Санкції на часі. 20.11.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 20.11.2024.
1. Перші удари американськими ракетами ATACMS по російській території спричинили різке падіння котирувань акцій і курсу рубля на Московській біржі.
– За підсумками торгів у вівторок індекс Мосбіржі впав на 3,32%, до 2630,5 пунктів. Це другий найбільший обвал за останні два роки, який скоротив капіталізацію індексу на 179 млрд рублів.
– Доларовий індекс РТС втратив майже $2 млрд капіталізації (3,43%), знизившись до 828,38 пунктів — найнижчого рівня з лютого 2022 року.
– Акції провідних російських компаній зазнали значних втрат: «Сбербанк» (-3,3%), «Газпром» (-3%), «Роснефть» (-2,9%), «Северсталь» (-3,7%), «Мечел» (-4,1%), «Россети» (-5,2%).
– Офіційний курс долара вперше за рік перевищив 100 рублів, а на валютному ринку досяг позначки 101,1 рубля.
– Причиною обвалу є посилення геополітичних ризиків. Перспективи ринку залишаються песимістичними.
– Центробанк рф продовжить підвищувати ключову ставку, а погіршення зовнішньої торгівлі посилює тиск на рубль. За його прогнозом, долар може зрости до 102,5 рубля, а індекс Мосбіржі впасти до 2500 пунктів — найнижчого рівня з травня 2023 року.
2. Один із найбільших НПЗ росії частково зупинився через аварію.
– Через поломку установки каталізаторного крекінгу з 13 листопада зупинив виробничі процеси «Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСІ) — четвертий за обсягами НПЗ у росії.
– Завод, який належить «Лукойлу» і виробляє понад 11% бензину країни, різко скоротив виробництво.
– Поломка стала другою за рік, і ремонт ускладнюється санкціями, що обмежують доступ до західного обладнання.
– У січні аналогічна аварія зупинила роботу НПЗ на три місяці. Наразі підприємство шукає альтернативні обсяги пального для постачання.
3. Обсяг постачань російської нафти морем знизився на 150 тис бар на добу минулого тижня.
– Загальні поставки з західних портів росії впали майже на 30% порівняно з попереднім тижнем, тоді як кількість танкерів, що виходять із тихоокеанських портів, не змінилася.
– Усі вантажі, які залишають східні порти цього місяця, прямують до Китаю, тоді як більшість вантажів з експортних терміналів у Балтійському, Чорному морі та Арктиці спрямовані до Індії, а Туреччина йде на другому місці.
– На попередньому звітному тижні середній експорт російської нафти досяг 3,39 млн бар на добу.
– Середній дохід за чотири тижні знизився приблизно до $1,47 млрд. на тиждень зі $1,55 млрд.
– Згідно з останніми звітами, за минулий тиждень було завантажено 19,8 млн бар російської сирої нафти на 26 танкерах, що нижче попереднього тижня в 24,98 млн бар, завантаженому на 32 суднах.
4. У росії прогнозують обвал авторинку до 30% у 2025 році.
– У 2025 році продажі нових автомобілів у росії можуть скоротитися на 21-30%, до 1,3-1,4 млн одиниць. Причиною такого падіння є висока ключова ставка, повідомив голова російського «АвтоВАЗу».
– Росіяни відкладають покупки і накопичують кошти на депозитах. Це серйозно позначиться на ринку та виробничих планах.
– При такій ключовій ставці підтримувати поточні обсяги виробництва неможливо.
– Центробанк росії у жовтні підвищив ключову ставку до 21%, найвищого рівня з 2003 року. Це стало спробою стримати інфляцію, але водночас створило значний тиск на економіку.
– Російський бізнес звинувачує Центробанк у тому, що високі ставки гальмують інвестиції та розвиток, і попереджає про ризики зупинки окремих галузей.
5. Обсяги поставок одягу до росії скорочуються – з Туреччини скоротилися майже на 50%, а зимового одягу з Китаю — на 60%.
