Санкції на часі. 25.12.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 25.12.2024.
1. Найбільший у світі виробник алюмінію, російська компанія «Русал» накопичила на своїх складах у Сибіру сотні тисяч тонн продукції через неможливість вивезти її на експорт залізницею.
– До початку війни в Україні «Русал» переважно продавав метал до Європи. Поставки до Китаю та Азії здійснювалися лише зрідка. Однак після запровадження численних санкцій проти росії компанії довелося перенаправити більшу частину експорту з європейських ринків на азійські.
– Наразі «Русал» експортує до Китаю понад 1 млн тонн алюмінію, що становить близько третини річного обсягу його виробництва.
– Поставки до Азії здійснюються залізничною мережею, яка отримала назву Східний полігон. Через масове перенаправлення російського експорту до Азії на Східному полігоні виник гострий дефіцит пропускної спроможності, яку у 2024 році планували збільшити зі 150 млн тонн вантажів до 180 млн.
– Водночас росіяни планували продовжувати розширювати полігон, підвищивши його пропускну спроможність у майбутньому до 270 млн тонн. Проте через фінансові труднощі РЖД ці плани відкладені.
2. Внутрішні ціни на скраплений нафтовий газ (LPG) у росії в грудні впали вдвічі порівняно з попереднім місяцем, що стало наслідком переповнення ринку через обмеження експорту.
– Санкції ЄС, які набули чинності 20 грудня, завдали серйозного удару по російській нафтохімічній галузі.
– Запропоновані Польщею, яка була одним із найбільших імпортерів російського LPG, ці обмеження змусили російських виробників перенаправити величезні обсяги газу на внутрішній ринок, де ціни обвалилися.
– Оптові ціни на LPG у росії знизилися до 14 000 рублів ($140) за тонну в грудні з 28 000 рублів у листопаді, що є серйозним ударом для російських виробників, які раніше могли заробляти до $230 за тонну на експорті до Європи.
– Обмежені можливості для експорту також створюють проблеми для перерозподілу обсягів. Лише близько п’ятої частини загального обсягу російського зрідженого газу є придатною для експорту, а решта накопичується на внутрішньому ринку, спричиняючи перевиробництво та подальше падіння цін.
– Спроби переорієнтувати експорт на азійські ринки, зокрема до Китаю, Монголії, Вірменії, Грузії та Азербайджану, мають обмежений успіх. Хоча експорт до Китаю демонструє потенціал для зростання, цього недостатньо, щоб компенсувати втрати європейського ринку.
– Постачання до Афганістану також стикаються з труднощами через платіжні обмеження. Як зазначають трейдери, афганські партнери готові платити лише готівкою, що створює значні ризики.
– Таким чином, санкції ЄС не лише обмежили доступ росії до прибуткового європейського ринку, а й змусили її зіткнутися з внутрішнім перевиробництвом, падінням цін і серйозними труднощами в пошуку нових експортних напрямків.
– Це посилює економічний тиск на галузь і демонструє вразливість російської економіки до міжнародних санкцій.
3. З Фонду національного добробуту (ФНБ) росії було направлено 1,3 трлн. рублів на фінансування бюджетних видатків у 2024 році.
4. Половина росіян скаржаться на нестачу грошей, незважаючи на деклароване зростання зарплат.
– Кожен другий працюючий житель росії (48%) стикається з фінансовими труднощами. За останні чотири роки цей показник суттєво зріс: у 2020 році про регулярні проблеми з грошима повідомляли 35% росіян.
– Більше третини (34%) таких людей зазначили, що часто стикаються з фінансовими труднощами, а 14% — що дуже часто. 45% опитаних заявили, що проблеми з грошима виникають у них рідко, а у 5% — взагалі ніколи.
– Найменш вразливими до фінансових труднощів виявилися молоді росіяни до 25 років і люди з вищою освітою. У цих категоріях частка тих, хто заявив про відсутність проблем з грошима, склала 17% і 9% відповідно.
– Серед тих, хто відчуває фінансові труднощі, 55% зазначили, що це негативно впливає на їхню робочу ефективність. Найбільш поширені наслідки — зниження мотивації (23%), погіршення уваги та концентрації (19%), загальне зменшення працездатності (17%), витрата робочого часу на вирішення особистих фінансових питань (11%), а також підвищення дратівливості (8%).
5. росія за рік збільшила поставки трубопровідного газу до Європи на 13% і заробила на цьому близько 5 мільярдів доларів.
