Не військові вимагають мобілізації
Дурацьку тезу закидають провладні речники – «військові вимагають мобілізації».
Не військові. Ситуація вимагає мобілізації, щоб зберегти країну, – бо триває війна.
І говорити про це має Президент як Верховний Головнокомандувач. Спроби сховатися від цієї теми не допоможуть.
Якщо треба зміни в порядку мобілізації, Президент мав би подати такий законопроєкт. І обговорити його з депутатами, давши відповідь на питання:
- як забезпечити службу силовиків і правоохоронців (готовий резерв, який не потребує тривалого навчання);
- як забезпечити «рекрутинг» (тобто службу за спеціальністю);
- як забезпечити справедливість при мобілізації, застосовуючи не виключно батіг і примус, але й мотивацію, і, головне, однаковий підхід для всіх (для любителів поговорити про «депутатів у армію», – «ЄС» ще в березні 2022 подала проект про можливість мобілізації нардепів, він навіть пройшов І читання);
- як поєднати мобілізацією з демобілізацією (строки, умови) і ротацією (щоб обовʼязок захисту України несли всі, а ті, хто його виконав, могли повернутись у мирне життя);
- як забезпечити якісну підготовку і навчання, бо в сучасній війні перемагає власне якість;
- як забезпечити тил, – не вбити економіку (а отже бронювання має бути ефективним), не позбавити країну майбутнього (а отже мобілізація жінок і студентів виключно добровільна);
- як посилити звʼязок між потребами армії, економікою і наукою, запускати у виробництво і у війська нові винаходи;
- як захистити підприємства ВПК від дурних «наїздів»;
- як налагодити домобілізаційну, парамедичну тощо підготовку…
Нічого не забув? Нагадайте, будь ласка.
Бо замість серйозної дискусії нам знову пропонують безумні шоу.
