Передаємо нову техніку. Виховуємо патріотів. Будуємо нову Україну

У 2014 р. військовою технікою був… автобус, взятий до армії по мобілізації або наданий якоюсь облрадою. А ще технікою був подарований волонтерами джип з бронежилетами навішаними на двері – сам бачив. А ще технікою був такий самий джип, але посилений «бронею», звареною волонтерами з кутків та листової сталі. У 14-му я навіть брав участь у збиранні таких «броньовиків». Штатної техніки було мало, переважно ще радянського виробництва, вона ламалася, і були постійні проблеми з запчастинами. Вже якось забулося, що колеса для БТР і двигуни для вантажівок тоді в частини привозили волонтери…

20 березня під Старокостянтиновим відбулося водночас кілька подій. Відбулися випробування закупленого для ЗСУ безпілотного літального комплексу «Bayraktar TB2» (виробництво Туреччини). Ще ЗСУ передали понад 420 одиниць бойової техніки – танки Т-64БВ, бронеавтомобілі «Козак», бронетранспортери БТР-3ДА, вантажівки МАЗ, вертольоти Мі-8МТ, винищувач МіГ-29МУ1, ЗРК «Оса» і багато іншого. Кількість техніки вражала.

Передача техніки не даремно була обставлена так урочисто. Певною мірою ця подія – ілюстрація того, як змінилися можливості держави за період президентства Петра Порошенка. Не знаю, чи реально було таку кількість техніки на одному полі у 2014 р. бодай зібрати? Зараз, це майже пересічна подія.

А похвалитися Україна має чим.

Наприклад, бронетанкової техніки (танків, БМП, БТР, БРДМ) у 2014 р. за оборонним замовлення було закуплено аж 21 одиниця. У 2018 р. – 101. Разом за 5 років – 252 од. Ще 1950 од. було відновлено.
Схожа ситуація по літаках та вертольотах. У 2014 р. їх разом закуплено аж 8 од. У 2018 р. – 30 од. Разом за 5 р. – 94 од. Ще 125 літаків і 65 вертольотів були відновлені.
Вічний головний біль армії – автотранспорт, на його нестачу скаржаться і військові, і волонтери, і… самі керівники армії. ЗСУ наразі потрібно 4000 самих лише вантажівок. У 2014 р. було закуплено автотехніки… 48 одиниць. У 2018 р. – 685 од. Разом за 5 років – 1764 од. і ще відновлено 1295 од. автомобільної техніки та 596 од. техніки паливно-мастильних матеріалів (заправників, наприклад).
Про збудовані і відновлені об’єкти інфраструктури (1071 об’єкт) навіть незручно згадувати. Повернуті Збройним Силам об’єкти, які були передані комерційним структурам за хитрими схемами в часи міністра оборони Анатолія Гриценка та інших, до цього переліку не входять.

Окрема позиція – безпілотні летальні апарати. Насмілюся нагадати, що у 2014 р. на озброєнні ЗСУ їх не було як явища. Армія їх швидко отримала – стараннями у першу чергу волонтерів. БПЛА виробляли волонтерська група «АрміяСОС», підприємства «ДеВіРо», «Атлон» тощо. Не складно зрозуміти, що у 2014 р. БПЛА у ЗСУ не закуповували взагалі. У 2018 р. ситуація стала вщент іншою, були закуплені 75 комплексів (всього за 5 років – 110), в т.ч. українського виробництва: «Лелека», «Фурія», «PD» тощо. 20 березня серед іншого Збройним Силам були передані тактичні безпілотні летальні комплекси «Sparrow» виробництва одеської фірми «Spaitech».

І, звісно, турецькі «Bayraktar TB2» – повноцінний ударний безпілотник, здатний знаходитися в повітрі до 24 год на висоті 6 км. Власне, з спостереження за випробуванням безпілотника «Bayraktar» почав свій візит Президент Петро Порошенко. Ще до прильоту Президента апарат був піднятий в повітря біля Старокостянтинова і направився до розташування цілі – під Житомир. На момент прибуття Президента апарат знайшов ціль, «захопив» її та відстежував з неба, чекаючи подальших команд. По команді з землі відбувся запуск ракети – ціль була вражена. Повернувся «Bayraktar» як раз тоді, коли була завершена церемонія передачи бойової техніки в частини. Про успішне завершення випробувань Президент Порошенко згадав у своїй промові.

Про церемонію передачі бойової техніки довго просторікувати не буду. Техніку передали. Президент пройшов уздовж рядів техніки, потиснув руки солдатам, поговорив з ними. Розповім краще про те, що вразило.

Перше – ще до початку церемонії перед ланками солдат вийшов сивий генерал і сказав: «Перед прибуттям керівництва я скомандую «Ставай». Зараз – усі на перекур». Бійці розійшлися. Смикнуло всередині. Згадав розповіді родичів про те, як в часи незабутнього СРСР їх тримали на плацу безвилазно багато годин, аби зустріти… навіть не керівництво країни, а такого от генерала. Нічого не міняється, кажете?

Друге – вручення відзнак Героя України підполковникові Івану Віннику (30-а бригада) і родичам героїчно загиблого старшого сержанта Андрія Конопльова (128-а бригада). Вразило, як маленький син старшого сержанта Конопльова гукнув «Слава Україні!». «Героям слава!» дружно відповіли військовики, трохи обалдівши (див. відео нижче – ред.).

Передаємо нову техніку. Виховуємо патріотів. Будуємо нову Україну.