Вісті з фронтів. 22.10.2022

Мене часто питають, а що саме відбувається на тактичному рівні на фронті, як там йдуть бої?

Звісно, що інформації у мене на цей рахунок вистачає, але переважно це все “не для розповсюдження”. Щоб ви зрозуміли, наскільки “суцільно” та вперто намагається діяти противник, наведу один приклад.

Протягом декількох попередніх діб на Донецькому напрямку противник силами ударної тактичної групи у складі роти ошбн “Сомали”, 2-х посилених взводів орбн “Спарта”, а також БТГр 1-ї мсбр 1-го АК (до роти) намагався просунутись від ДАП у бік н.п. Водяне та Опитне, маючи за найближчу ціль взяти під свій повний контроль дорогу між с. Опитне та ДАП, а в подальшому зайняти с. Водяне та с.Опитне.

Шляхом серії атак з району с. Спартак, позицій північніше ДАП та північних околиць с. Піски починаючи з вечора 18 жовтня противник прагнув витіснити передові підрозділи ЗСУ з указаних рубіжів.

В ході цих атак підрозділ ошбн “Сомали” зміг просунутись до половини дороги з с. Піски на с. Водяне (до розвилки дороги на Опитне і власне на Водяне) й був вимушений зупинитися через вогневий вплив передових підрозділів ЗСУ з боку с. Водяне.

В свою чергу, діючий по центру бойового порядку тактичної групи орбн “Спарта” до дороги не дійшов, зупинився південніше й був вимушений надавати допомогу підрозділам 1-ї мсбр, які після свого просування у лісопосадку північніше дороги ДАП – с. Опитне раптово потрапили під нічну контратаку передових підрозділів ЗСУ з боку с. Опитне.

Внаслідок вказаних дій станом на вечір 21.10.2022 р. противник так і не спромігся, за виключенням свого лівого флангу, вийти та закріпитися на рубіжі вздовж дороги ДАП – с. Опитне по її північному краю, не кажучи вже про захоплення селищ Опитне та Водяне.

Більше того, підрозділи 1-ї мсбр 1-го АК були вимушені навіть відходити південніше дороги внаслідок контратаки ЗСУ. Навіть маневр підрозділів орбн “Спарта” з центру на правий фланг тактичної групи не зміг виправити ситуацію на ділянці 1-ї мсбр. Лише за рахунок введення у бій підрозділів шбн “Шторм” та осбн “П’ятнашка” противнику вдалося стабілізувати ситуацію у цій смузі дії в районі с. Спартак.

Таким чином, противник продовжує свій наступ у бік селищ Водяне та Опитне, але успіху не має, несе втрати та вимушений задіяти додаткові свої резерви на вказаній ділянці, аби не тільки просунутись навіть не на пару сотень метрів, а на десяток метрів, чи навіть просто втриматися на вихідних рубежах після раптових контратак ЗСУ.

Таких прикладів я можу навести ще з десяток…

Як бачимо, що такі, скажімо, неординарно-дуболомні методи та принципи застосування сил й засобів, які командування противника демонструє нині на тактичному рівні, мають достатньо сталу тенденцію і останнім часом набули статусу майже регулярного явища.

На мій погляд, розрахунок тут простий…

У війні на виснаження людських ресурсів російське військове командування очевидно сподівається вирішувати принаймні тактичні завдання в основному “масою”. Просто тому, що відтепер, після проведення мобілізації, має можливість у будь-який потрібний йому момент поповнювати свої підрозділи відповідною кількістю особового складу й навіть нарощувати їхню чисельність за рахунок “могилізованих” (підтягування у другі ешелони так званих “мобіків”, думаю, має саме цей головний сенс). Той факт, що така методологія веде лише до зростання загальних втрат у живій силі, але дуже повільно впливає на темпи та обсяги виконання поставлених завдань, в тому числі і в першу чергу саме на тактичному рівні, схоже, не особливо його турбує.

Здається, що російське командування вважає, що це “джерело” живої сили, яке нині майже не пересихає, допоможе йому таки наростити “пробивну силу” його атак. Цей принцип, до речі, воно сьогодні досить активно демонструє в районі Кремінної, Бахмуту, Авдіївки, саме на цих ділянках командування противника намагається нарощувати потужність своїх атак за рахунок активного використання різного роду “чмобіків” (зараз вони активно “добирають” тих, кого поналовлювали у так званих днр\лнр, але, думаю, незабаром в хід підуть у промислових обсягах і власне російські, принаймні під Кремінною та на Півдні вони вже задіяні).

Але саме цікаве, що самими “чмобікам” російське військове командування досить активно впарює зараз тезу про те, що їх везуть на фронт виключно для “організації оборони”, і нібито вони будуть розташовуватися “переважно у другому ешелоні”.

При цьому представники органів військового управління зс рф замовчують той факт, що з “другої лінії” їм досить зручно, а головне швидко, можливо “затикати прогалини” на “першій лінії” цими самим “чмобіками” у будь-який зручний для себе момент у будь-яких обсягах. І робити це їм ніщо не заважає…

* * *

Генштаб ЗСУ повідомив про те, що війська противника полишили селище Чарівне Херсонської області. А це означає, що ЗСУ прорвали батальйонний район оборони противника в районі с. Чкалове й просуваються по напрямку до Берислава, до якого від с. Чарівне залишається рівно 23 км.

Ба більше, тактичне угрупування військ противника, яке зараз обороняється по рубежу Іщенко – Борозенське – Нова Кам’янка – південні околиці Дудчан може бути оточено.

Фото: Генштаб ЗСУ