– Ці країни є ключовими постачальниками текстилю до росії. Основні причини такого зниження — зростання цін на імпорт, а також ризик вторинних санкцій проти іноземних банків та юридичних осіб за розрахунки з росією.
– Попри падіння імпорту, Туреччина та Китай залишаються основними партнерами росії у постачанні одягу.
– Скорочення імпорту може спричинити зростання цін на одяг, особливо якщо не вдасться швидко знайти заміну для дефіцитних позицій.
6. Цінові очікування російського бізнесу досягли максимуму з травня 2022 року.
– У листопаді цінові очікування російських підприємств сягнули найвищого рівня за останні півтора року.
– Третій місяць поспіль бізнес прогнозує зростання цін на продукцію, що пояснюється підвищенням податкового навантаження з 2025 року, зростанням мінімальної заробітної плати та подорожчанням послуг ЖКГ.
– При цьому оцінка загальних бізнес-умов залишається на низькому рівні. Найбільше поліпшення спостерігається в промисловому виробництві та сільському господарстві, тоді як умови в будівництві та торгівлі, особливо автомобілями, погіршуються.
– Експерти попереджають про можливі ризики в окремих галузях. Через високу ключову ставку автомобільна галузь може зіткнутися з хвилею банкрутств.
– Компанії мають високий рівень закредитованості, а прибуток від продажу автомобілів китайського виробництва залишається низьким.
– Центробанк рф не планує знижувати ставку, поки інфляція не сповільниться. Це означає, що економічний тиск на бізнес найближчим часом збережеться.
7. Росіянам списуватимуть борги за участь у війні.
– Держдума росії схвалила закон про списання кредитних боргів до 10 млн рублів для тих, хто укладе контракт із Міноборони після 1 грудня 2024 року і візьме участь у війні в Україні.
– Борги можуть бути списані не лише самим військовим, а й їхнім родичам.
– Списання стосується кредитів, укладених до 1 грудня 2024 року, за якими вже ухвалено судове рішення про стягнення боргу або відкрито виконавче провадження. Закон також збільшує період відстрочки виконання боргових зобов’язань до 180 днів.
– Цей крок став відповіддю на гострий дефіцит особового складу в російській армії. Пропозиція списання боргів — це спроба російської влади залучити нових контрактників на війну, з огляду на низьку мотивацію серед громадян.
– За даними Федеральної служби судових приставів, у січні-вересні 2024 року кредитори вимагали стягнути з громадян 1,41 трлн рублів, що на 34,2% більше, ніж роком раніше. Загалом було відкрито 10,9 млн нових проваджень про стягнення боргів, що свідчить про фінансові труднощі значної частини населення.
– Таким чином, російська влада намагається компенсувати втрати на фронті, використовуючи економічні важелі для мобілізації населення.
8. США нададуть Україні протипіхотні міни для стримування російського наступу.
– Президент Джо Байден схвалив постачання Україні протипіхотних мін, які допоможуть уповільнити просування російських військ на сході.
– Очікується, що ці міни, поряд із іншими видами озброєння зі США, стануть ефективним інструментом стримування. Україна зобов’язалася використовувати міни виключно на своїй території та уникати їх застосування в районах, де проживають цивільні громадяни.
– На відміну від російських, американські міни є «нестійкими» — вони стають інертними після закінчення роботи батареї, що зменшує ризик для цивільного населення.
– Протягом війни Сполучені Штати вже надавали Україні протитанкові міни, але постачання протипіхотних мін посилює можливості ЗСУ проти наземного наступу росії.
– Це рішення ухвалено після того, як Україна здійснила удар по території рф за допомогою американських ракет ATACMS, наданих у рамках військової допомоги. Цей удар став символічною подією, яка збіглася із 1000-м днем війни.
9. У Британії натякають, що США зняли обмеження для України на удари Storm Shadow.
