Маленьке зло
Випала нагода – подивився серіал “Литвиненко”. Не буду оцінювати художні властивості серіалу, то треба переглянути ще раз і ретельно. Вражень в мережі вже побачив багато, від “повна фігня” до “геніально”. Скажу так, снято якісно.
Я люблю жанр детектива, цей серіал я додивився до кінця на одному диханні. Те чого постійно бракує вітчизняному кіно – сюжет серіалу зроблений якісно і був гарно продуманий. Сильних просадок по сюжету я не помітив, нудьгувати не довелося.
Але я не про це. Серіал явно несе кілька важливих меседжів.
По-перше, мабуть, уперше чітко винуватцем вбивства Литвиненка названо президента Росії Владіміра Путіна. Без натяків і алегорій. Напряму.
По-друге, знову вкотре показано весь нелюдський цинізм сучасної Росії. Ці чуваки припхалися в іншу країну з радіоактивною гидотою, кинули її в чайник, з якого потім пили десятки людей. Вони вбили Литвиненка, але скільки людей потруїлося цією гидотою по ходу, і в скількох із них зламалися долі через хвороби? Кремлю на таке чхати було завжди. Ліс рубають – тріски летять.
Окрема тема – показана у фільмі позиція офіційної Москви щодо розслідування, коли русскіє включають дурника, звинувачують Литвиненка, ніби то він потруїв своїх убивць, шахраять з записами допитів. Нам, українцям, це аж надто знайомо.
І третє, як похідне від другого. В серіалі чітко показано, як ще у 2006 р. Росія, здійснивши радіоактивну атаку на території іншої країни, стала поводитися як гопник. І як Європа намагалася говорити з нею з позиції очкастого ботаніка. Офіційний Лондон закликав Москву до співпраці, а кремлівські сявки реготали у відповідь.
А Литвиненко ж був не перший. Уже отруїли Ющенка. Уже згорнули свободу слова у Росії. Російські агенти приперли в центр Лондона радіоактивну хрінь. І?
У фільмі показано, як представник спецслужб просторікує, що Литвиненко – законна ціль Москви. Показано, як адвокат каже Марині Литвиненко, що боротися їй треба вже не з Росією, а з Британією, яка зам’яла міжнародний скандал в угоду якимось економічним інтересам. Загинув один колишній офіцер ФСБ – що це порівняно з інтересами британських корпорацій? У фільмі показано, коли саме тема вбивства Литвиненка знову стала актуальна – коли загинув на Донбасі Малайзійський Боїнг. Очевидно, загибель Боїнга була прямим наслідком отруєння Литвиненка. Точніше, наслідком того, що Захід тоді промовчав.
Маленьке зло лишилося непокараним. Так само як свого часу з Гітлером. Світ з’їв отруєння Ющенка, вбивство Політковської, отруєння Литвиненка і Скрипалів, загадкове “самогубство” Березовського. Світ з’їв терор у Чечні руками московських посіпак кадирівців. З’їв пряму агресію Росії проти Грузії.
Та чого там? Захід навіть після загибелі Малайзійського Боїнга схиляв Україну до мирних переговорів з Москвою, читайте – до поступок. Чи всі вже забули як Обама і Меркель давили на Порошенка, вимагаючи припинення вогню, і як Порошенко тоді розірвав припинення і кинув війська у наступ на свій страх і ризик? Я можу нагадати також, як після Іловайська Захід заговорив, що Україні треба відмовитися від євроінтеграції і піти на компроміси з русскімі – виправити ситуацію вдалося завдяки Рейду Помсти генералів Муженка і Забродського та завдяки вигризеним у русскіх Мінським угодам, які ніхто не збирався виконувати. Вже сама Меркель каже про це.
Маленьке зло лишилося непокараним, і це переконало кремлівських гопників – ботаніки обхезалися. Можна нахабніти, реакції не буде. Результат цього – те, що наша країна тепер воює.
Але, очевидно, Захід зрозумів свої помилки. Тому й допомагає нам тепер, в т. ч. аби помститися за полоній для Литвиненка, Новічок для Скрипалів та інші вихиляси русскіх в Британії. Тому й говорить Захід про все це відкрито.
Серіал “Литвиненко” – один з проявів цього.
