Вісті з фронтів. 08.01.2025
Коротко з різних напрямків.
1. На Покровському напрямку, очевидно, введення у смузі дії 2-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника частин та підрозділів 41-ї ЗВА особливих бонусів противнику не принесло.
За три дні боїв південніше м. Покровськ введені у бій підрозділи 55-ї, 35-ї омсбр, а також частково 137-ї та 74-ї омсбр, що дозволило командуванню російських військ ущільнити бойові порядки своїх частин та підрозділів, діючих як усмузі 90-ї танкової дивізії(тд), так і 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 2-ї ЗВА, противник так поки й не прорвався до дороги на Межову з Покровська (в напрямку на Котлине), а ЗСУ поки утримали рубіж Звірове – Чунишине на ближніх підступах до міста з півдня.
По всьому періметру вклинення противника південніше міста йдуть важкі бої у тактичній зоні, зокрема в районі Нововасилівки, Солоне, південніше Котлине, Піщане, Даченське.
Особливо небезпечно виглядають просування передових підрозділів противника (очевидно, одного з полків 27-ї мсд, скоріше за все, 433-го або 506-го мсп, за підтримки підрозділів 55-ї омсбр) між Піщаним і Котлиним. Судячи зі всього, противнику вдалося обійти перше із заходу та просунутись до 1 км північніше хутора Вовкове у напрямку дороги. Але це трапилось ще 3-4 дні тому, далі (власне, до дороги) противник поки не просунувся.
В свою чергу, передові підрозділи 239-го танкового полку (тп) зі складу 90-ї тд, очевидно, підтриманні окремими підрозділами якоїсь із бригад 2-ї ЗВА (скоріше за все, 30-ї омсбр) взяли під контроль як мінімум половину села Солоне та більшу частину Нововасилівки. Противник явно намагається просунутися по обох берегах р. Солона у напрямку на Успенівку та Новосергіївку, до границі Дніпропетрівської області.
Продовжуються на цьому ж напрямку, окрім “підтримуючих” атак противника у смугах 2-ї та 41-ї ЗВА в районах Миколаївки та Лисівки, наступальні дії противника в районі с. Воздвиженка, де противнику (ймовірно, шляхом введення у бій ще одного мотострілецького полку\мсп територіальних військ) вдалося наростити зусилля у бік с. Зелене Поле та автомобільної розв’язки на дорозі Покровськ – Костянтинівка.
Причому, очевидно, противник намагається розширити своє тактичне вклинення в районі Воздвиженки (адже атакує не тільки у бік авторозв’язки, а й по напрямку Новоолександрівка – Зелене Поле та намагається форсувати Казений Торець північніше Тимофіївки, атакуючи вздовж дороги у бік тієї ж розв’язки).
2. На Новопавлівському напрямку противник дійсно повністю взяв під контроль м. Курахове (силами 5-ї омсбр зі складу 51-ї ЗВА за підтримки підрозділів 150-ї мсд 8-ї ЗВА) та вийшов на ближні підступи до с. Дачне.
Наступаючі зі сходу передові підрозділи 20-ї мсд 8-ї ЗВА, очевидно, намагаються перерізати польову дорогу, яка зв’язує Дачне з Янтарним на р. Сухі Яли й таким чином поставити у складне становище наші підрозділи, які продовжують вперто обороняти рубіж Зеленівка – Янтарне по цій річці.
Поки що повністю “звернути” оборону українскьких військ по цій річці противнику не вдається, не дивлячись на те, що його командування (УВ “Восток”) ВЖЕ ввело у бій по цьому напрямку (з півдня) 36-у омсбр (29-а ЗВА), частину сил 57-ї омсбр (5-а ЗВА), 114-ї омсбр (51-а ЗВА) й, цілком ймовірно, якусь частину 39-ї омсбр (зі складу 68-го армійського корпусу\АК).
Передові підрозділи зі складу цих сил і засобів противника майже в режимі нон-стоп продовжують свої атаки через річку по напрямках Зеленівка – Улакли в районі с. Сухі Яли та Янтарне, але ані “вивалитися” на тили наших підрозділів в районі Дачного, ані перерізати дорогу Запоріжжя – Донецьк в районі Улакли поки не можуть.
