Обмеження P2P-переказів для фізосіб наближаються
Сьогодні (13.08.2024 р. – Ред.) проходило засідання ТСК з економбезпеки, присвячене «дропам», і сьогодні ж на ЄП вийшло інтерв’ю з Головою Нацбанку, в якому він зазначив про можливість ухвалення рішення щодо обмеження P2P-переказів вже на цьому тижні.
«Дропи» (або «мули») – це особи, які беруть участь у схемах відмивання грошей, отримуючи незаконні кошти на свої рахунки, а потім переводять ці кошти на інші рахунки або витрачають на товари та послуги, які потім перепродаються, щоб легалізувати кошти.
«Дропів» широко використовують:
• у нелегальних онлайн-іграх,
• при продажу контрабанди та контрафакту, а також заборонених товарів (зокрема, наркотиків),
• у незаконному обміні валюти,
• у шахрайських схемах.
За інформацією Нацбанку, середній обсяг на одного «дропа» становить 2.5 млн грн за рік, а загальні обсяги операцій зарахувань по картках «дропів» можуть перевищувати 200 млрд грн в рік.
Без сумніву, існування «дропів» шкодить і державному бюджету (незаконний бізнес, приховування доходів від оподаткування), і громадянам (використовуються в шахрайських схемах заволодіння чужими коштами).
Проте важко погодитись із запропонованим Нацбанком рішенням щодо обмеження суми та кількості саме вихідних транзакцій фізичних осіб, що анонсується як боротьба з «дропами».
Бо, перш за все, для «дропа» характерна велика кількість невеликих (200-500 грн) вхідних транзакцій з достатньо високою інтенсивністю (інтервал 1-5 хвилин у денний час, 3-6 годин у нічний), в тому числі від азартних гравців нелегальних казино.
Друге, звернула увагу на вихід із «платіжної мережі «дропів», це:
– виплати «виграшів» гравцям,
– отримання готівки.
Якось дивно виходить, як на мене, і абсолютно очевидно, що ця схема змінила існуючу до цього підміну ознаки платежу (міскодінг), яка використовувалась в азартних іграх.
Наразі, виходячи зі схеми, вона використовується для тих же цілей, для цієї ж кримінальної сфери. Тобто не знайшли іншого шляху припинити діяльність нелегальних казино?!
Вважаю, що запропонована НБУ ініціатива не вирішить проблему, а от під гаслом «зробимо схему невигідною (дороговартісною) для порушників» застосовує обмеження та заборони для звичайних законослухняних людей.
От тільки зловмисники пристосуються і побудують чергову схему, а обмеження для звичайних громадян залишаться.
Недалекість – це коли зблизька людина здається розумною, а відійшов недалеко, то наче вже й не дуже.
До чого це я. Продовжують лунати заяви “На Заході заздрять нашим цифровим продуктам”.
Вкотре пояснюю: усі вітчизняні цифрові фокуси є інфантильною спробою обманути закони фізики, соціології, теорії держави та права, я б навіть сказав, тисячолітні закони еволюції людства.
Єдине, чим насправді можна було б пишатися, – це приватна компанія (!) Нова Пошта, та й та розвивається не завдяки, а всупереч рідному уряду та усім тисячам корупціонерів-перевірялкіних, кожен із яких хоче відкусити свій шмат від успішного бізнесу. Але вони відпочатку бачили колосальний прихований попит на якісні поштові послуги, спаплюжені невиліковною Укрпоштою.
І якщо вже про пошту заговорили, давайте розглянемо суть питання на прикладі цього сектору економіки.
У Західній Європі є і приватні поштові сервіси, і державні. Якість їх роботи відрізняється не сильно, як і ціни. Державні – трохи гірше та дешевше, приватні – трохи дорожче та якісніше. Але різниця не так щоб велика насправді.
І ще там офіційно працюють Apple, Amazon, E-Bay та інші міжнародні гіганти. У людей немає жодних проблем із доставкою посилок із Інтернет-магазинів.
Зранку заплатив, а ввечері посилка вже стоїть у тебе на порозі. І ніхто її не вкраде, між іншим. І за онлайн-платежі люди не переживають: у разі чого поліція швидко знайде та покарає злочинця, а постраждалому повернуть гроші або посилку. Тому що там працюють ІНСТИТУЦІЇ. Принаймні у все це вірить абсолютна більшість мешканців країн Західної Європи. І тому вони такі привітні та розслаблені, нікуди не поспішають, не нервують і в цілому довіряють своїм урядам.
А що у нас: нарід і бізнес намагаються якось обдурити казнокрадів, завдання яких лише «общипати гусей», нічого не давши взамін. Одні чиновники намагаються обдурити корупцію інших чиновників, створюючи тим самим ще одну, свою власну, незалежну корупцію. Не лікувати, а просто обійти, не намагаючись змінити основу, фундамент. А це здорові стосунки людей та влади, прозорі правила гри, проста та справедлива система оподаткування, працюючі механізми громадського контролю за владою. Та й, власне, побудова самих інституцій здорової людини, – а не те, шо січас.
До речі, ось приклад з Р2Р-переказами: це коли можна за кілька секунд перекинути гроші кому завгодно. Ми усі так веселилися, дивлячись на європейців, які дивувалися такій можливості.
А тепер всьо, кончилися танці, погралися – і фатить, НБУ планує заборонити ці операції. Нібито для боротьби з тінізацією економіки, ага-ага. Публічно чиновники та фіскали начебто борються з цим, а за кулісами ще більше заганяють економіку в тінь.
Я минулого тижня заходив в один великий банк і був наповал вражений величезною чергою до каси, де проводять операції з готівкою. Ось вони, результати «реформ»: банкомати та термінали стоять незаймані, оператори в залі відверто нудьгують, зате в касі машинка для рахування купюр годинами практично не замовкає.
Що хочу сказати: сучасна примусова державна цифровізація не вирішує ключових проблем, а лише імітує їх вирішення. Додатки файно так блимають на смартфонах, але що далі? Для чого? Які серйозні проблеми вони вирішили?
Пам’ятаєте, у 2019 році новиєліца кричали з кожної праски: «Ми замінимо чиновника програмою і таким чином подолаємо корупцію». «Уря!» кричали домогосподарки і підкидали вгору чепчики.
Пройшло 5 років, у Дію вгатили шалені мільярди, а корупція в країні лише посилилася. Совкову податкову систему навіть не намагалися змінити, лише погіршували. Митниця стала настільки корумпованою, що американські топ-дипломати вже вголос кажуть: «Не треба підвищувати податки, реформа митниці принесе значно більше грошей у бюджет».
І до речі, пам’ятаєте оце: «Україна стане першою державою, яка легалізувала криптовалюти»? І шо? І як?
Отож.
