Допомога на протезування постраждалим від агресії рф
Мабуть, трохи дивно читати цей текст від волонтера, яка в 2014 році сама допомагала збирати на картки поранених Захисників. Але зараз не 2014 рік.
В усіх відношеннях. Зараз 2022 рік, дев’ятий місяць повномасштабного вторгнення, й ризик отримати поранення, пов’язане з агресією рф в Україні, має кожна людина, яка зараз знаходиться в Україні, не зважаючи на фронті чи в умовному мирному місті.
Ракетні атаки, завали після бомбардувань, міни – все це призводить до збільшення людей, які потребують чи будуть потребувати протезування, а в подальшому обслуговування протезів. Обслуговування протезу – це дуже важлива складова протезування та має стати вагомим важелем при прийнятті рішення пораненим, де протезуватися – в Україні чи за межами України.
Протезування в Україні постраждалим від агресії рф є безоплатним і гарантованим Державою. Але зараз воно ускладнено кількістю людей, які одночасно потребують протезування, реабілітації та відновлення. І хоч воно ускладнене, але воно працює. Й збирати на протези рідним пораненого нема ніякої необхідності. Є необхідність збирати документи та підготувати куксу, готуватися до протезування з реабілітологами. І поки ви не почали надавати приклади, що все це не працює системно, та нема розлогої інформації пораненим, – відповім, що я все це знаю, тому й пишу цей текст.
Коли ви дізналися про поранення рідної людини чи доброго знайомого, чи відомої людини, перше природне бажання допомогти персонально фінансово. І оскільки такий вид допомоги найлегший, до нього багато хто звертається. Але не спішіть, опануйте свої почуття й подумайте про декілька аспектів:
1. Нерівномірність допомоги – комусь назбирають коштів, а хтось не отримає допомогу (волонтерська допомога, звісно, все ще потрібна в окремих випадках).
2.Вашими зборами з картками користуються шахраї. На жаль.
3.У багатьох людей через ці дописи складається думка, що поранених не лікують без зборів коштів (хоч це не так).
4.Ті, хто надають кошти для допомоги, в більшості своїй люди, які з початком повномасштабного наступу не стали багатішими, а навпаки збідніли. Це теж важливий фактор – не розпорошувати ресурси.
Тому я хочу спробувати пояснити, чому варто робити системні речі, допомагати розібратися пораненим та їх родинам зі складною життєвою ситуацією, та зорієнтувати, на що можна очікувати, а що дійсно треба шукати з персональною допомогою.
Протезування
В 2014 році це був найпроблемніший пункт в допомозі пораненим. Не було законодавства та підтримки Держави, не було коштів в бюджеті, була невелика кількісті фахівців і вибору протезних підприємств.
Загальними зусиллями державних органів, протезистів та волонтерських ініціатив було напрацьовано механізми оплати протезування поранених в повному обсязі відповідно до потреб. В Україні якісно протезують. Війна навчила.
На зараз Харківське та Київське казенне протезно-ортопедичне підприємство (в Кропівницькому), ТОВ “Всеукраїнський центр реабілітації та протезування “Здоров’я”, львівське підприємство “Орто-Крок”, проєкт Technox, створений у співпраці з факультетом Біомедичної інженерії НТУУ “КПІ ім. Сікорського”, волонтерські проекти, які започатковані з 24 лютого. Я думаю, ви знаєте й можете додати інші підприємства, які якісно, сучасно протезують поранених. З об’єктивних причин деякі виробництва переїхали фізично на захід нашої країни.
Відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, право на безкоштовне протезування у державних закладах охорони здоров’я мають учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, а також члени сімей загиблих. Для цього необхідно мати посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.
Протезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, ветеранів та учасників бойових дій, згідно до Постанови КМУ від 1 жовтня 2014 р. №518, є першочерговим, незалежно від встановлення інвалідності на підставі рішень військово-лікарських комісій.
Зокрема передбачено: безкоштовне забезпечення учасників АТО протезуванням, включаючи витрати на проїзд, проживання, харчування, оплату витрат на заміну та післягарантійний ремонт протезного виробу, а також безплатне забезпечення лікувально-тренувальним протезом у разі необхідності. Максимально допустима сума грошової допомоги була встановлена у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2020 році – збільшено до 200 прожиткових мінімумів).
Я вам рекомендую ще читати сторінку уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Вадима Свириденко, людини, яка втратила всі кінцівки на війні, протезована. Вадим багато пише й пояснює щодо протезування в Україні чи за кордоном.
Рішення щодо протезування за кордоном українських бійців ухвалюється на державному рівні. Для цього при НВМКЦ ГВКГ діє спеціальна комісія, до складу якої входять представники МОЗ та Мінсоцполітики, і яка визначає можливості відправлення пацієнтів до тієї чи іншої лікарні зі списку, наданого державами-партнерами.