– У 2024 році обсяг експорту трубопровідного газу «Газпрому» до Європи за всіма маршрутами зріс до 32 млрд кубометрів.
– У порівнянні з минулим роком цей показник збільшився на 13%: тоді Європа отримала 28,3 млрд кубометрів російського трубопровідного газу — мінімум з 1970-х років.
– Після підриву магістралі «Північний потік — 1» у Балтійському морі восени 2022 року поставки «Газпрому» до країн ЄС здійснюються лише через Україну та Туреччину.
– Прокачка по трубопроводу «Ямал — Європа» була припинена в результаті санкційної відповіді росії на адресу його польського власника, а «Північний потік — 2» так і не запустили через визнання Кремлем самопроголошених ДНР та ЛНР.
6. Газпром очікує, що виручка від продажу газу цього року перевищить план.
– «Виручка від продажу газу складе 4,6 трильйона рублів ($45,8 млрд), що на 155 мільярдів рублів більше, ніж передбачалося початковим фінансовим планом», — йдеться в заяві заступника генерального директора компанії.
– Минулого року компанія, яка перебуває під контролем держави, вперше з 1999 року показала річний збиток через скорочення постачань до Європи на фоні зниження цін на паливо та війни з Україною. Однак цього року експорт російського газу в регіон зріс більше ніж на 13% порівняно з аналогічним періодом 2023 року та склав 29,7 мільярда кубометрів.
– Приблизно половина газу, що надходить в Європу, проходить через Україну, хоча п’ятирічна угода «Газпрому» щодо транзиту завершується в кінці цього місяця.
– Минулого тижня лідери росії та України виключили можливість продовження угоди. «Газпром» також розширив мережу внутрішніх газопроводів і придбав колишню частку Shell у нафтово-газовому спільному підприємстві «Сахалін-2» на Далекому Сході росії, що вже допомогло збільшити чистий прибуток у першій половині цього року.
– Вперше цього року постачання «Газпрому» до Китаю перевищать обсяги постачань до Європи, яка раніше була його найбільшим ринком збуту. З січня по листопад росія поставила до Китаю через газопровід «Сила Сибіру» майже 28,5 млрд кубометрів газу, що на 40% більше, ніж торік.
7. Незважаючи на санкції, у розкішних московських магазинах активно продаються імпортні люксові та спортивні автомобілі, золоті прикраси та дизайнерський одяг.
– США, ЄС і Великобританія заборонили експорт «предметів розкоші» в росію, а бренди на кшталт Chanel, Hermes, LVMH і Kering залишили ринок.
– Однак, майже три роки потому, їх продукція все ще присутня на полицях московських магазинів.
– Товари знову потрапляють до росії через посередників із Кавказу та Середньої Азії, а західні бренди продовжують зберігати свої магазини в Москві, сподіваючись на майбутнє відновлення продажів.
– «Їхній офіційний вихід — чисте лицемірство», — зазначає французький бізнесмен, який продає розкішні товари в Москві. Попри закриття магазинів, бренди продають продукцію через ринки та посередників.
– Експорт між західними країнами і Казахстаном, Киргизстаном та Азербайджаном зріс після введення санкцій.
– У той час як санкції призвели до відродження так званих «байерів» — людей, які спеціалізуються на імпорті розкоші з Європи, заможні росіяни впевнені, що західні бренди повернуться в країну, як тільки з’явиться можливість.
8. росія та Іран планують закріпити відносини підписанням нового договору про стратегічне партнерство за кілька днів до інавгурації Дональда Трампа.
– Новий договір, підписання якого можливе за кілька днів до інавгурації Трампа 20 січня, свідчить про спробу обох країн об’єднати зусилля перед загрозою зростаючої ізоляції на міжнародній арені.
– росія та Іран входять до групи держав, яку аналітики Центру нової американської безпеки назвали «віссю зла», до якої також входять Китай та Північна Корея, які все частіше позиціонують себе як супротивники західних держав.
– За даними Міністерства закордонних справ росії, робота над договором з Іраном триває вже не перший рік. На початку 2022 року російський МЗС оголосив про завершення роботи над «новою великою міждержавною угодою», не надаючи при цьому конкретної інформації.
– Новий двосторонній договір замінить 20-річну стратегічну угоду, підписану між країнами у 2001 році та продовжену у 2020 році.
– Як повідомляє іранське державне видання Mehr News Agency, він міститиме зобов’язання щодо співпраці у сферах енергетики, виробництва, транспорту та сільського господарства.
