Гетьман. Міф про окупацію

Перспективи у України тоді були блискучі. Але всі їх українці обміняли на владу журналістів та літераторів і, як похідне, на зникнення України з мапи світу.

Читати далі

Гетьман і німці. Про що нам не розповіли?

У попередньому дописі я вже розібрав міф «гетьмана Скоропадський намагався повернути Україну в Росію» під назвою «Грамота про федерацію». Тепер розглянемо інший міф – «гетьман Скоропадський був маріонеткою німців». Як у всіх інших, у цього міфу два автори – московські більшовики і УНРівська еміграція Винниченка і Петлюри. Ті, для кого Україна гетьмана була занадто Україною, і ті, для кого вона була недостатньо Україною. Нічого не міняється.

Читати далі

Грамота про федерацію з Росією. Міфи та правда

Варто заговорити про гетьмана Скоропадського, обов’язково знайдеться особа, яка згадає про неї. Про Грамоту про федерацію з Росією, яка нібито стала причиною повалення гетьмана. Мовляв, гетьман Скоропадський за першої ж нагоди спробував повернути Україну назад в Імперію. Чи правда це?

Читати далі

Оттуда пошло выражение «серый кардинал»

О Ришелье, который Арман Жан дю Плесси и вообще не Ришелье, а очень даже Ришельё, надо знать как минимум то, что это, пожалуй, самая известная жертва чёрного пиара в истории (хоть и непреднамеренная). Именно при Ришельё появился мем «серый кардинал», обозначающий человека, не имеющего власти де-юре, но крайне влиятельного по факту (вроде ватника Ермака сейчас при Зеленском: кто он там, помощник президента, казалось бы, тьфу и растереть, а поди ж ты).

Читати далі

Помилка гетьмана Дорошенка

Прибравши Брюховецького силою, Дорошенко фатально помилився. Популярність популіста Брюховецького була значно більша, ніж він думав. Дорошенку треба було в тих умовах робити щось одне. Або рубанути Брюховецькому в очі правду-матку про те, що він йому не вірить і ставати під його руку не буде. Або домовитися з Брюховецьким і дати йому «обхезатися». Зазнати військової поразки або дискредитувати себе якимись переговорами. Убивати треба було не Брюховецького, а його імідж. Історія вчить, коли здається, що ситуація безнадійна, треба не забувати – силове рішення подекуди може неймовірно нашкодити.

Читати далі

Оббреханий гетьман

Лідер, що намагається зробити з України не примарний рай на землі, а звичайну державу, здатну бодай оплачувати своє існування, для українців – не герой. Яких лідерів хочуть українці? Янголів? Але янголи не ходять по землі.

Читати далі

Зла пам’ять нам в допомогу

Палили Батурин, проклинали Мазепу. Знищували Січ, на цепу тримали Калнишевського. Віднімали вольності, кріпаком народився Шевченко… Ламали Голодомором та колгоспами, ліквідували непокірного Шухевича, вбили Бандеру… Скуповували “еліту”, відновлювали чекістську імперію. Порушували договори, анексували, окуповували, вводили війська і підступно вбивали тисячами. Безкінечно, століттями брехали, ламали, знищували і готові “повторіть”, а українці знову хочуть все забути…

Читати далі

Календари бывают разные

В этой статье мы с вами поговорим о трёх самых актуальных для нас в данный момент календарях: юлианском, григорианском и новоюлианском. А почему актуальных? Да потому, что мы находимся в «междурождественский» период, ибо одни люди отмечают Рождество 25 декабря, а другие — 7 января, причём немногие знают, что происходит это всё не по двум, как думают некоторые, а сразу по трём календарям.

Читати далі

Ніяких більше Бандер та Шухевичів…

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті. Чергове неправильне кадрове рішення уряду в гуманітарній політиці. Це вже не помилка, а розворот в інший бік. В національній пам’яті може не лишитися місця для України та українців.

Читати далі

Зірваний голодомор

У 1932 р. більшовики насправді не придумали нічого нового. Вони просто підтвердили довічне, коли керманичам Москви потрібні кошти – люди

Читати далі

7 ноября – день мирового политического Чернобыля

Главный и единственный суд, которым можно и нужно судить коммунизм в наши дни – суд собственной совести. Знать и отдавать себе отчёт, что принесла миру и нашей стране эта идеология. Осознавать, сколько крови понадобилось, чтобы окрасить знамя в руках маразматика на митинге или футболку с Че Геварой в сувенирной лавке. Помнить о жертвах и сказать самому себе: “никогда больше”.

Читати далі

Мир здорової нації

30 серпня 1721 року представники Швеції підписали мирну угоду з Росією Петра І – відомий Ништадтський мир. Якщо зараз ви спитаєте пересічного росіянина, чим був той мир, швидше за все він не зв’яже двох слів. На відміну від розпіареної Полтавської битви (питань по якій до білих бісів) фінал тої війни сучасна Москва воліє не афішувати. Чому ж нині Москва воліє не згадувати подробиці Ништадтського миру?

Читати далі

Історія обрала нас

Звичка ненавидіти справді гідних керманичів і міняти їх на «гарних хлопців» українцям була притаманна завжди. Достатньо було лідерові схибити або здійснити непопулярні кроки, як товариство починало шукати когось кращого. Часто – «гарного хлопця». І це не проблема минулого. Ми зараз, у наш час, хвалимося недовірою до лідерів – у ній ми бачимо запоруку проти диктатури. Та як то кажуть, що в малих дозах – ліки, у значних – отрута. Почасти – смертельна. Вороги знають цю нашу властивість і дивовижно нею користуються.

Читати далі

Від замирення до втрати влади

Україна – не Росія. Кривавих драм у нас не люблять. Проте досвід відправки своїх президентів до Ростова українці уже мають. Не варто гратися з армією.

Читати далі

Інтелектуали шукають ідеалу

Попередні 5 років і президентські вибори показали переконливо – українська інтелектуальна еліта абсолютно не змінилася. 100 років минуло, а інтелектуали бажають ідеалу. Неіснуючого.

Читати далі

Я расскажу вам историю нашего флага

Сине-жёлтый – через столетия. И теперь – навсегда, пока жив хоть один украинец. С наступающим Днём флага! Слава Украине! Завтра – День украинского флага.

Читати далі