Організацією транспортування займається МЗС. А у подальшому бійці, яким за кордоном було встановлено протез, мають право на безкоштовне обслуговування за державний кошт.
Направлення поранених на лікування за кордон
1. Направленню для лікування за кордон підлягають особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за умови наявності висновку про необхідність направлення на лікування за кордон та повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” про готовність конкретної країни – члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності закладу охорони здоров’я іноземної держави на безоплатній основі прийняти на лікування.
2. Направлення захисників України на лікування за кордон ініціюється закладами охорони здоров’я, в яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації, про що складається клопотання щодо необхідності направлення захисника України для лікування за кордон у довільній формі.
У разі коли захисники України перебувають на лікуванні та/або реабілітації у закладах охорони здоров’я, які не належать до сфери управління державних органів, що входять до складу сектору безпеки і оборони, клопотання надсилаються такими закладами охорони здоров’я до відповідних закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління державних органів, що входять до складу сектору безпеки і оборони (далі – військово-медичні заклади), з такими документами:
– згода захисника України або його законного представника на лікування за кордоном із обов’язковим наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;
– згода на обробку та передачу персональних даних закладам охорони здоров’я іноземних держав відповідно до законодавства в довільній формі;
– виписка з медичної карти.
3. Наказом керівника військово-медичного закладу утворюється консиліум.
Консиліум протягом трьох календарних днів від дати надходження здійснює розгляд клопотання, за результатами якого приймає рішення.
У разі прийняття рішення про необхідність направлення захисника України на лікування за кордон консиліум готує та підписує висновок.
У разі прийняття рішення про відсутність необхідності направлення захисника України на лікування за кордон консиліум готує та підписує висновок та інформує про таке рішення заклад охорони здоров’я, який надіслав відповідне клопотання.
4. Військово-медичний заклад формує та надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, до сфери управління якого він належить:
– перелік захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність їх направлення на лікування за кордон, із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:
– висновки про необхідність направлення захисників України на лікування за кордон;
– документи – для кожного захисника України, щодо якого прийнято рішення про необхідність направлення на лікування за кордон.
5. Після узагальнення інформації, отриманої від військово-медичного закладу, державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, протягом трьох календарних днів надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів, та готує дозволи на виїзд за кордон для захисників України.
6. МОЗ листом інформує Командування Медичних сил Збройних Сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, до сфери управління якого належить військово-медичний заклад, який надав інформацію про захисників України, Адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.
Інформування здійснюється протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій про готовність конкретної країни – члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності закладу охорони здоров’я іноземної держави на безоплатній основі прийняти на лікування.
7. У разі коли у МОЗ відсутні повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни – члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або пропозиції закладів охорони здоров’я іноземних держав на безоплатній основі прийняти на лікування конкретного захисника України з надісланого переліку, МОЗ та МЗС вживають заходів до пошуку відповідних закладів охорони здоров’я іноземних держав.
8. Транспортування захисників України згідно з переліком захисників України, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном, до державного кордону організовує МОЗ за сприяння Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби. Після перетину державного кордону транспортування до закладів охорони здоров’я іноземних держав здійснюється за сприяння МЗС та МОЗ.
МЗС надає необхідне організаційне сприяння захисникам України під час перебування за межами України.
9. Супровід захисників України під час лікування у закладі охорони здоров’я відповідної держави перебування та повернення захисників України після завершення лікування здійснює МЗС через закордонні дипломатичні установи України за сприяння МОЗ, Міноборони, представників Європейського Союзу, волонтерських організацій і громад закордонних українців.
10. Витрати, пов’язані з направленням захисників України на лікування за кордон, здійснюються за рахунок джерел, не заборонених законодавством.
Ліки, знеболення, пластини та різне
Забезпечення ліками, дороговартісними антибіотиками на кшталт меронем, меропінем, тігацил, тієнам і інші за допомоги іноземних благодійників, фондів, волонтерів дає майже безперебійну систему. Але іноді стаються затримки в забезпеченні. І тоді керівництво медзакладів звертається за допомогою до волонтерів та благодійних фондів.
Пластини для реконструкції кісток
Найскладніше питання. Бо зараз передбачити потребу не можливо через те, що нема ніякого планування, що буде вражено від мін, ракет та поранень. Як швидко будуть відновлюватися кістки, чи будуть потребувати поранені встановлення пластин.
Тому купівля пластин в кожному конкретному випадку вирішується індивідуально.
Знеболення та ліки
Знеболення та ліки, які призначають психіатри, в тисячний раз прошу, не купувати та не приносити пораненим додатково чи за проханням. Ви не робите добре. Ви шкодите лікуванню та додаєте самому пораненому проблем у майбутньому.
Вибачте за багато букв. Коротко не вийшло. В більшому це сухі посилання. А не людські історії. Людські історії в фото.
Фото на заставці: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ
