Багатовіковий образ України доброї, України дружньої, України слабкої мусить зникнути саме зараз. Не шароварами та салом єдиними. Здоровий егоїзм, національні інтереси, своя позиція, а не “дайтє Путіну сохраніть ліцо”, – ось це тепер МИ. І нехай з цим всі рахуються.
Читати далі
На Донбасі всі крепко “празновалі 23-е февраля” і “хатєлі дружить с росієй”. Отримали ОРДЛО, порізані заводи, комендантську годину, алкашню з автоматами, бідність, сіру зону, відсутність майбутнього на десятки років. Росії вони на фіг не потрібні, хіба в якості гарматного м’яса. Україні відновлювати зруйнований регіон теж собі дорожче. “Праздноватєлі 23-го фєвраля” та “жєлающіє дружить” з Одеси, Харкова, Дніпра бажають того ж? Чи не розуміють зв’язку?
Читати далі
Палили Батурин, проклинали Мазепу. Знищували Січ, на цепу тримали Калнишевського. Віднімали вольності, кріпаком народився Шевченко… Ламали Голодомором та колгоспами, ліквідували непокірного Шухевича, вбили Бандеру… Скуповували “еліту”, відновлювали чекістську імперію. Порушували договори, анексували, окуповували, вводили війська і підступно вбивали тисячами. Безкінечно, століттями брехали, ламали, знищували і готові “повторіть”, а українці знову хочуть все забути…
Читати далі
Автор никогда не шутит о том, что ему болит. Если у человека родной брат лежит в коме, избитый беркутом, человек не пошутит про эбонитовые палочки. Если из страны автора бежит в рф все высшее руководство, прихватив с собой всю казну, и стране грозит реальная катастрофа, человек не пошутит про актрису из порно. Автор не напишет, актер не скажет, команда не пропустит. Если, конечно, эти люди свою страну любят. А данный человек – нет. Поэтому я не скажу, что мне просто выбирать. Но не очень сложно.
Читати далі
