країна-терорист

Захід адаптує санкції для того, щоб вони досягали максимального ефекту, позбавляли росію ресурсів, менше впливали на світову економіку, залучали до підтримки тиску на росію треті країни – і відтак обмежували можливості росії обійти ці санкції.

Міністерство фінансів рф наприкінці минулого тижня відзвітувало за податковими доходами. За підсумками січня вони впали до 400 млрд руб – хоча рік тому вони наближалися до 2 трлн.

Сприйняття України як «своєї», частини Європи, і відрізняє реальні перспективи членства від ввічливих розмов про «незакриті двері». Легко не буде. Ставлення як до «своїх» означає, що за діями української влади буде здійснюватися дуже жорсткий контроль.

Найближчі кілька тижнів справді стануть вирішальними. Злочинці у кремлі покладаються на масу і силу. Протиставити можемо лише єдність у ефективності, а не у розхвалюванні можновладців. Тоді й допомога, яка надходить, дозволить вибити ворогові зуби і викинути його з України.

Конфісковані кошти російського олігарха Малофєєва у розмірі 5,4 млн доларів підуть на допомогу Україні. Надходження коштів в Україну і їх використання мають відбутися абсолютно прозоро, зміцнюючи довіру Вільного Світу, а не ставлячи її під сумнів.

Депутати Європейського парламенту закликали Євросоюз прискорити ухвалення десятого пакету санкцій проти росії. Він має бути ухвалений до річниці повномасштабного російського вторгнення – до 24 лютого цього року.

Перед самітом Україна-ЄС європейські медіа сходяться на двох прогнозах: Україна отримає більше зброї (зокрема, Франція і Італія обговорюють спільний черговий пакет), фінансову допомогу і підтримку руху до ЄС.

Навіть враховуючи усі лазівки і порушення санкційного режиму, обмеження мають ефект. Підвищення ціни, подовження логістики і втрата критичних компонентів не дозволяють росії сповна задовольняти свої потреби міжнародною торгівлею.

На світ продовжує транслюватись міф про «двомільйонну армію», яка буде «рухати кордони» і «рано чи пізно прийде, куди захоче, за будь-яку ціну». Це марення буде піддано перевірці на полі бою вже протягом найближчих тижнів. Україна не здається.

«Світ без росії» дедалі більше зі сміливої мрії перетворюється на буденність. А це означає, що зусилля з переконання західного істеблішменту посилити тиск на росію мають також посилитись. І результат дедалі більше подобатиметься самим західним елітам.

Влада в Україні має забути про мрії зберегти практики «крадівництва», сподівання «пропетляти» чи мрії про встановлення диктатури. Союзники забезпечують більшу частину наших нагальних потреб, і ігри закінчились.

Заступниця Держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд висловила чітку умову для послаблення санкцій: вихід росіян з усієї окупованої української території.

На росії почали готуватись до виправдання своєї поразки. Війна триває, попереду ще дуже складні часи. Але ноти істерики, відчаю і безнадії у рашистів – це гарні складові їх майбутньої поразки.

На тлі новин про розширення постачань західної зброї до України, зокрема німецьких танків Leopard2, американських Abrams, у світових медіа дедалі впевненіше проводиться думка про перемогу України як єдиний реалістичний сценарій.

Серед союзників України формується не тільки консенсус щодо притягнення рашистських розпалювачів війни до відповідальності, але й розуміння механізмів для його реалізації.

У часописі Foreign Affairs з‘явилася стаття російських опозиціонерів Гаррі Каспарова і Михаїла Ходорковського під назвою «Не бійтеся поразки путіна: Перемогу Україні, демократію росії». Поява подібних статей необхідна.