Європейський Союз приєднався до критики судової реформи Зеленського

Генсек Ради Європи стурбована законодавчими змінами щодо судової гілки влади в Україні

Марія Пейчинович-Бурич висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008.

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у своєму терміновому листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який у вівторок, 1 жовтня, був рекомендований до ухвалення у другому читанні Комітетом Верховної Ради  з питань правової політики.

Законопроект, зокрема, передбачає скорочення суддів Верховного Суду до 100 осіб (наразі працює 192 судді), зміну правил добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з повним перезавантаженням цього органу та звуження гарантій незалежності суддів.

«У ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, проект закону впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на пов’язані з цим процедури», — зазначає генеральний секретар Ради Європи у своєму листі.

«Найбільш важливо, щоб реформування ґрунтувалося на досягненнях реформ, впроваджених, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам», — наголошує пані Пейчинович-Бурич.

Днями був оприлюднений повний звіт Ради Європи щодо реформування системи правосуддя в Україні 2014-2018 років, в якому експерти РЄ відзначили «позитивну тенденцію у підвищенні професіоналізму, ефективності та якості правосуддя».

Генеральний секретар Ради Європи привернула увагу до рішення Комітету міністрів РЄ, оприлюдненого за результатами розгляду питання щодо виконання Україною рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України».

Комітет міністрів Ради Європи підкреслив, що «запропоновані законодавчі зміни мають узгоджуватись із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, з принципами незалежності судової влади і з відповідними рекомендаціями Ради Європи», та закликав органи української влади «в повній мірі використати практичний досвід та знання експертів Ради Європи в цьому питанні».

«Наполегливо підтримую цей заклик та пропоную підтримку Ради Європи в цьому питанні», — підсумувала пані Пейчинович-Бурич.

Переклад листа генсека Ради Європи:

«Шановний Міністре,

В продовження нашої зустрічі минулого тижня, хочу поділитися з Вами певними зауваженнями щодо реформ, розпочатих Верховною Радою та, зокрема, щодо реформи судової системи, що відбувається в Україні.

Як Ви знаєте, досягнення незалежної, ефективної та професійної судової системи, якій довіряє громадськість і яка відповідає на потреби громадськості є частиною зобов’язань, які взяла на себе Україна, коли вступала до Ради Європи.

В цьому контексті ми з занепокоєнням звернули увагу на Проект Закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який в першому читанні схвалила Верховна Рада.

В ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, Проект Закону впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на пов’язані з цим процедури.

Ми повністю визнаємо бажання Української держави продовжувати впровадження реформ. Водночас, найбільш важливо, щоб це ґрунтувалося на досягненнях реформ, які було впроваджено для того, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам.

Особливу увагу слід звернути на вимоги Європейської Конвенції про права людини. Комітет міністрів чітко висловив позицію щодо цього в середу, 25 вересня.

В рішенні про виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо незалежності та безсторонності судової системи та системи дисциплінарної практики та кар’єри судді в Україні (група справ «Олександр Волков проти України») Комітет Міністрів відзначив, що «прийняття в першому читанні Проекту Закону № 1008 спрямоване саме на внесення змін до системи дисциплінарної практики та кар’єри судді». Комітет Міністрів «підкреслив, що запропоновані зміни до законодавства повинні відповідати Конвенції та практиці Суду, принципам незалежності судової влади, викладеним у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», та відповідним рекомендаціям Ради Європи».

Також Комітет міністрів «закликав владу в повній мірі використати практичний досвід та знання експертів Ради Європи в цьому питанні».

Наполегливо підтримую цей заклик та пропоную підтримку Ради Європи в цьому питанні. 

Ми повністю готові надати органам влади України будь-які висновки експертів, підтримку та аналіз, які можуть бути необхідні щодо Проекту Закону №1008 та в більш загальному контексті щодо розробки та впровадження нового законодавства чи інших заходів, які мають вплив на незалежність та функціонування судової системи та прокуратури.

Сподіваюся на продовження тісної співпраці. 

З повагою, Марія Пейчинович-Бурич»

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» писала, що Пленум Верховного Суду виступив проти законопроекту №1008.

Також ми повідомляли, що суддя ККС ВС розповів про наслідки скорочення суддів ВС, передбачене законопроектом №1008.

Джерело

 


Новопризначений Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас приєднався до критичних зауважень щодо законопроєкту №1008, висловлених Генеральним Секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич.

Матті Маасікас у своєму Твіттері зазначив:

«Жорства позиція Марії Пейчинович-Бурич щодо деяких аспектів судової реформи в Україні. Європейський Союз поділяє занепокоєння щодо дотримання європейських стандартів. Ми виступаємо за продовження діалогу щодо проєкту Закону №1008».

Проєкт Закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» передбачає скорочення суддів Верховного Суду до 100 осіб (наразі працює 192 судді), зміну правил добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з повним перезавантаженням цього органу та звуження гарантій незалежності суддів.

«Найбільш важливо, щоб [реформування] ґрунтувалося на досягненнях реформ, впроваджених для того, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам», – наголошує у своєму листі пані Пейчинович-Бурич.