Гетьман Слова
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Якби Тарас Шевченко народився в наш час, то йому б вистачило вражень ще не на один “Кобзар”.
І, скоріше за все, за читання на фейсбуці якихось уривків з тих віршів та поем на нього б завело справу ДБР, занадто вже точно людина описувала сьогодення і безпомилково ставила діагнози лукавій владі та інфантильному суспільству.
Ну якому б найвеличнішому сподобалось про “раби, подножки, грязь Москви”?
Як і не всякому активісту та антикорупціонеру – “кайданами міняються, правдою торгують”.
А за “Гайдамаки” то взагалі одразу трибунал.
На то він і геній, щоби побачити далеко наперед, як раз за разом “премудрих немудрі одурять”, та за сотні років вгадати майбутнє і те прОкляте коло, яким чомусь приречений ходити цей зубожілий втомлений нарід.
Проте в його слові головне гранітна віра в перемогу над мороком та непохитна воля до боротьби, інакше б Шевченко не став пророком українського народу.
Тому Гетьман Слова безцінний для всіх поколінь українців – для нашого тим більше.
Постер © Andriy Yermolenko
