Оборонпром: реформа чи розпил

Тарас Котов

Чи чуєте ви запах диму? Так, у нас несамовито палає після відвідин круглого столу на тему «Загрози та виклики: реформа УкрОборонПрому», де обговорювали проєкт закону №3822 від 09.07.2020 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Важко сказати, чого в цьому законопроєкті більше — небаченого непрофесіоналізму чи відвертого корупційного умислу. А може, і того, й іншого разом?! Навіть нам важко віриться, що настільки важливий законопроєкт, який обумовлює реформування оборонної промисловості, писали наскрізь корумповані ідіоти.

Про що він? Про перетворення державного концерну УкрОборонПром в акціонерне товариство УкрОборонПром, а державні підприємства в складі концерну мають перетворитися в товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), які (начебто) належатимуть державі. Звучить непогано, модерново навіть. Лунає навіть бажання позбавитись від непрофільних активів. А де ж кидок?

Я вважаю, що законопроєкт має на меті якнайшвидше попиляти оборонку, з одного боку, і створити ренту для вузького кола осіб, з іншого. Чому так?

1. «Якщо інше не передбачено законом» — ця фраза постійно повторюється у тексті законопроєкту, де вносяться правки в інші частини діючого законодавства. Нахіба таке робити? А для того, щоб вивести широке коло питань оборонного господарювання за межі цивільного та господарського законодавства.

2. «Не застосовувати положення законодавства про необхідність отримання згоди кредиторів про заміну боржника». Звучить складно, але ідея фантастична. Уявіть, що у вас Вася взяв грошей під заставу квартири, а віддати не може. Він приходить і пропонує замінити боржника на його друга Гришу. І ось тут нюанс. Зазвичай ви як кредитор можете не погодитися на заміну боржника, бо вас можуть кинути на заставу (після заміни боржника ви дізнаєтесь, що Гриша непрацюючий безхатько). Тобто, щоб перетворити усі ті 137 і мертвих, і живих підприємств у складі оборонпрому, треба 100500 погоджень кредиторів. А після прийняття такого закону погодження кредиторів не важливе. Кредитори можуть на виході отримати такого «Гришу» без застави. Це, взагалі-то, називається «кидок». Це дозволить швидко перекинути майно по різним ТОВкам для себе, а відсутність майна по іншим ТОВкам для кредиторів.

3. У оборонки має бути начальство. Ну, там курс правити, завдання нарізати. Якщо власник — держава, то й нарізати завдання має держава. При перетворенні концерну в акціонерне товариство питання взаємодії (особливо в частині контролю) залишається відкритим. З того, що є, не ясно, як там буде корпоративне врядування відбуватись.

4. «ПРИХОВАНА ПРИВАТИЗАЦІЯ» — отут палало найбільше, бо запропонований механізм передачі майна в новостворені ТОВки разом із дозволеним відчуженням 25%+ без належної оцінки вартості майна дозволить фактично викуповувати цінне майно УкрОборонПрому за заниженими цінами конкретним покупцям. Шкода, що в цій історії не знайшлося місця Фонду Державного майна.

5. Законом закріпляється, що винагороди менеджменту та наглядових рад прив’язані до ДОХОДУ (ОБОРОТУ, а не, наприклад, ПРИБУТКУ) відповідних підприємств. Це як в анекдоті, коли мужик стоїть на базарі й міняє людям один долар на два. У нього питають «І як фінансові результати?», а той відповідає «Прибутків поки нема, але оборот скажений!». От у нас виходить, що в ролі такого мужика-міняли буде менеджмент УкрОборонПрому.

6. Чи то Акціонерне товариство, чи то концерн: «… державні підприємства, у тому числі казенні підприємства, (….) здійснюють сплату акціонерному товариству внесків у порядку та розмірах, визначених акціонерним товариством». Що не так? Пояснюю: акціонер володіє підприємством, розраховуючи на отримання дивідендів (або зростання вартості компанії). Усе. Акціонер не може отримувати «внески». Ніде крім дії цього закону. Це тупо рента на утримання акціонерного товариства за межами здорового глузду та закону.

7. На покращення фінансового стану новоствореного акціонерного товариства скинемося ми з вами як платники податків. Передбачена можливість формування статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок коштів державного бюджету, хоча Господарський кодекс прямо забороняє використовувати бюджетні кошти на формування статутного капіталу. Це якраз і є один із проявів виведення УкрОборонПрому з поля впливу господарського та цивільного права. Зате можна зібрати купу бабла з бюджету і радісно все прогудіти.

8. Оцінка майна відбуватиметься в непрозорий спосіб. У законопроєкті запропонована відмова від процедури оцінки майна. Зауважимо, що відсутність положень, які передбачають проведення незалежної оцінки майна відповідно до Закону України, може призвести до формування розміру статутного капіталу новостворених товариств, виходячи з вартості, яка настільки далека від ринкової, як от розробники законопроєкту від права, справедливості й чесності.

