Тарас Шевченко – пророк, бо точно і чітко називав і ворога, і місцеву «грязь москви», і окови, які заважали повернути славу предків. Лише нині маємо шанс і обовʼязок виконати його Заповіт. Для того бити ворога і не повторювати помилок.
Читати далі
У Львові, на вулиці Шкільній, художник Андрій Буняк створив мурал, який повторює сюжет обкладинки альбому “Abbey Road” британського поп-гурту The Beatles. Однак замість музикантів “дорогу переходять” чотири Тараси Шевченки. Стінопис з’явився у межах спільного проєкту Андрія Буняка та Львівобленерго. Мурал нагадує, що український національний герой більш відомий, ніж “бітли”, і, найперше, він був веселою людиною. На думку автора, слід почати викидати прорадянські образи та віяння.
Читати далі
У Данії сплюндрували пам’ятник Тарасу Шевченку і розфарбували в російський триколор. Дуже показово для аквафрешної країни – програли данцям, а винні… українці. Кажуть, що воюють з Америкою, а людей вбивають в Україні. Бо перед Америкою жижки трясуться. Шевченка вже відмили. Подяка Embassy of Ukraine to the Kingdom of Denmark за оперативність у відновленні пам’ятника! От тільки за два століття нічого не змінилось. І не зміниться ще два. Добре б це пам’ятав той, хто хоче знайти мир в очах тих, для кого Україна завжди буде крайньою у всіх поразках та приниженнях. Допоки зло не буде знищено. Тотально.
Читати далі
Обидві книги містять факсиміле збережених слідчих і наглядових справ поета, із яких понад 140 документів надруковано вперше. Відтворено також збірку Шевченка «Три літа», альбоми 1846–1850, 1848–1850 років, понад тридцять листів до поета. Упорядкували документи і написали передмову про особливості републікації вилучених матеріалів під час арештів поета Геннадій Боряк та Людмила Демченко. Модерував зустріч завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Олександр Боронь. Він же здійснив наукове редагування обох книг «Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847–1859). Факсиміле».
Читати далі
Урочисте відкриття відбулось за участю мерів Києва Віталія Кличка та Флоренції Даріо Нарделли. Обидва мери зробили все можливе, а подекуди і неможливе, аби скульптуру Тараса Шевченка розмістити в охоронюваній ЮНЕСКО території, неподалік від всесвітньовідомого флорентійського кафедрального собору Santa Maria del Fiore, на площі перед однією з найбільших бібліотек міста Biblioteca delle Oblate. Присутні були автор пам’ятника Олег Пінчук, меценат Сергій Боярчуков, завдяки яким цей міждержавний культурний проект став можливим.
Читати далі
Рівень освіти в Офісі президента – це “Квартал-95”. Це гірко, але жити з цим доводиться. Але можна бодай на пошуковець ГУГЛ запускати те, що виставляєте? Я подивився би, що сказали б у Польщі адміністрації їх президента, якби вони лівим портретом прикрасили пост про Міцкевича або Сенкевича. Хоча… Слава Богу, хоч не портретом Івана Крилова проілюстрували – його Шевченко теж малював.
Читати далі
«”Шевченко — це не тільки те, що вивчають, а те, чим живуть. У чому черпають сили й надії”, — писав Іван Дзюба. І це правда. Ми, українці, завжди знайдемо у творах Шевченка рядки, які додають сил і надихають. У всіх наших справах нас супроводжує слово Кобзаря: “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”. Він вів з собою героїв українських революції та воїнів, які боролися і борються за Україну проти тоталітарних режимів», – написав Петро Порошенко на своїй сторінці в Facebook.
Читати далі
Якби Тарас Шевченко народився в наш час, то йому б вистачило вражень ще не на один “Кобзар”. І, скоріше за все, за читання на фейсбуці якихось уривків з тих віршів та поем на нього б завело справу ДБР. На то він і геній, щоби побачити далеко наперед, як раз за разом “премудрих немудрі одурять”, та за сотні років вгадати майбутнє і те прОкляте коло, яким чомусь приречений ходити цей зубожілий втомлений нарід. Проте в його слові головне гранітна віра в перемогу над мороком та непохитна воля до боротьби, інакше б Шевченко не став пророком українського народу.
Читати далі
Він ніби передбачав наслідки імперського закріпачення та радянських кайданів, коли з болем писав “Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани”. Але вірив у зміни і передбачав “огонь новий з Холодного Яру”… Повернулися, повстали, і покрили, вже не червоними жупанами, а піксельними.
Читати далі
«Для нас, українців, Тарас Шевченко перший у ряду героїв, що прокладали шлях до незалежної соборної української держави. Він вів за собою і героїв української революції, і воїнів, що боролися за Україну проти двох тоталітарних режимів у Другій світовій війні. І тепер «Кобзар» дуже часто можна побачити у бліндажах на передовій. А це значить, що Шевченко – наша українська духовна зброя, так само необхідна, як танки і гармати», – наголосив Петро Порошенко під час заходів з нагоди вшанування пам’яті Кобзаря у Каневі на Тарасовій горі.
Читати далі
Він був би серед нас. І для всіх. Тому, що він живий і різний – навіть коли його немає. Тому, що він любив Україну по-справжньому, а не словами. Тому, що він наш вічний побратим – “позивний Кобзар”. А не та похмура ікона, яку з нього намагалися зробити. З Днем народження, друже Тарас! Дякуємо, що ти є.
Читати далі
