Що показав масований ракетний удар у ніч на 8 травня
Олександр Коваленко / Інформаційний спротив
У ніч із 7 на 8 травня російські окупаційні війська завдали цілком передбачуваного удару. По-перше, було б дивним, якби росіяни в такій маніакальній формі не “привітали” Україну з інавгурацією путіна. По-друге, терміни підготовки чергового удару з періодичністю у півтора-два тижні саме підпадали на фетиш-дати росіян.
Докладніше про цей обстріл – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
Удар у ніч на 8 травня
Російські окупанти (як і всі попередні рази) застосували тактику комбінованого удару, розосередивши по областях масований удар із 76 повітряних цілей, з яких 55 – це ракетна компонента, а 21 – дрон-камікадзе.
За номенклатурою залучених засобів та результатом, згідно з даними Повітряних сил ЗСУ, картина така:
Х-101/555 – було застосовано 45 ракет, збито 33. Запускалися з літаків Ту-95МС над акваторією Каспійського моря;
КРМБ “Калібр” – збиті усі чотири. Відновилися запуски з акваторії Чорного моря;
Х-47М2 “Кинжал” – застосовано одну ракету, і збити її не вдалося, оскільки направлена вона була на регіон, де немає засобів перехоплення таких ракет. Запуск здійснювався з МіГ-31К у повітряному просторі Тамбовської області;
9М723 ОТРК “Іскандер-М” – застосовано дві ракети, збито 0 з тієї ж причини, що і Х-47М2 “Кинжал”, – відсутність засобу перехоплення;
“Іскандер-К” – 1/0;
Х-59/69 – 2/2;
БпЛА Shahed-131/136 – збито 20 із 21. Запускалися з майданчика у Приморсько-Ахтарську Краснодарського краю.
Таким чином, ПС ЗСУ в ніч із 7 на 8 травня змогли знищити 59 ворожих цілей із 76.
Основною ціллю ракетних ударів та нальотів Shahed-131/136 стали об’єкти критичної інфраструктури, об’єкти генерації та передачі електроенергії у Вінницькій, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Івано-Франківській та Полтавській областях.
Тактика окупантів
Російські окупаційні війська продовжують тактику комбінованих ударів по українській енергетичній інфраструктурі хвилеподібно, але системно, а також синхронно застосовуючи весь спектр повітряних засобів ураження.
У ніч із 7 на 8 травня традиційно першою хвилею йшли групи дронів-камікадзе Shahed-131/136 (попередньо до п’яти груп), рух яких у повітряному просторі Запорізької області було зафіксовано близько 23:30 7 травня. У той же час близько 23:20 стали фіксуватися зльоти Ту-95МС з аеродрому “Оленья”.
Пуски ракет Х-101/555 було здійснено після 2:00 ночі 8 травня, а перші входження в повітряний простір України фіксувалися близько 4:00 ранку. Присутність крилатих ракет у повітряному просторі збіглася з нальотом Shahed-131/136, що продовжувався, і тривала приблизно до 5:30 ранку. О 6:30 російський МіГ-31К здійснив пуск Х-47М2 “Кинжал” у напрямку Стрия Львівської області.
Таким чином, російські окупанти продовжують поєднувати застосування абсолютно різних за своїм функціоналом і тактико-технічними характеристиками засобів ураження для перевантаження української системи ППО, розосередження уваги та розряджання БК.
Ця тактика реалізується з певною часткою ефективності лише за рахунок нестачі у ЗС ЗСУ засобів протиповітряної оборони малого, середнього та великого радіуса дії. РОВ мають можливість входження в повітряний простір України засобами ураження, знаючи, які локації не мають прикриття, а також які маневрені маршрути необхідно прокладати, щоб не опинитися в зоні дії наявних засобів ППО.
Проте цілі, які намагаються вразити росіяни, перебувають у місцях, де є відносне зосередження засобів ППО, і так чи інакше, але до зони ураження вони входять. Проблема лише в технологічності даних систем і можливості відбиття як масованого удару/нальоту, так і складних для перехоплення ракет. На жаль, таких можливостей у більшості зон прикриття немає.
Висновки
Російські окупаційні війська вийшли на системні ракетні удари в межах близько півтора тижня. Цього періоду їм достатньо, щоб підготувати комбінований удар, зробити енну кількість ракет і поповнити боєкомплект, провести обслуговування авіаційної компоненти, а також віднедавна і корабельної, яка повернулася до числа засобів ураження.
Терор російських окупантів продовжує концентруватися на критичній інфраструктурі і, очевидно, що плани системних ударів у командування РОВ мають середньострокову перспективу. Від короткострокового плану руйнування української енергетики РОВ відокремлює лише факт відсутності достатньої кількості необхідних засобів ураження.
Обмеження в цьому ресурсі дають можливість Україні отримати необхідні засоби ППО від партнерів для прикриття найуразливіших зон – до того, як буде пізно.
Результати перехоплення російських ракет у ніч на 8 травня. Примітний нюанс.
Трохи позитиву до сьогоднішньої непростої ночі. Під час протидії російським повітряним засобам ураження типу «ракета» витрачання засобів перехоплення було у співвідношенні 1 до 1. Іншими словами, на 1 випущену зенітно-керовану ракету ЗРК припадала 1 знищена ціль.
Причому це співвідношення стосується як ЗРК радянського зразка, так і ЗРК західних типів, що свідчить про досить високе відпрацювання алгоритмів протидії не тільки на високотехнологічних засобах ППО, а й на морально застарілій радянській спадщині, що проходила модернізацію, але не тотальне оновлення.
Проблемою ж залишається те, що засобів перехоплення недостатньо, щоб максимально закривати повітряний простір, а результативність влучання російськими ракетами зумовлена як застосуванням складних для перехоплення ракет типу 9М723 і Х-47М2 «Кинджал», так і відсутністю достатньої кількості засобів малого та середнього радіусу дії для перехоплення ракет дозвукового класу.
Якби кількісно ЗРК була закрита більша частина областей України, то ефективність ударів РОВ залежала би тільки від застосування складних для перехоплення ракет.
На заставці: Наслідки атаки 8 травня 2024 року. Фото: ОПУ
