Тебе хреново и тревожно под крышей, в тепле, тревожно за завтрашний день, за послезавтрашний ещё тревожнее. А они вгрызались зубами в мёрзлый бетон вообще без «завтра», бились мощным пульсом в венах 242 дня, каждый из которых был последним, каждый из которых был подвигом.
Читати далі
Якось прожили равлики з лютого 2014-го до лютого 2022-го, не зрозумівши, що йде війна. Що вже питати про інші події та інші факти, які мали місце в той час, коли ці равлики знімали кіно, ходили на концерти, святкували ювілеї та заробляли гроші?
Читати далі
Війська противника полишили селище Чарівне Херсонської області. А це означає, що ЗСУ прорвали батальйонний район оборони противника в районі с. Чкалове й просуваються по напрямку до Берислава, до якого від с. Чарівне залишається рівно 23 км.
Читати далі
20 січня Україна вшановує пам’ять захисників Донецького аеропорту. Українські вояки трималися у Донецькому аеропорті 244 дні і, по суті, так і не здалися. Люди витримали – не витримав бетон. Українському військово-політичному керівництву на чолі з Президентом Порошенком ще тоді, у дні останніх боїв за ДАП, багато дорікали… тим, що не дало команду на відступ. Але тодішнє керівництво держави не зважило на подібні закиди – взагалі жодного разу до 2019-го року українські бійці не відступали без очевидної загрози оточення чи повного знищення. І лише після зміни владі в Україні почалося ганебне «розведення» військ, а по факту передача росіянам цілих ділянок фронту.
Читати далі
«26 травня 2014 року – один з переломних моментів війни на Сході. Перший день великої битви за Донецький аеропорт, яка буде тривати 242 дні. Дякую українським “кіборгам”, які у вирішальний момент взяли до рук зброю і захистили рідну землю. Дякую за небачену стійкість, витримку та мужність. Завдяки вам вистояла Україна! Вічна пам’ять, слава і честь Героям, які віддали життя за Україну…», – написав на своїй сторінці у мережі Facebook Петро Порошенко.
Читати далі
Прокурори Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, ОГПУ зібрали факти та докази, що підтверджують віроломне вбивство та поранення українських військових під час подій під Іловайськом 29.08.2014 р. та при обороні Донецького аеропорту 19-21.01.2015 р. Інформаційне повідомлення підготовлене на основі матеріалів кримінальних проваджень, фото та відео з відкритих джерел, а також зібраних речових доказів. Віроломні вбивства та поранення військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань України відбувались на тлі гуманітарних домовленостей.
Читати далі
29 січня відбулася прем’єра документального фільму «Трохи нижче неба» про українських воїнів, які боролися за Донецький аеропорт. «Запам‘ятайте цю назву і обов‘язково подивіться цей фільм. Цей фільм варто подивитися і тим, хто хоче побачити мир в очах Путіна або росіян. Це дуже гарне щеплення проти того, щоб не вірити російській пропаганді. І це дуже правильне рішення, що це лише початок. А далі будуть ще фільми про Савур-Могилу, про 32-й блокпост, Авдіївську промку, про Іловайськ, Широкине, Маріуполь. Це буде епопея правди», – написав Порошенко у Facebook після перегляду фільму.
Читати далі
Вчора ми вшановували пам’ять “кіборгів”, які загинули в результаті підриву терміналу Донецького аеропорту. Героїчна оборона терміналів тривала 242 дні. У кожної нації є свої легенди, без яких вона не існує. Для нас – це Крути та захист Донецького аеропорту. Настане день, коли звільнимо Крим та Донбас, а у Києві буде влада, яка ніколи не дивитиметься в сторону Москви. Шана полеглим, дяка живим… Слава Україні!
