Чи буде чесним розслідування нападу на Володимира Балуха?

Тарас Чорновіл

Замах на вбивство – саме за такою статтею мало бути відкрите провадження про дике й жорстоке побиття Володимира Балуха. Саме так. І мова навіть не про те, що обставини, коли людині наносять важку черепно-мозкову травму, від якої він падає без свідомості, а потім покидають помирати в безлюдному місці, юридично підпадає саме під таке визначення.

Є ще практика: коли злочин скоєно за не до кінця зрозумілих обставин і з невияснених мотивів, провадження відкривають за найвищим за рівнем важкості злочину звинуваченням. Адже серед версій розглядається й та, яка не покривається нижчими за складністю статтями КК. Наприклад, при аварії чи самогубстві, коли все ніби й ясно, але щось не зовсім “грає”, завжди відкривають провадження за статтею “умисне вбивство”. І лише коли ця версія остаточно відкинута, злочин перекваліфіковують.

Це абсолютно практичний, а не символічний підхід. Різними злочинами займаються різні поліцейські підрозділи, різні оперативники, по різному формуються або й зовсім не створюються слідчо-оперативні групи. Відкриття провадження за статтею “Замах на вбивство” відносить справу до особливо важливих. Там і група формується, й спеців із убойного залучають і слідчо-оперативні дії зовсім інакше виписані, ніж при статті “Грабіж”, де звична битовуха, яку скидають на малорезультативних слідаків.

А головне, це свідчення того, що у поліції насправді не розглядаються версії, які перевищують кваліфікацію “пограбування” та “нанесення тілесних ушкоджень з хуліганських/корисливих міркувань”. І що б там не розказував міністр, і які завдання офіційно не ставили б в канцелярії Зеленського (про розслідування всіх версій, включно з політичними мотивами), – це брехня, яка спростовується таким простим бюрократичним фактом.

Тільки перекваліфікація провадження на більш важку статтю може свідчити, що слідство реально шукає злочинців та досліджує ще щось окрім простої битовухи. Не виключаю, що може десь зараз, зрозумівши юридичний промах, провадження перекваліфіковують, інше питання, наскільки реально будуть шукати злочинців…

І один приклад того, як отакі формальні кваліфікації формують сутність реального розслідування. Коли вбили мого батька, автоматично мали бути задіяні звинувачення: “посягання на життя державного діяча” та “умисне вбивство двох і більше осіб”. Але ще до всіх слідчих дій зранку наступного дня на екрани виліз міністр Кравченко й заявив дослівно: “Це була звичайна аварія. Інші версії навіть не розглядаються”. І слідство відкрило справу саме про аварію, інші версії не розглядалися, а реальні матеріали експертиз і оперативно-розшукової роботи фальшували під уже наперед визначене звинувачення.

Зараз відмінність лише одна: не було Крави, який би зробив таку тупу й прямолінійну заяву. З офісу усе сказали правильно. Але, як завжди, збрехали…

Автор