Вісті з фронтів. 01.05.2024

Костянтин Машовець

1. Спочатку по перегрупування (переміщення) військ противника.

Російське командування продовжує процес оперативного розгортання військ (сил) угрупування “Север”, зокрема у зону його відповідальності (прикордоння – Брянська, Курська та Білгородська обл. ри-фи) переміщаються сили й засоби (новосформовані) зі складу 44-го армійського корпусу (АК) Ленинградского военного округа (ЛВО), а саме:

– підрозділи 128-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), до одного мотострілецького батальйону (мсб), гаубична артилерійська батарея (габатр), танкова рота\тр, всього – до 3 ешелонів, райони розвантаження та зосередження в Курській обл, ри-фи;
– підрозділи 30-го мотострілецького полку (мсп) 72-ї мотострілецької дивізії (мсд), 2 мсб, танковий батальйон\тб, гаубичний артилерійський дивізіон\гадн, реактивну артилерійську та зенітну ракетну артилерійську батареї\реабатр, зрабатр, розвідувальну, інженерно-саперну, управління, ремонтно-відновлювальну та медичну роти, взвод БПЛА), всього – до 10 ешелонів, район розвантаження та зосередження – Курська обл ри-фи;
– 197-й окремий батальйон управління (обу), до 1 ешелону, також у Курську обл ри-фи.

Наскільки я розумію, командування УВ “Север” планує завершити переміщення визначених сил і засобів 44-го АК та процес їх оперативного розгортання у період до 7-8-го травня.

Загалом, 44-й АК “виставить” до складу УВ “Север” орієнтовно:

– до 3650-3700 “тушок” російських військовослужбовців;
– до 450-455 одиниць озброєння та військової техніки (ОВТ), це включно з автомобільною та спеціальною технікою.

Ймовірно, дані сили й засоби будуть розгорнуті саме у Курській обл. ри-фи. На даний момент ВЖЕ розгорнуті у трьох російських прикордонних областях сили й засоби УВ “Север” нараховують трохи менше 50 тисяч в\сл (49.8-49.9 тисяч).

Окрім цього, продовжується розпочате нещодавно переміщення ряду частин і підрозділів зі складу 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) із смуги дії УВ “Днепр” (Оріхівський напрямок) у смугу дії УВ “Запад” (або у смугу дії УВ “Юг”, Краматорський напрямок). Загальна дирекція переміщення – Луганська обл., Україна.

Принаймні фіксується переміщення у вказаному напрямку одного десантно-штурмового батальйону (дшб) зі складу цієї дивізії (до 37 одиниць ОВТ – 22 одиниці БМД-2\4, 11 одиниць БТР-МД “Ракушка” та 4 одиниці 120-мм САУ “НОНА-С”).

2. Тепер по змінам в повітряному компоненті противника.

Очевидно, командування противника розпочало процес відтягування частини своєї оперативно-тактичної та армійської авіації з передових авіабаз (АБ), включаючи оперативні аеродроми (аеродроми “підскоку”) на АБ, розташовані в оперативній глибині, але які дозволяють виконувати польоти бойовій авіації противника на бойове застосування.

Ймовірно, це почалося через оцінку російським командуванням як реальної загрози нанесення по цих своїх АБ ударів БПЛА та далекобійними високоточними засобами ураження з боку ЗСУ. Зокрема були перебазовані:

– 4 винищувачі типу Су-30СМ та 4 штурмовики типу Су-25 – з АБ Єйськ на АБ Приволжский та Армавир;
– 8 штурмовиків типу Су-25 – з АБ Таганрог на АБ Будьоновськ;
– 4 винищувачі типу Миг-31БМ – з АБ Приморсько-Ахтарськ на АБ Приволжский;
– 2 винищувачі типу Су-35 – з АБ Тихорецьк на АБ Ахтубинськ;
– 5 винищувачів типу Су-30СМ – з АБ Кримськ на АБ Приволжский;
– 4 штурмовики типу Су-25 – з АБ Миллерово на АБ Будьоновськ;
– 5 винищувачів типу Су-30СМ – з АБ Сакі на АБ Єйск
– 5 бомбардувальників типу Су-24М – з АБ Сакі на АБ Ейськ;
– 2 винищувачі Су-35 – з АБ Балтимор (Вороніж) на АБ Липецьк.

Однак, одночасно після нанесення удару ЗСУ по АБ Кущевська на цю АБ з АБ Ахтубинськ були перебазовані до 7 винищувачів типу Су-35.

Загалом, станом на позавчора противник намагався “вивести” з-під гіпотетичного удару ЗСУ по своїх АБ до 43 одиниць оперативно-тактичної та армійської авіації. Ймовірно, протягом кількох найближчих діб цей процес продовжиться одночасно зі спробами противника розосередити ті сили й засоби, які ще залишаються на його передових АБ.

В першу чергу, це явно стосується армійської авіації (вертольотів вогневої підтримки військ) і ударних літаків (штурмовиків і бомбардувальників), які є найбільш цінними для противника у нинішній ситуації та здатні суттєво дошкуляти українським військам безпосередньо на полі бою.

Таким чином, загальна чисельність авіаційного угрупування противника, розгорнутого безпосередньо на передових АБ, суттєво змінилась – з 303-305 одиниць бойової та спеціальної авіації вона зменшилась до 280-283 одиниць.

3. Ймовірно, у липні ц.р. на навчально-тренувальному центрі збройних сил республіки Казахстан “Оймаша” та в акваторії виключної економічної зони цієї країни у Каспійському морі ВПЕРШЕ в історії пройдуть сумісні широкомасштабні командно-штабні тренування збройних сил Азербайджану, Казахстану, Узбекістану, Киргизстану та Таджикістану.

Навчання, скоріше за все, відбудуться з практичним залученням визначених контингентів збройних сил цих держав, а також за участі спостерігачів із Турції та КНР, можливо, також із Великої Британії та ряду інших країн НАТО.

Офіційною заявленою метою навчань є таке собі “відпрацювання оперативної сумісності військ” вказаних держав під час гіпотетичного “виникнення збройних інцидентів у Центрально- Азійському регіоні”.

Статус “командно-штабні”, очевидно, передбачає не тільки відпрацювання практичних дій військ, а й, в першу чергу, їх планування, організацію та проведення ШТАБАМИ та іншими органами управління відповідного рівня.

Й хоча офіційно метою навчань визначена саме вищезазначена тематика (причому жодним чином не вказується, якого саме рода “збройні інциденти” маються на увазі), але багатьом експертам і зацікавленим спостерігачам цілком очевидно, що реальною ціллю цих навчань є питання забезпечення безпеки функціювання Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, який проходить, оминаючи територію ірану та ри-фи (з Китаю через Узбекістан, Казахстан, акваторію Каспійського моря, Азербайджан, Грузію, Туреччину до Європи).

Як на мене, ри-фи та іран, які вже давно висловлювали “приглушене невдоволення” функціюванням цього маршруту та поступовим зростанням обсягу товарів і вантажів, який ним переміщається, мають усі підстави дивитися косо на це “середньоазійське самоуправство”.

Зважаючи на той факт, що такого роду навчання відбудуться вперше, а влада країн-учасниць їх “благословила”, ймовірно, учасники майбутніх навчань таки відчули певну загрозу того, що це “приглушене невдоволення” з боку неврівноважених кремлівських чекістів та іранських аятол може набути якогось “практичного втілення”.

І Кремлю, і Тегерану зараз дуже “не завадять” якісь чергові трабли в одній із чутливих “точок” світової геополітики по цілому ряду причин.

Автор