Читати далі
Зеленський погодився на здачу національних інтересів, але цим тільки розігрів апетит окупантів, які вирішили фіксувати на відео всі пересування українських військових, наші оборонні позиції та озброєння. Той, хто боявся здати на аналізи власну сечу, поводиться як брехливий боягуз. Намагається догодити усім і в жодному випадку не образити окупанта. Наразі мандат СММ ОБСЄ не передбачає спільної інспекції, а будь-які зміни в мандат Місії вимагають консенсусного рішення 57 держав-учасниць ОБСЄ.
Читати далі
6 років тому український армійський спецназ і десантники перемогли російських найманців у Донецькому аеропорті. Особливим цей бій робить те, що українські сили швидкого реагування, перебуваючи у меншості вибили більш чисельного та досвідченого ворога з зайнятих ним позицій. Армійський спецназ і десантники показали, що в чесному бою без можливості для росіян сховатися за “спінамі женщін і дєтєй”, одурити зеленими коридорами або мати 10-кратну перевагу у росіян є шанс лише втекти живими або лягти у землю.
Читати далі
Десантник Ігор Брановицький після відходу наших з Донецького аеропорту повернувся до важких поранених, які лишились. Підкурював їм останню цигарку, давав водичку, вкривав і підтримував. Вранці в аеропорт прийшли росіяни і бойовики на чолі з Гіві. Вимагали видати кулеметника, який добре покосив виродків. Обіцяли розстрілювати по одному полоненому, доки не видадуть кулеметника. Аби зберегти життя іншим, Ігор сказав, що кулеметник він. Його били так, що це неможливо навіть описати. Його «пожалів» Моторола, застреливши…
Читати далі
Я не буду ничего писать сегодня про ДАП. Все рассказывают про память, устраивают выступления. А я напомню о бывших в аэропорту, в том числе две ротации, не, не то чтобы за аэропорт, за всю мобилизацию жестяной медальки не получили, в то время как герои изюмских котлов обвешаны иконостасами. Я долго старался сделать что мог, но у меня руки опустились, это никому не нужно. Да, мы не за это воевали. Наша 3-я волна – лучшая.
Читати далі
«Цими днями 5 років тому тривало запекле протистояння українських воїнів з російським агресором у Донецькому аеропорту. «Кіборги» вистояли, не вистояв бетон… Нам випала честь жити в один час із справжніми Героями. Для всіх українців вони стали символом України, яку неможливо перемогти. Вірю, ми повернемо Донецьк. І на відновленій диспетчерській вежі аеропорту завжди майорітиме український прапор. Пам’ятаємо наших Героїв. Повік не забудемо ворогам і не пробачимо ніколи! Героям слава!» – написав Петро Порошенко на своїй сторінці у мережі Facebook.
Читати далі
Чем все закончилось в Новом терминале – напоминать, наверное, не надо. Сепары понемногу зашли в Новый терминал, а когда не смогли все равно взять его сверху – заминировали и взорвали колонны в подвале. Я думал, что мы этот урок выучили…
Читати далі
Сегодня Юлю назвали “единственным политическим киборгом Украины”. Я не буду давать оценку человеку, произнесшему это со сцены, просто потому, что не имею права. Но в последний раз так плохо мне было тогда, когда упоротый Михо водил свои хороводы под “Плине кача”. Плохо до сердца в горле, до трясущихся рук, до белых глаз и закушенной губы. У нас не осталось ни одного символа, в который бы не плюнули. Беда.
Читати далі
Город стал беззвучным и пустым. Как гроб без трупа. Ничто не шумело и люди исчезли, будто резинкой вытерли с листа. Вот был проспект Мира, магистраль центровая, хрен перейдёшь через неё, а сейчас – пустырь, вниз до Кальмиуса, вид на город, и никого нет, вообще никого, ни души. Я шла прямо по проспекту, вдоль, по горячему волнистому от гусениц асфальту. Не было разрухи, не было воронок. Но чет именно так я представляю себе постапокалипсис: всё, вроде, как и было, но всё совершенно нет так.
Читати далі
