Санкції на часі. 27.07.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 27.07.2024.
1. Центробанк рф спрогнозував стагнацію економіки, інфляцію вище за прогнози і втрату імпортних товарів.
– російська економіка наступного року уповільнить темпи зростання практично до нуля, інфляція в півтора рази перевищить початкові прогнози, а постачання імпортних товарів продовжуватиме скорочуватися.
– Такі параметри Банк росії заклав у новий блок макроекономічних прогнозів, який опублікував у п’ятницю за підсумками засідання за обліковою ставкою.
– За прогнозом ЦБ, після зростання на 3,6% минулого року російський ВВП додасть ще 3,5-4% цього року, після чого економіка може сповільнитися у 7-8 разів. У 2025 році Центробанк прогнозує збільшення ВВП на 1,5% в оптимістичному сценарії та лише на 0,5% у песимістичному.
– Слідом за економічним зростанням може скоротитись і зростання інвестицій, яке цього року оцінюється у 7-9%. У 2025 році капітальні вкладення додадуть 2% у кращому випадку, а в гіршому — зовсім не виростуть.
– російським споживачам також доведеться затягнути паски, вважають у ЦБ: витрати домашніх господарств на купівлю товарів і послуг додадуть лише 0-1%, згідно з прогнозом регулятора.
– Проблемою для економіки, що стала на військові рейки, стає розгін інфляції: за новим прогнозом ЦБ, темпи зростання споживчих цін у росії цього року складуть 6,5-7% і в півтора рази перевищать початкові очікування (4,3–4,8%).
– Через проблеми з платежами обсяги імпорту в росію впадуть на $12 млрд, прогнозує Центробанк, а їх підсумковий обсяг $291 млрд. буде на 15% нижчим, ніж до анексії Криму.
2. У рф ліквідна частка Фонду національного добробуту (ФНД) скоротилася на 11% за останні два місяці – з 5,17 трлн руб. наприкінці квітня 2024 р. до 4,60 трлн руб. наприкінці червня 2024 р., випливає з даних Мінфіну.
– В абсолютному вираженні ліквідна частина ФНД за цей період знизилася на 569 млрд руб.
– Поточний обсяг ліквідної частини ФНД лише трохи більше ніж удвічі перевищує плановий обсяг дефіциту федерального бюджету на 2024 (2,12 трлн руб.).
– Насправді це означає, що у 2025 р. російському уряду доведеться серйозно скорочувати витрати, щоб уникнути ” турецьких ” рівнів інфляції.
3. У росії різко зменшилися зарплати айтішників.
– Зарплати IT-фахівців у росії впали протягом року в середньому на 15-25%.
– За підсумками першої половини року співробітники, які працюють у російській сфері інформаційних технологій, стали отримувати на 50 тис. рублів менше – середня зарплата IT-фахівця впала до 150 тис. рублів на місяць.
– Серед причин скорочення зарплат експерти Ventra називають відхід із росії великих зарубіжних компаній, таких як Microsoft та Google. Дані корпорації, залишаючи країну, звільнили багато співробітників своїх російських представництв. Таким чином, айтішникам довелося терміново шукати нову роботу та переглядати свої вимоги до зарплати.
– Другим чинником стало засилля співробітників-початківців (джунів), які масово прийшли у сферу після перекваліфікації за рахунок прискорених онлайн-курсів. З огляду на відсутність досвіду співробітники-початківці не можуть претендувати на високу зарплату, і компаніям стало вигідно наймати їх.
4. У найближчі три роки росія витратить майже 1,5 трлн. рублів, або близько $17 млрд, на державні кредити «дружнім» країнам.
– У поточному році на позики іншим країнам планується виділити 492 млрд руб., що на 30% більше, ніж було в 2023 (378 млрд.) і на 5% більше, ніж раніше закладалося у фінансовий план.
– Станом на травень російський уряд уже надав держкредитів на 103 млрд руб. У пояснювальній записці до бюджету на 2024-2026 роки Мінфін вказував, що державні позики необхідні для завершення діючих проєктів і виконання зобов’язань росії за міжурядовими домовленостями.
– Ще однією метою кредитів є фінансова підтримка експорту в галузях, де зберігається висока конкурентоспроможність російської продукції.
