Україні потрібен президент-патріот
У той час, як ОПУ своїм головним завданням вбачає пошук компромату на П’ятого президента та заявляє про те, що на кордоні “все спокійно”, на полігоні Опук у східній частині Криму відбуваються навчання повітрянодесантних військ РФ.
Їх план передбачає, що підрозділи спецпризначення ФСБ, ГРУ, СЗР, а також армійських частин відпрацьовували захоплення об’єктів критичної інфраструктури й адміністративних будівель на сході та півдні України, щоб спровокувати в цих регіонах «народно-визвольний рух» із наступним зверненням до Росії по допомогу у «встановленні миру». Після чого свою справу робив би російський десант «миротворців».
Якщо Кремль зважиться на реалізацію такого сценарію, то паралельно буде активізовано бойові дії на Донбасі і розпочато концентрацію військ на українсько-білоруському кордоні.
Саме з огляду на отримання такої інформації, активізувалась політика Вашингтону з протидії Москві, та стався свідомий виток інформації стосовно можливої висадки 600 британських десантників в Україні.
При цьому хочу, щоб скептики зрозуміли один момент. Не будуть ці десантників воювати з росіянами. Їх завдання – проведення точкових операцій. Але навіть це не головне. Якщо сюди висадиться хоча б 600 солдатів НАТО, це буде СИГНАЛОМ Москві, що Альянс готовий “вписатись” за Україну. Озброєнням, закриттям неба, постачанням засобів РЕБ тощо. Сигнали стримування – ось що головне. А воювати ми будемо самі – тут без варіантів.
До чого це все? З огляду на викладене, особисто я вважаю, що наразі найбільш висока ймовірність широкомасштабного вторгнення Росії з 2014 року. Це розуміють у Вашингтоні та Лондоні. Саме у цій площині слід розглядати візит директора ЦРУ до Москви, останню заяву Блінкена про те, що Путін біженцями відволікає увагу світу від розгортання своїх військ на кордоні України, витік інформації про британських десантників, спрямування Лондоном 1,7 млрд фунтів стерлінгів на зміцнення оборонних можливостей українських ВМС та анонсування нових антиросійських санкцій.
Що у цей час робить влада? Відмазує Зєрмака від провалу операції по вагнерівцям, черговий раз намагається навішати усіх собак на Порошенка за 2014 рік, запевняє суспільство, що на кордоні все спокійно, продовжує купувати енергоносії у агресора та крутити по Г+Г новий сезон “Сватів”.
Знаєте у чому іронія? Нам дуже пощастило, що у 14-му при владі були Порошенко та Турчинов. Тільки під Іловайськ росіяни спрямували більше 100 одиниць бронетехніки проти наших добровольців та зруйнованих Януковичем ВСУ. При цьому у будь-який момент могли спрямувати ще 100 і ще, і ще.
Тоді ціною життів та дипломатичної гри керівництву України вдалось локалізувати наступ та заробити перепочинок для відновлення армії. Тільки уявіть собі, що на чолі держави тоді був би 95 квартал! У кільці опинився б не Іловайськ, а Київ. Бо, як стверджував нинішній горе-гарант, треба було просто припинити стріляти, зазирнути в очі Путіну і зійтись десь посередині. Ідеальний план!
Час йде – Україна, як і раніше, у стані війни. Радує, що почали адекватно реагувати західні партнери. Не радує, що залишки адекватності залишають зелене моностадо. Іноді думаєш, що єдиною альтернативою президенту-патріоту може бути зовнішнє управління. Але все ж таки краще президент-патріот. І це вже залежить від нас.
