Ітогі подвєдьом, або Як Зе провів цими святами

Ірина Фріз

Відкриваю рубрику «яка різниця». Лише факти, порівняти та зробити висновок може кожен самостійно.

Отже, Канада наполягатиме на безпосередній участі своїх представників в розслідуванні катастрофи з літаком PS 752. Навіть відсутність прямих дипломатичних стосунків їх не зупиняє, і вони будуть звертатись до міжнародних партнерів. Такою була заява Трюдо.

Українцям намагаються пояснити, що комісія з розслідування цієї катастрофи є виключно прерогативою Ірану. Таким був зміст повідомлень МЗС та МВС.



Нагадаю, що після збиття МН17 Україна виступила з ініціативою створення міжнародної комісії з розслідування збиття Боїнгу. До речі, суд в справі відбуватиметься в березні цього року, попри видачу ключового свідка Цемаха Росії чинною владою.


Iryna Gerashchenko
Ірина Геращенко

«Європейська Солідарність» нагадує – до компетенції президента не входить право давати накази чи доручення Генпрокурору, навіть якщо мова йде про найчутливіші та найважливіші для суспільства, найрезонансніші розслідування. Генпрокурор – незалежна інституція, а не слуга президента, і наказувати йому – це грубо порушувати Конституцію.

Натомість, до функцій і обов’язків Президента безпосередньо відносяться сектор нацбезпеки і зовнішня політика.

Ще вчора зранку Зеленський мав би оголосити жалобу, здійснити термінові телефонні консультації з усіма лідерами країн, чиї громадяни постраждали в жахливій катастрофі, та домовитися про координацію зусиль і дій по розслідуванню причин трагедії. Вже вчора президент мав би замовити телефонну розмову з прем’єрами Канади, Британії, Швеції, канцлером Німеччини.

Трюдо вже обговорив з Трампом і Макроном катастрофу українського лайнера. Український президент добу терміново повертався в країну.

Україна вустами президента має публічно заявити про нашу вимогу безпосередньо брати участь в розслідуванні катастрофи, долучитися до об’єктивного розслідування. Розбився наш літак, загинули наші громадяни, постраждала наша авіакомпанія, яка, віддамо належне, всі ці роки забезпечувала безпеку своїм пасажирам. Якщо ми – суб’єкт, а не об’єкт міжнародної політики, ми маємо право захищати честь і права наших громадян, їх пам’ять.


Taras Berezovets

Итог вчерашнего дня. В момент наибольшего обострения и национальной трагедии страна увидела, что президента и Верховного главнокомандующего в ней нет. В прямом смысле. Президент более 16 часов «терміново вилітав» из Омана. Где он отсутствовал все это время, мы до сегодняшнего момента не знаем. И судя по всему, ему есть что скрывать.

Чудовищные провалы информационной политики уже никого не удивляют. Они давно стали обыденностью. Команды у президента тоже нет. Решение об объявлении траура могло быть принято и подписано где угодно. На пляже в Омане, в пятизвездочном отеле стоимостью свыше 4 тысячи евро за ночь, наконец, в самолете по пути в Украину. Но ничего этого не произошло.

Члены «команды» молчали весь день, опасаясь потревожить покой гаранта. Эта реакция означает, что в пиковый трагический момент рассчитывать на своего Верховного главнокомандующего армия и страна не могут.

Я даже не упоминаю, что президент оказался практически в эпицентре назревавшего военного конфликта и мог элементарно не суметь вернуться в течение неопределенного времени. Это уже громкий провал спецслужб, которые должны были в нормальной стране банально запретить ему отдых в таком взрывоопасном регионе.

Совещание в ОП было нужно всего для одного постановочного фото. Которое ничего не спасает и случившегося не изменит.

* * *

У Зеленского коммуникационный провал за провалом. Свеча на фоне смеющейся аватарки. Долгие поиски пропавшего гаранта. Кстати, так и неясно, где и с кем он был всё это время. Даже не знаю, чем спасать такой вопиющий непрофессионализм. Тут нужно какое-то сильное эмоциональное отвлечение. Вроде громких отставок и посадок или что-то вроде беременности первой леди.


Tetyana Kohanovska
Tetyana Kohanovska

Отже, сьогодні 9 січня, перша година, анабазіс зеленої бубочки наче завершений (принаймні судячи із записаного відосика, бо інших ознак його існування ми не бачили).

Для початку він виголосив, що патріотично їде в Буковель. Потім несподівано сплив у… Омані, в стилі “я шьол на Одєссу, а вишєл к Хєрсону”. В країні Близького Сходу з паршивезною репутацією, фактично, брудній офшорці без правил, але з теплими пляжиками і високою вартістю всього – адже це такий близькосхідний гаманець. Причому не зовсім зрозуміло, чи він планово зробив цей географічний камінґ-аут, чи його просто там попалили росЗМІ, і довелося вже спішно імітувати “державний візит”. Імітація вийшла поганенька, вони раз у раз вражали ошелешену громадськість то фотами Зе із воскоподібним урядовцем (ймовірно) в пишному етнічному прикиді, то Лєнки в музеї в ганебних пляжних шльопках і з репаними босими п’ятами.

Ну, весь цей цирк країна, може, й проковтнула б, 25% звично повжахалися б, зеборці й далі б флеґматично дожовували салатики, але тут сталася справжня біда.

З самого рання вчора в негідному Ірані, який місяцями судомило в заворушеннях, а тепер він перебуває у гарячій фазі серйозної заруби з США, впав літак МАУ. З чудовим українським екіпажем і купою іноземців на борту. Катастрофа жахлива і дуже брутальна, літак просто розірвало на друзки одразу після виліту. Подія не лише жахлива і трагічна, але й здатна спричинити важкі міжнародні ускладнення. Жертви катастрофи волають по справедливість, іранська сторона аж ніяк не є добросовісним партнером у розслідуванні інциденту, – що й довела, заграбаставши чорний ящик і, ймовірно, пошкодивши його, – і сьогодні вже патякають про технічну несправність.

Так, вчора ввечорі до Ірана вилетіла група наших фахівців, але ж минув цілий день! Канадський Трюдо негайно виступив із заявою, пообіцяв докласти всіх зусиль для встановлення істини, ймовірно, зробив ще якісь дипломатичні кроки для організації незалежного розслідування за встановленою процедурою…

А що наше ЗЕ? А нічо. Воно просто зникло. Цілий день нас годували розповідями про те, як воно, гублячи пляжні капці, поспішає до України в цей важкий час, а насправді воно просто десь вештало, заявилося (ймовірно) вночі.
Причому породило купу чуток щодо прольоту через Москву під ручкою з Медведчуком (sic!), азартне дослідження маршрутів незрозуміло яких літаків і підрахунки захмарної вартості різних комерційних рейсів.

Поки країна оплакувала загиблих, переймалася причинами катастрофи, бігла до Бориспіля з жалобними квітами, Зе що?

Замість гарячкових термінових перемовин, організації комісії, розрулювання скрутної ситуації чи хоча б дій в інтересах бабушки Бєні, воно просто ховалося, як клоп в килимі. За нього невнятно віддувався на якихось млявих брифінгах Гончарук (який, певно, просто не любить пляжики). Та що там, навіть просто мінімум пристойності – співчуття – висловив МЗС після тривалого замішання, й ПЦУ, і… все. Бо решта зеленого клоповнику, від керівника офісу до спікера, поховалася також чи в тому ж килимі, чи в інших.

Отже. Добу в критичній ситуації країна існувала просто без вищого керівництва.

І я ще раз хочу поставити риторічне питання до зе-виборців, білих пальт та іже з ними: ви певні, що від цього нікчемника в президентському кріслі та його всратої команди є хоч якийсь зиск?

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії