Світ програЄ інформаційну війну на санкційному фронті
Дякую вам за терпіння. Втретє пишу пост з початку. Цього разу вирішив не вдаватися в подробиці, бо текст виходить великим і складним. Ну і мені, як і раніше, складно писати українською, тому довго.
Невеликий (насправді великий) дисклеймер. Як я й писав влітку, я приєднався до групи європейських аналітиків, які працюють над санкційним режимом. Вони займаються цим професійно, і, на жаль (насправді на щастя), мій дилетантський рівень не дозволяє вносити якийсь серйозний внесок у цю справу. Мене використовують як second opinion, щоб я їм підказував, чи не припускаються вони де-небудь помилок або неточностей. Щоб бути ефективним у цій ролі, мені, як і раніше, доводиться працювати з великою кількістю інформації.
Це все – доступ до погляду з боку “дорослих” людей, який я збагачую мільйоном деталей, я і хочу вам запропонувати. Базовий Курс з Макроекономіки від Kukhar Mykhailo дав мені значно більше знань, систематизував існуючі (я ж слухав МБА курс з макроекономіки в 1999 році, але це було давно, і макроекономіка тоді була не та, та й розраховувати на рівень викладання в ті роки, так само як і на рівень сприйняття в мої 25 років, було б дуже наївно), але при цьому показав поверховість моїх знань у порівнянні з економістами, які в цій науці варяться все професійне життя. Це все підлило олії у полум’я мого комплексу самозванця, та я все ж таки ризикну викласти цій текст. У мене було три спроби структурувати його, всі вони не мали успіху, тому дивіться мою четверту версію, яка, незважаючи на деяку структурність, все ж таки сумбурна. Ну і перепрошую за мою українську, якою я говорю півтора роки, пишу кілька місяців, але вже через два тижні читатиму курс із підприємництва в УКУ БШ якраз нею.
* * *
Отже, ми (не тільки Україна, а весь світ) програємо інформаційну війну на санкційному фронті. І ми навіть не можемо нічого протиставити цьому. Неширокі зробили дві прості речі, які поставили в глухий кут всі інституції.
Перша річ – це те, що вони закрили всі офіційні макроекономічні дані, разом з цими даними вони дозволили найбільшим компаніям не публікувати звітність, на яку теж можна було б спиратися при аналізі. Друга річ – це спотворення офіційної статистики. Всі макропоказники, що публікуються, мають таке ж відношення до реальності, як я до світового балету. Коли вони це зробили, багато економістів перейшли на аналіз непрямих даних при аналізі економіки, але за останній рік неширокі прикрили і ці джерела. Я знаю лише дві групи економістів, які сильно занурились в ОСІНТ. Але, незважаючи на те, що вони намагаються свої оцінки показувати провідним міжнародним інституціям, їх не приймають, оскільки всі методології таких структур як, наприклад, МВФ спираються виключно на офіційні дані, за якими ситуація – див. вище. Тому всі новини, які ви бачите про нешироку економіку – або бравада нешироких міністерств і відомств, або дані, отримані з таких звітів.
Отже, якщо ми оцінимо за 10-бальною шкалою (де 10 балів економіка у відмінному стані, а 0 – Німеччина в середині 30-х років), як неширокі оцінюють свою економіку, то ми побачимо 7-8 балів (“не без труднощів, але ми добре стоїмо), міжнародні організації оцінюють їх на 4-6 (все погано, але вони тримаються), то я взагалі не можу ставити оцінку.Чому? Тому що неширокі зберігаючи видимість хорошої ситуації платять посиленням стратегічних проблем і, тут я буду одним з перших, хто це скаже публічно, суверенітетом, тому я розділяв би поточний і перспективний стан економіки.
Якщо ми повернемося до програної інформаційної війни, то побачимо, що більшість журналістів, які розганяють панічні настрої “санкції не працюють, економіка вистояла”, спираються на дані тих самих нешироких чи дані інституцій, що будують свої звіти на підставі таких даних. І це 90% всього наративу в новинах. Більше того, дуже часто негативні новини інтерпретуються як позитивні. Для людей, які не знають економіки, це припустимо. Чому тут мовчать економісти – для мене велике питання.
Отже, головний результат останніх 9 місяців – усі новини про нешироку економіку управляються неширокими. Цей факт має багато негативних наслідків, але головний із них: в українців та європейців складається відчуття, що санкції не працюють. Але правда в тому, що вони працюють. Не так ефективно, як хотілося б, але вони працюють, вони вбивають оркостанську економіку дуже непогано.
