Дивлюся я на ситуацію на фронті і розумію, що ми на порозі дуже бурхливих подій. Очевидно, біля Херсону скоро розгорнеться грандіозна битва, результат якої вирішить долю всієї війни. Просто давайте пройдемося по фактах.
Читати далі
Я так розумію, всі продовжують очікувати на якійсь міфічний “контрнаступ” Сил оборони України з потужною артподготовкою по передових позиціях і найближчих тактичних тилах противника, масованими танковими атаками та звільненням чергової “Іванівки” чи “Киселівки”? Так ось, розчарую вас, всього цього ви найближчим часом не побачите. Ніхто нікуди особливо прориватися з боку ЗСУ не буде і навіть не планує, принаймні, зараз. Тому, у кого вже “припікає” щодо “коли вже, коли звільнять Херсон” (або інший окупований н.п., потрібне підставити), дуже наполегливо рекомендую набратися терпіння та витримки. Звільнять, але не “прямо зараз” і “чічас”.
Читати далі
«Краматорськ, Слов‘янськ, Бахмут, Часів Яр і далі – наша дорога простяглася на Східний фронт. Проти ворога тут усе – наша земля, наші люди, наші військові. Майорять українські прапори. Військових переповнює рішучість до перемоги і жага помсти. Зустрічі з нашими воїнами – найкраще, що може статися на фронті. До росіян лише пару кілометрів. А наші хлопці усміхаються, жартують. Дякую нашим воїнам за бойовий настрій та завзяту лють!», – пише Петро Порошенко, який разом із депутатом польського Сейму Павлом Ковалем побував на Донеччині. Українські захисники подарували п’ятому Президенту та польському депутату сувеніри – тубуси від «Стугн», якими підбили російські танки.
Читати далі
Я з нетерпінням чекаю контрнаступу ЗСУ, який очистить Україну від ворога. Я вірю, що такий контрнаступ буде. Але знаєте чого я боюся? Того, що контрнаступ почнеться невчасно. Раніше, ніж треба. Пам’ятаєте, як це було влітку 2014 р? Ми не здогадувалися, яким розчаруванням той наступ закінчиться. Ми не маємо права піддатися бажанню здобути просте рішення і поперти в контрнаступ невчасно. Раніше, ніж Москва виснажить свої сили. А вона їх виснажить. Її сили не безмежні. У наступ ми обов’язково підемо. Тоді, коли вирішить командування ЗСУ. Не комісари влади і не політики. А воєначальники.
Читати далі
Контрнаступ – то не “враг бєжит, бєжит, бєжит”. То кожен метр із кров’ю та потом. То арта, яка працює з двох сторін цілодобово по всім цілям, то атаки та контратаки. То засідки та бої в забудові. А ще втрати. Для тих, хто сміявся, що поки ми коптери та позашляховики передаємо в ЗСУ, а орки просять лопати, погана новина. Окопи копають не екскаватори, а бійці лопатами та кирками, з якими у нас теж не слава Богу. Так що тримаймо стрій та допомагаємо ЗСУ. Буде дуже важко. Але не так, як в тілівізорі. Бо «важко» в тілівізорі з центра Києва і «важко» в піхоті – то різні ступені важкості.
Читати далі
Почитайте/послухайте звернення міністра оборони Олексія Резнікова щодо наших потреб у зброї. Там викладено логіку, в якій Міноборони почало працювати не сьогодні і не вчора. Багато чого стане зрозумілішим. Якщо не поповнювати втрати, неминуче настане момент, коли серйозно відповідати стане нічим. І не буде сил для контрнаступу. Головне – це сигнал Росії, що вона не зможе виснажити українську армію та отримати значну перевагу. Це найкращий стимул для припинення війни, поки вона не закінчилася зовсім погано для Кремля. Цю логіку Резніков доносить нашим партнерам у нон-стоп режимі. Це нелегка праця, бо ніхто не очікував, що ми протримаємось так довго.
Читати далі
Треба чекати і триматися. Зараз важкий період війни. За просторікуванням про Чорнобаївку і про «численні перемоги» почав губитися тверезий погляд на події війни. З’явилося бравурне бахвальство та вже невдоволено-пихате «А чому ми ворогів ще не розбили?». До перемоги нам ще шлях неблизький. І це треба спокійно усвідомлювати, аби згодом не падати у відчай від не тих новин, яких ви чекали. І тим більше, аби не волати «Зрада!». Ми мусимо робити все від нас залежне для того, щоб ця війна не просто скінчилася. А щоб ми у ній перемогли. Тримайте голови холодними. Вірте в Збройні Сили України. Підтримуйте їх усіма наявними засобами.
Читати далі
«Ми всі слухали лицемірне привітання президента Зеленського, коли він, наприклад, говорив про необхідність захисту України від зовнішнього ворога. А в той же час 26 листопада цього року ще на рік рішенням Печерського суду було продовжене так зване «досудове розслідування» заяви Шуфрича, який вимагає оголосити злочином наказ п’ятого Президента України Порошенка про контрнаступ, про захист України від агресії Російської Федерації», – повідомив адвокат Петра Порошенка Ігор Головань.
Читати далі
