно висока безризикова ставка. Можна, звичайно, сказати, що банки перебільшують ризики. Скоріше за все, так воно і є – за великої невизначеності банки, особливо банки, схильні до завищення ризиків. Та інших банків у нас нема. Частина друга. Як пришвидшити кредитування. Які інструменти можна задіяти. To be continued.

Читати далі

Перша реакція банків і населення на шок початку війни

Виглядає так, що першими запанікували банки, а не населення. Проте банки й заспокоїлися раніше. Ситуація вже два тижні стабільна. Шок для населення був, як то кажуть, довшим та глибшим. Населення остаточно впевнилося, що банки та фінансова система працюють добре, десь на четвертий тиждень війни, коли пішов чистий приплив готівки до банків. Тобто реакція на шок, навіть, свого роду паніка, закінчилася десь за два тижні з початку навали. Приблизно 9-10 березня.

Читати далі

Автоматичне списання коштів за борги з рахунків українців почнеться вже завтра

«ПриватБанк», «ПроКредит Банк», а також Monobank і інші банки (всього сім) вже з завтрашнього дня, 6 липня, можуть автоматично знімати з рахунків українців кошти через борги. Раніше це було можливо тільки при заборгованості за аліменти, але тепер процедуру розширили на борги за: житлово-комунальні послуги; штрафи (зокрема, за порушення правил дорожнього руху); зарплати.

Читати далі

Так чего ж от нас хочет этот проклятый МВФ?

Уже с прошлого года идут переговоры о кредитах. Так чего ж от нас хочет этот проклятый МВФ? Денег дадут или нет? Доллары продавать или покупать? Садитесь, заваривайте птеродактиля, сейчас я расскажу, чего надо МВФ. Конкретно и на основе инсайдов. И расскажу я вам о банках, потому что об антикоррупционных органах и их вопросах, САП, НАБУ, Татарове, вот об этом всем больше известно, и они как-то больше на слуху. А по банкам-то претензии не менее солидные.

Читати далі

Олигархи – это всегда бедность

Некоторые думают, что олигархи – это про богатство, но это неправда. Олигарх – это не тот человек, который делает себя богаче, это тот человек, который делает нас бедней. Маск и Брин стали богатыми, не сделав массы бедными, и они просто миллиардеры. А вот олигархами зовут именно тех, кто приводит свои народы к обнищанию. И топ-менеджмент олигарха на высших государственных должностях – это как педофил в роли воспитателя детского садика. Опыт-то у него, конечно, есть, только за этот опыт его надо срочно сажать в тюрячку, а не делать министром, ой простите, воспитателем.

Читати далі

То, что утонет корабль, их не беспокоит

Они собрали все кроме денег, а деньги нужны немалые. Эти люди не играют за свои, только за чужие, за наши. Им нужны бабки на парламентские, многих надо купить, кроме девочек на подтанцовке из числа «реформаторов и антикоррупционеров». Нужно много денег. Для этого им нужны или газ, или банки. Больше других больших за раз денег в стране нет. Целью, судя по всему, выбраны именно банки. Этим людям нужна дыра ниже ватерлинии, дыра, в которую хлынет так нужная им вода в нашей финансовой пустыне. Их это не беспокоит, а меня беспокоит.

Читати далі

Українці банкам довіряють

Нині Валерія Гонтарева – співробітник Лондонської школи економіки. Фінансисти Британії оцінили її діяльність на посаді голови НБУ, махом перекресливши всі звинувачення української опозиції. Українські вкладники висновки британців цілковито схвалили. Своїми депозитами.

Читати далі