Тому нижче я напишу ключові, на мій погляд, моменти на які важливо дивитися.
1. Все, що відбувається з курсами, ставками та впливом на економіку.
Тут дуже багато взаємопов’язаних подій, які показали, про розсинхронність у різних гілках влади, більше того, навіть різні гілки економічного блоку та неекономічні гілки, які приймають економічні рішення, зіграли “багатокроківку” проти себе. Спробую коротко.
У країну почало заходити мало валюти – це викликало стрибок курсу та зростання інфляції. За кілька кроків було піднято ставку, що охолодило курс долара і, за ідеєю, мало гальмувати інфляцію. Але підвищення ставки охолодило бізнес і вдарило по виробництву, що скоротило пропозицію на більшості ринків. А це призвело до зростання цін, що позначилося знов на інфляції, яку спробували придушити черговим зростанням ставок, що ще більше вдарило по бізнесу, особливо виробничому. У це ж багаття інфляції додали підвищення цін на нафтопродукти. Що цікаво, дуже швидко у вересні економісти забили на сполох щодо зростання інфляції з таргетом аж до 10% за підсумками року, але їм дуже швидко (схоже адміністративними методами) заткнули рота. Разом, що ми бачимо – підвищення ставки вдарило по виробництву, що з лагом позначиться на інфляції, а курс стане сильним важелем до цього.
Далі, що зробили через стрибок курсу – повернення валютної виручки. Це те, що нам потрібно. Оркостан обмежений у виведенні валюти з країни. Це означає, що більша частина імпорту (за деякими даними до 60%, а то й 65%) закуповувалась за рахунок тієї виручки, яка не заведена в країну. І за рахунок цього оплата нею була в розумних межах. Відомо, що долар усередині оркостану та зовні має різну вартість, неширокі економісти оцінюють різницю у 20%. Це означає, що завод долара в оркостан і виведення його мають втрату 20% без урахування транзакцій з конвертації. Для економіки оркостану – це м’яко кажучи хріново. Шкода, що список таких експортерів засекречений, але у нафтовій галузі з цього приводу вий – незважаючи на те, що на грошах за кордоном кралося більше, але цікаво, що на ці гроші купувалася санкціонка.
Ну і останнє в цій низці – заборона експорту продуктів нафтопереробки. Незважаючи на те, що Європі неприємно, але це ще скорочення валютного виторгу, який тисне на курс.
Звертаємо увагу, що стрибки курсу позначаються на цінах (=інфляції) з лагом у 3 місяці. На тлі цього звіти про зростання ринку нерухомості та іпотеки – це ніщо інше, як реакція населення на зростання курсу долара (треба щось купити, щоб зберегти гроші) та на останні відсоткові ставки до дикого підвищення, яке вб’є іпотеку. Цим же пояснюється різке зростання споживчого попиту, як це було на початку війни.
Отже, загасивши невелику пожежу, неширокі викопали собі величезну яму на кінець осені-початок зими, і інсайдери кажуть, що вони гаситимуть її до кінця року, щоб вийти на цифри 6-7% інфляції за підсумками року, а пожежу перекинути на 2024 рік, і там буде рік, щоб його згасити (а ми ж пам’ятаємо, що там вибори, та гасити треба буде багато чого). Загасили локальну сильну пожежу, вони вдарили по стратегії вже в середньостроковому періоді, як там гасити без інфляції та девальвації до 130-150 дерев’яних за долар – незрозуміло.
2. Дисбаланс бюджету.
З опублікованих даних, бюджет на 2024 рік вони мають на 29% військовий, на 30% соціальний. За оцінками економістів, військовий бюджет, якщо вважати прихований (закриті статті бюджету та заховані військові статті у цивільних) і відкритий, буде майже 50%. При цьому соціальний скорочувати не можна – вибори на носі. Знову ж таки, військовий бюджет – це непродуктивна частина ВВП, незважаючи на мультиплікатор, це те, що не приносить благ суспільству і позначається на зубожінні та дефіциті споживчого сектору. Соціальні виплати у 2024 році перед виборами вплинуть на інфляцію, як і військові виплати (наприклад, гробові).
3. Те, до чого оркостан йшов останні два роки.
На цьому тижні про це сказали вголос. 22 галузі (якщо я не помиляюся з 27) були визнані критично залежними від Китаю. Окрім того, що Китай головний торговий партнер, ще й з великою кількістю країн йде торгівля в юанях. Можна вважати офіційним той факт, що оркостан втратив свій економічний і, зважаючи на все, решту суверенітету. Тепер це офіційний додаток Китаю.
Для нас це можливості та загрози. Китай мав, має і нарощуватиме свій вплив на прийняття всіх рішень у країні. І тепер важливо, щоб у світі склалася ситуація, щоб Китаю стало вигідно закінчити війну. Якщо вони йдуть на потепління відносин зі Штатами, то тут є широке місце для маневру. Але якщо навпаки Китай буде зацікавлений у підливанні олії у вогонь, то нам доведеться туго. Тоді ми воюватимемо на європейські та американські ресурси, а оркостан буде воювати на китайські ресурси, підживлюючи їх економіку шаровою сировиною. Цей фактор аналізуватимуть багато аналітиків. На жаль, я в Китаї розумію зовсім небагато. Буду вдячний посиланням на аналітику саме цього аспекту.
4. Головний показник, за яким я стежу, – кількість продовольчих товарів в країні, що продається через дискаунтери.
Вона росте повільно, але впевнено. Взагалі, тут багато маніпуляцій, трохи зупинюсь на цьому.
Неширокі багато пишуть про те, що зростає середній дохід в недокраїні, але вони мовчать про те, що падає медіанний дохід. Що це означає. Давайте на прикладі: одна людина заробляла 1 мільйон долларів на рік, а стала заробляти 2.1 мільйона на рік. При цьому 100 людей, які заробляли 20 000 долларів на рік, стали заробляти 10 000 (в два рази менше). Що ми маємо? Сукупний дохід вірис на 100к, середній дохід віріс з 29 702 до 30 692, але медіанний дохід впав с 20к до 10к. Ці цифри закриті, але днями UBS відав дані, що оркостан піднявся до третього місця в рейтингу по різниці між самими багатими та самими бідними людьми (Index Giny).
Низький рівень безробіття на фоні зростання середнього доходу та падіння медіанного показує, що на ринку праці проблеми. Недостача людей окремих спеціальностей штовхає зарплати по цим спеціальностям до гори, а некваліфіковані люди, як були бідними, так ними і залишились. А дуже низький рівень безробіття показує, що ВВП виробляти нема кому. І ця картина підтверджує проблеми, про які я писав вище.
Окремо я напишу, що після уходу глобальних корпорацій з недокраїни велику кількість робочих місць високої кваліфікації з високою оплатою було заміщено працівниками з низькою кваліфікацією та більш низькою оплатою. Це більше мільйона людей, а швидше за все, ближче до двох.
Ну і велика частина економічно активного поголів’я зараз на фронті, та не менше півмільйона вже подохло, а ще більше півмільйона скалічені.
Приховувати це стає все складніше, але:…
На мій величезний жаль, ми бачимо ймовірність сценарію “кореізації” неширокої економіки. Днища у зубожіння поголів’я не видно. Судячи з усього, там потенціал терпіння величезний. Тому ми дивимося на баланс – вплив еліт проти всемогутності силовиків. Якщо ми не розглядатимемо природну смерть кабаєва, то найімовірніший сценарій зміни влади – бунт місцевих еліт. Але поки репресивна машина працює ефективно, ймовірність цього дуже низька. Якщо в 2022 році і навіть на початку 2023 року ми нарахували 5 критичних ситуацій, коли влада хиталася, то за останні півроку там все виглядає монолітно, і всі сидять струнко. І немає передумов для зміни цього статус кво до кінця зими або настання критичних подій на фронті чи в інших країнах (наприклад, сварка з Ізраїлем може змінити розклад усередині країни).
Підбиваючи підсумки.
З доброго: економіка оркостана в кризі, і зима буде важка, а весна незрозуміло яка.
З поганого: очікувати, що оркостан розвалиться в найближчому майбутньому не доводиться. Але над цим працює велика кількість не найдурніших людей у цьому світі з великими ресурсами та можливостями.
________________________
Насамкінець хочу попросити підтримати вас наш збір на планшети для арти.
Ще раз нагадую. Ми, разом з LUkraine asbl, збираємо гроші на 200 захищених планшетів для арти. Це завжди важливо, а в цей час особливо. Буду вдячний за підтримку:
