Артилерійські проблеми сучасності очима аеророзвідки
Поговоримо про причини, які роблять із такого коштовного та потенційно жахливого засобу як артилерія замість “богів війни” максимум “бісеня звіздецю”. І до чого тут зенітні дрони.
Читати даліПоговоримо про причини, які роблять із такого коштовного та потенційно жахливого засобу як артилерія замість “богів війни” максимум “бісеня звіздецю”. І до чого тут зенітні дрони.
Читати даліРозбір польотів – нудно. Дивитись в очі фактам – страшно. Приємніше споживати казочку про «все в нас під контролем», закривати очі на кричуще крадівництво і «вірити в Перемогу». Так модно і безпечно.
Читати даліУ західних ЗМІ зʼявилось чимало публікацій, суть яких проста: українське диво-2022 уже нікого не дивує, хочемо ще. Тож маємо забезпечити диво – внутрішньою ефективністю, забезпеченням ЗСУ і правильними зовнішніми комунікаціями.
Читати даліПравильна система злагодження, координації та використання сил і засобів на полі бою – це і є наша запорука перемоги. І це набагато складніша тема, ніж просто закупити в армію овердохріна гаджетів. Нам треба будувати цю систему по всіх військах.
Читати даліЯк перемогти у війні, яка стала позиційною, ворога, який переважає в ресурсах? Здоровий глузд диктує відповіді: стати якісно кращими; ефективніше використовувати ресурси, які маємо; отримати переважаючу підтримку союзників.
Читати даліПоказник Cost to Income Ratio для українських банків у березні склав 66%. Це добре чи погано, багато чи мало, що це взагалі означає? 66% – високий показник. Це рівень найбільших європейських банків. Як так сталося, що під час війни українські банки показують таку високу ефективність? За бажанням, легко можна зробити дещо хибний висновок, що нібито українська банківська система навіть під час відкритої війни нічим не гірша від європейської системи у мирні часи. Це не так. На банківську систему «лягла» війна, це збитки й величезна невизначеність, і в якому стані банки вийдуть з війни, не знає, мабуть, ніхто.
Читати даліВідповідно до постанови Уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі. У форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мінюсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.
Читати далі