– З урядових кіл Великої Британії почали лунати натяки щодо того, що США дозволили Україні використовувати ракети Storm Shadow для ударів по рф.
– У приватному порядку високопоставлене джерело в уряді раніше казало, що Стармер хоче дозволити Україні використовувати зброю на свій розсуд для самооборони, і Британія вже кілька місяців чинить тиск на США з цього питання.
– США спочатку не давали дозволу на використання своїх технологій для ракет Storm Shadow по території росії, оскільки були занепокоєні можливою ескалацією конфлікту.
– За словами джерела в Міністерстві закордонних справ, “переломний момент” настав, коли росія залучила північнокорейських військових, що було розцінено як “значна ескалація”.
– Тепер очікується схвалення з боку США щодо Storm Shadow, особливо з огляду на те, що Україна вже використовувала американські далекобійні ракети для ударів по рф.
10. Європейський Союз у вересні значно наростив імпорт російського газу.
– Закупівлі трубопровідного газу склали €840 млн — найбільший показник із лютого 2023 року, що на 30% більше, ніж у серпні.
– Найбільшими покупцями стали Італія (€315,5 млн), Угорщина та Греція.
– Також зріс імпорт російського ЗПГ до €547,8 млн, найбільше з квітня. Франція, Бельгія та Нідерланди стали ключовими імпортерами.
– Загалом за 9 місяців ЄС витратив €5,4 млрд на газ із рф, а частка російського газу зросла до 25,6% в імпорті.
11. Японія у жовтні 2024 року наростила експорт до рф на 52,8%.
– Експорт до рф з Японії склав $204 млн, імпорт з росії – 76,28 $495,35 млн.
– Експорт легкових автомобілів за цей місяць збільшився на 45,8% порівняно з 2023 роком, експорт запчастин і комплектуючих для транспортних засобів — на 27%.
– Крім того, зросли постачання в рф японських аудіо- та відеоапаратури – на 53,8%, паперу та паперових виробів – на 180% та пластмаси – на 228%.
– Також Японія збільшила імпорт ЗПГ із рф на 8,9%.
– При цьому країна на 87,3% скоротила закупівлю російського вугілля і не стала купувати російську нафту.
12. Біля Малайзії організували найбільшу у світі тіньову перевалку нафти для обходу санкцій.
– У Південнокитайському морі за 60 км від узбережжя Малайзії розташоване найбільше у світі місце зустрічі танкерів “тіньового флоту” для перевалки нафти.
– Кількість перевантажень нафти в цій зоні між танкерами подвоїлася з 2020 року.
– За консервативними оцінками, за дев’ять місяців 2024 року через неї пройшло близько 350 млн барелів нафти.
– Вартість цієї нафти оцінюється щонайменше у $20 млрд. Перевалка використовується не російськими, а іранськими танкерами. Вони передають санкційну нафту іншим суднам, які потім доставляють нафту в основному до китайських портів.
– Водночас офіційно Китай не імпортує іранську нафту з 2022 року.
– Перевалка знаходиться в винятковій економічній зоні Малайзії, але за межами її територіальних вод, тому країна обмежена у можливостях контролювати цю зону.
– До того ж ні Малайзія, ні сусідні країни особливо не зацікавлені у посиленні контролю через економічні та політичні зв’язки з Іраном і Китаєм.
13. Капітаном китайського судна Yi Peng 3, яке підозрюють у пошкодженні кабелів на дні Балтійського моря, є росіянин.
– Прокуратура Швеції розслідує пошкодження кабелів, які зв’язували Фінляндію, Німеччину та Литву, як диверсію. За однією з версій, кабелі міг обірвати спущений у воду якір або донний трал.
– Китайське вантажне судно Yi Peng 3 привернуло увагу своїми дивними маршрутами, два судна ВМС Данії вирушили слідом і, як повідомляють данські медіа, зупинили його.
– Після зупинки судна з’ясувалося, що його капітан — громадянин росії.
Колаж: Главред