– За даними Світового банку, на кінець 2022 року сукупна заборгованість іноземних держав перед росією склала $28,9 млрд. (приблизно 2,5 трлн руб. за курсом ЦБ на 25 липня). За рік він збільшився майже на 9% або на $2,3 млрд.
5. Санкції працюють. Число технічних інцидентів із російськими літаками Superjet подвоїлося за останні кілька років.
– 2021 року їх було не менше 134, 2022-го — 181, 2023 року — вже 289. Враховувалися лише неполадки, не спричинені зовнішніми факторами, наприклад, зіткненнями з птахами.
– Найбільше проблем було пов’язано з роботою двигунів і системи шасі.
– Superjet першого покоління, який зараз літає в російських авіакомпаніях, майже на 100% складається з імпортних комплектуючих, які не виробляються на території росії. А це означає, що з погляду технічного обслуговування та забезпечення складу запчастин Superjet, Boeing, Airbus — це іноземні літаки.
– В умовах дії санкцій закуповувати запчастини доводиться за так званим паралельним імпортом.
– Superjet критично залежить від іноземних комплектуючих. І отримувати їх від постачальників стає дедалі складніше.
6. Китайський виробник верстатів допомагає росії у протистоянні з Україною.
– За даними ООН, минулого року китайський експорт складних верстатів, які Москва використовує для свого оборонно-промислового комплексу, збільшився більш ніж у два рази.
– Одним із постачальником такого обладнання є виробник лазерних верстатів Shandong Oree Laser Technology Co., який потрапив під санкції США минулого місяця.
– Oree Laser виробляє лазерні труборізи, що застосовуються у цивільній промисловості, але також використовуються у виробництві військових безпілотників.
– Китайський експорт до росії — це не тільки верстатобудування, а й спеціалізоване електронне обладнання та інші передові технологічні компоненти, які дозволяють Москві розширити військові потужності.
– Міністерство фінансів США заявило, що Oree Laser постачало до росії металообробне обладнання та інші супутні товари. Через це на компанію наклали санкції як на одного із «постачальників обладнання для російського військово-промислового сектора».
– Згідно з базою даних Comtrade ООН про глобальну торгівлю, Китай наростив експорт лазерних верстатів до росії. У 2023 році експорт становив понад 245 млн доларів. 2022 року — 162 млн доларів 2022 року. Російське вторгнення в Україну відбулося 24 лютого 2022 року.
– У 2021 році експорт лазерних верстатів із Китаю до росії становив лише 90 млн доларів.
– Крім цього, у 2023 році У 2023 році Китай експортував до росії металообробні верстати на суму 390 млн. доларів, порівняно з 94 млн. доларів роком раніше.
– Росія стала повністю залежати від постачання всіх видів верстатів і комплектуючих до них із Китаю.
7. З лютого 2022 року під вторинні санкції США потрапили близько 500 компаній — дані російської ради з міжнародних справ (РСМД).
– З моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну під вторинні санкції США потрапили 494 компанії з 57 країн. Як зазначається у звіті РМСД, більше половини випадків введення вторинних санкцій пов’язані з поставками електроніки та промислових товарів і обладнання, що перебувають під експортним контролем Мінфіну США.
– Друга за популярністю причина — зв’язок компанії з фізичними або юридичною особою, до якої санкції було застосовано раніше. У першій п’ятірці — логістичні компанії та випадки співпраці в оборонній сфері, включно з постачанням безпілотних систем і супутникових знімків.
– Найбільше компаній, які потрапили під вторинні санкції, представляють Китай, ОАЕ, Туреччину, Кіпр і Швейцарію. При цьому таких юросіб не дуже багато серед країн колишнього СРСР: наприклад, у Киргизстані під рестрикції потрапили 10 компаній, у Молдові — 8, у білорусі — 7, у Казахстані — 4, у Вірменії — 3, в Азербайджані — 2, у Грузії і Таджикистані — по 1.
– Примітно, що в “дружній” Індії, товарообіг якої з росією демонструє регулярне зростання, зареєстровано лише дві компанії, які опинилися під вторинними санкціями США.
