Хай Бог береже Україну та її Церкву!

Петро Порошенко

Рівно 5 років тому звершилася велика історична справа, в якій Бог був з нами, і ми були з Богом.

15 грудня 2018 року відбувся Об’єднавчий Собор українських православних церков, рішенням якого постала помісна автокефальна Православна Церква України. Рівну серед рівних у сузірʼї помісних православних Церков-сестер.

І сьогодні вже ніхто немає сумнівів, що без єдиної помісної церкви України не може бути по-справжньому незалежної держави.

Зараз, згадуючи наш шлях до автокефалії, скажу вам чесно: він був не легким, не простим та й не коротким. Ми роками наполегливо працювали, кожен на своєму місці та напрямку.

Сьогодні з теплом у серці згадую кожну зустріч зі Вселенським Патріархом на Фанарі у Стамбулі, кожну зустріч з представниками Константинополя у Києві, Хресну Ходу на День Хрещення Русі-України та й зрештою заповітне отримання Томосу.

Нині наша Церква росте і розвивається. Вона з народом і для народу. Вона в окопах і бліндажах з нашими захисниками. Вона в лікарнях і військових шпиталях. У великих містах і маленьких селах. І всюди лунає українською.

Вдячний Вселенському Патріарху Варфоломію, Митрополит Епіфаній, усім архієреям, духовенству за єдність. Окрема вдячність десяткам тисяч людей, які в той грудневий холодний день багато годин простояли біля Святої Софії та молилися за нашу духовну незалежність, стверджуючи нашу Віру.

Водночас наша фракція у парламенті вимагає ухвалити закон про заборону церкви країни-агресора. Ми створили свою церкву, і не потребуємо московської бутафорії, яка не має нічого спільного ані з церквою, ані з Богом.

* * *

Після зустрічей з нашими воїнами на Донбасі мав ще одну приємність. Дорогою провів розмову з Вселенським Патріархом Варфоломієм.

Особливо приємно, що його всесвятість вітається словами: Слава Україні!

Сьогодні пʼята річниця Обʼєднавчого Собору, на якому постала наша помісна автокефальна Православна Церква України. Подякував Його Всесвятості за мудре і відповідальне рішення щодо надання Українській Церкві Томосу про автокефалію.

Ми обговорили ситуацію в українському Православʼї, перспективи обʼєднання вірних у Автокефальній Українській Церкві, а також підтримку України в часи неправедної, диявольської російської агресії.

Вдячний Вселенському Патріарху за молитву за мир на нашій землі.


Ростислав Павленко

Сьогодні – вже пʼята річниця Обʼєднавчого Собору, на якому постала автокефальна Українська Православна Церква (Православна Церква України).

15 грудня 2018 – один із найважливіших днів у історії України. Отримання духовної незалежності. Творення своєї, української Церкви, безпосередньо сполученої з усією повнотою Православʼя, рівної серед рівних із іншими помісними Церквами-сестрами.

Ще попереду – річниця надання Вселенським Патріархом Томосу, який ствердив постання незалежної Української Церкви. А пʼять років тому, попри всі хвилювання та прогнозовані й не дуже проблеми, багаторічна робота увінчалась успіхом.

Хай Бог береже Україну і її Церкву!

* * *

Вселенський Патріарх Варфоломій – один із найпотужніших релігійних і громадських лідерів світу.

Він чи не найдовше на престолі з усіх 232 Вселенських Патріархів – і встиг дуже багато. І ще встигне чимало.

Україна для нього – особлива любов. Він любить підкреслювати, що був обраний і посів престол Святого Андрія того самого року, як Україна відновила незалежність.

Томос про автокефалію Української Церкви – епохальне, геостратегічне рішення, яке позбавляє москву неправедно присвоєних нею коренів і вертає церкву-агресора до боліт, звідки вона виповзла слідом за ордою, якій служить.

Розмову з Петром Порошенком Патріарх Варфоломій вчора почав словами «Слава Україні!». Він дуже уважно слідкує за подіями в житті Православної Церкви України. Завжди радий допомогти порадою і авторитетом Вселенського Православʼя – особливо в питанні визнання ПЦУ іншими автокефальними Церквами-сестрами.

Вселенський Патріарх передав Українському народу своє благословення. Він однозначний у оцінках російської агресії як «диявольської», неправедної війни, і підтримує Україну.

Попереду – буремні роки. Вселенський з нами у цій боротьбі.

 

Автори
,