9. Відмова від реєстрації нерухомого майна, яке передається іншим господарським товариствам на безоплатній основі. Це взагалі з розряду «дави гусей». Тобто майно може бродити між товариствами без належної реєстрації. І в разі чого, ви ніколи не знайдете кінців — хто, кому й куди власник.

Ми вважаємо, що влучною назвою законопроєкту було б «про особливості розпилу підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Так було б чесно і справедливо, і не треба було б потім розводити руками на бідкання народу.

Нічого доброго ми там не знайшли. Цей законопроєкт — злочин не просто проти галузі, а проти народу, який зараз воює за свою землю.

Тарас Котов, член політради Демократичної Сокири


Юрій Гудименко

Так, давайте ещё раз, а то, видимо, не все осознали масштаб трагедии.

У нас война. Седьмой год. И сколько она будет идти – никто не знает. Может, ещё семь лет. А может, сто семь. Вот Индия с Пакистаном с 1947 года бодаются непрерывно, и конца-края этому не видать.

Для войны нужны люди, оружие и деньги. На крайний случай – только деньги, за деньги найдутся и люди, и оружие. У нас денег мало. У России больше. С людьми и оружием история ровно такая же.

Оружие у нас какое-то есть. Украина по сравнению с большинством других стран мира имеет преимущество: у нас много чего производится. Не так много, как в России, но тоже немало. Это позволяет экономить деньги – производить обычно (не всегда!) дешевле, чем покупать. У нас есть заводы. Мы можем делать танки, патроны, самолёты, ракеты, много чего можем, хоть многое было распилено в девяностые, а многое осталось на оккупированных территориях. В мире полно стран, которые нам завидуют и закупают за рубежом всё, кроме военной формы.
Но.

При Викторе Фёдоровиче Януковиче был быстро, решительно создан концерн «Укроборонпром». Возможных целей его создания может быть ровно две: или Янукович был настоящим патриотом Украины, предвидел атаку со стороны России и заботился как мог об украинском вооружении, или же хотел объединить коррупционные потоки и воровать из оборонки деньги с меньшими энергозатратами. Я почему-то в первую версию не верю. Не знаю почему, интуиция. Поэтому склоняюсь ко второй. Можем поспорить.

Итак, украинские заводы и предприятия, которые производили оружие и всё с ним связанное, скинули со скалы в созданный «Укроборонпром». Возглавил его сходу Дмитрий Саламатин, который только за пять лет до этого сменил российское гражданство на украинское (это к вопросу о патриотизме Януковича). Ну и, в общем-то, понеслась. Потоки, откаты, распил и скандалы. Just as planned.

Потом закончился Янукович, и началась война. Идёт она седьмой год. «Укроборонпром» регулярно становится причиной скандалов, когда вскрывается очередная схема. Сколько стоил Петру Порошенко скандал с Гладковскими в процентах рейтинга, можно только предполагать.

А сейчас, в смысле прямо сейчас, на этой неделе, озеленённый парламент взялся «Укроборонпром» реформировать. Так и говорят: «реформа». Ре. Фор. Ма.

Дорогие мои, цём вас в лобик. «Укроборонпром» СОЗДАВАЛСЯ как коррупционная схема. Он был коррупционной схемой, есть коррупционной схемой и будет коррупционной схемой. Он так задуман. Коррупция в «Укроборонпроме» – это не баг, это фича, это его несущая конструкция. Невозможно реформировать коррупционную схему. Он так задуман. В этом был план. Собственно, только в этом план и был. Нельзя превратить зернохранилище в звездолёт. Люди, которые говорят вам, что можно – лгут. И лгут не даром. Во всех смыслах.
Это то же самое, что реформировать Ермака переодеванием его в другой костюм и сменой причёски. Вот же, смотрите, то был плохой, негодный Ермак, фу какой Ермак, давайте всі разом плюнемо на цього філіна. А этот Ермак совсем другой! У него теперь не синий костюм, а чёрный, и другая прическа совсем, и обратите внимание – брюки теперь заужены. Посмотрите на этого прекрасного реформированного Ермака. Разве может он быть коррупционером и российским шпионом, как предыдущий?..
Ко-неч-но может. И будет. И «Укроборонпром» может и будет. В этом и план.

Не надо реформировать коррупционную схему. Нужно избавиться от коррупционной схемы. «Укроборонпром» в принципе не нужен, как скрипач. Заводы работают и без него. Закупать и планировать и без него есть кому (есть Минобороны, есть Генштаб, есть СНБО, наконец). Эту прокладку нужно просто ликвидировать. Убрать. США вот как-то живёт без аналога «Укроборонпрома», зато с DARPA (а вот это бы нам не помешало, но это отдельный разговор).

Короче. Когда вам с экранов продают «реформу» «Укроборонпрома», просто держите в голове, что вам продают реформу коррупционной схемы. И те, кто продают, планируют украсть деньги. На оружии. Во время войны.

А настоящая реформа «Укроборонпрома» будет выглядеть как его ликвидация.

Усі відео