Ось чергове погруддя, яке демонтували у Кролевці Сумської області. Де той Кролевець і де пушкін? Ніякий це не пам’ятник поету. Це стовпи у концтаборі, якими позначали статус в’язнів і утверджували свою присутність окупанти.
Читати далі
Чи був би в каноні українського читача Пушкін, якби нас не “навчили” його любити? І врешті, якщо прибрати зі шкільної програми розмови про всесвітнє значення Пушкіна, то залишиться лише великий поет (можливо) однієї з багатьох літератур світу. Утім, меседжі російської літератури, засвоєні росіянами безпосередньо, а чи через адаптацію їх масовою культурою та пропагандою, легітимізують знищення інших народів заради їхньої величі.
Читати далі
Пушкін і толстоєвські в топоніміці українських міст і сіл – це тавро власника на тілі об’єкта привласнення. Обраний росією на місце поета №1, Пушкін разом із іншими символами російської культури мав промаркувати підкорену територію, створити простір спільної історії. Якщо не хочемо, щоб через певну кількість років повторилася історія (на кардинальну зміну якої Грушевський сподівався у 1918 році, а вона натомість повторилася для українців Голодомором, Сандармохом, Бучею, Бородянкою і багатьма зруйнованими містами й селами та тисячами закатованих і вбитих українців), мусимо собі сказати – повний розрив із московією. Повна деколонізація і декомунізація – або Буча повториться в житті наших нащадків.
Читати далі
