Осінньо-зимове загострення
У коментарі на Фейсбук-сторінках ЗМІ краще не заходити – це яма із прокаженими. Купа некомпетентних дурбеликів викидають тони агресії щодо будь-якої новини. При цьому вони проявляють відсутність елементарного розуміння, про що в цій новині йдеться, а ще демонструють глибоченні провали в шкільній освіті. Ось два приклади.
Новина про переїзд Ілона Маска в Техас. Думаєте, коментарі про податкову політику окремих штатів США? Не розганяйтесь.
“Якого біса елемент Si називають “крємнієм”, що за росизм? Це силікон. Силіконова Долина, Silicon Valley, ніяких російських КРЄМНІЄВ”, – категорично заявляє один “високосвічений пан”.
Тут одразу видно провали в шкільному курсі хімії. Між силіконом і силіцієм є дві великі різниці. Силікон – це полімер [R2SiO]n, Силіцій – різновид атомів Si, а кремній – це проста речовина із атомів Si. В шкільному курсі мови також провал. Хоч пан є борцем за чистоту української мови, він бореться не з русизмами, а з росизмами.
Другий приклад під новиною про пісок привезений японцями з астероїду Рюгу.
“А-а-а ґвалт! У себе проби візьміть! Засрали землю, тепер на астероїди лізете!”
У мене таким недалекоглядним істеричкам, що вболівають за довкілля є коротка але категорична рекомендація: “То не сріть!”
Це нагадало мені одну історію про двох пані поважного віку, які поверталися з дач через ліс. Я йшов позаду в сотні метрів, але помітив як бабуся, активна поборниця фізичної та моральної чистоти молоді, зайшовши в ліс, викинула пакет зі сміттям. “Вмикаю четверту передачу” і починаю її наздоганяти. Вона в свою чергу наздоганяє подругу, яка йшла за сотню метрів попереду. Коли я наближаюся до цієї парочки, то у мене від їхніх слів аж волосся від злості заворушилося:
“Подивися як ліс позасирали. Геть совісті в людей немає”, – каже та яка кілька хвилин тому викинула пакет зі сміттям.
І ці люди “є єдиним джерелом влади”. “Демократія, думав я, ї*ав я таку демократію“, – як писав Сергій Жадан.
Тож не погана у нас влада. Яке джерело – така влада. Повбивав би…
Піду я краще допишу свою частину статті про причорноморських раків, бо немає ніяких сил стримувати матюки.