Інша справа – смуга, де наступає 90-а тд дивізія противника, більша частина якої якраз і задіяна у наступі північно-західніше Курахівського водосховища на Новопавлівському напрямку. Це з’єднання противника (6-й тп, 80-й тп, 428-й мсп + до двох стрілецьких полків, ймовірно, 67-й та 87-й сп), яке тиждень тому відновило активні та інтенсивні атакуючі\штурмові дії по напрямках Зоря – Слов’янка та Сонцівка – Петропавлівка, очевидно, таки виконала найближче своє завдання й вийшла на рубіж Слов’янка – Петропавлівка.
Трохи раніше передові підрозділи цієї дивізії, очевидно, виконали й завдання з виходу на рубіж Новоєлизаветівка – Українка (ймовірно, діють підрозділи 80-го тп, посилені якимось з двох сп).
Атаки передових підрозділів 110-ї омсбр (51-а ЗВА), що діє разом із 90-ю тд, по напрямку Шевченко (нижн.) – Андріївка, очевидно, протягом крайніх 2-3-х діб не принесли противнику якихось “внятних” результатів – до Андріївки вони поки не доповзли.
Таким чином, стає зрозумілим, що діюча на достатньо широкому фронті 90-а тд противника (навіть враховуючи, що в її складі зараз діє зразу 5 полків – 3 танкових та 2 мотострілецьких + 2 приданих стрілецьких полки), причому як на Покровському, так і на Новопавлівському напрямках, рано чи пізно буде вимушена сконцентрувати свої головні зусилля на чомусь одному.
Зараз частина дивізії (239-й тп, 80-й тп, 228-й мсп + 1 сп) діє південніше Покровська, вперто атакуючи на відтинку від Нововасилівки до Ясенового, інша частина (6-й тп, 428-й мсп +1 сп) вийшла на рубіж Слов’янка – Петропавлівка, діючи північніше смуги 110-ї омсбр противника, по суті, являючи собою разом із 110-ю омсбр ударну тактичну групу, яка, очевидно, має завдання обійти з півночі всі наші війська, що обороняються південніше дороги Донецьк – Запоріжжя, прорвавшись у Андріївку та район північніше неї.
Як на мене, рано чи пізно командування УВ “Центр” просто буде вимушене перегрупувати у цю смугу додатково якусь із бригад 41-ї ЗВА (скоріше за все, 137-у чи 35-у омсбр).
3. На завершення кілька коротких інформацій з інших напрямків, де противник також виявляє активність.
– На Торецькому напрямку, очевидно, передові підрозділи діючої на цьому напрямку 51-ї ЗВА противника (1-а “слов’янська”, 9-а та 132-а омсбр) мали успіх у центральній частині м. Торецьк. Однак південніше міста їхні атаки по напрямку Неліпівка – Леонідівка виявились безрезультатними.
– На Краматорському напрямку, очевидно, ЗСУ полишили повністю так званий “Кліщіївський плацдарм” південніше м. Часів Яр і видійшли на його західний берег.
– На Времівському напрямку, командування противника (УВ “Восток”), очевидно, протягом крайніх 4-5 діб спрямувало свої головні зусилля у смугу 5-ї ЗВА (127-а мсд), яка намагається обійти район оборони ЗСУ (Велика Новосілка – Времівка – Нескучне) з заходу. Противник намагається розширити ділянку свого контролю дороги Велика Новосілка – Успенівка між Новосілкою та Времівкою. Поки ЗА дорогу вони не прорвалися, але активно розширюють це вклинення у бік Нескучного та Новосілки. Тому, як на мене, ймовірність вводу у бій по цьому напрямку 34-ї омсбр противника зростає.
– На Куп’янському напрямку, очевидно, передові підрозділи 69-ї мсд противника зі складу його 6-ї ЗВА, які закріпилися на плацдармі (по р. Оскіл) південніше Дворічної, зуміли його трохи розширити. Причому, скоріше за все, противник ВЖЕ не тільки зумів захопити, а й впевнено утримує південну частину Дворічної й зумів просунутись до дороги Дворічна – Куп’янськ (по напрямку на Западне).
Як на мене, це більш загрозливо з точки зору подальших перспектив оборони Куп’янська, ніж зусилля передових підрозділів 1-ї танкової армії (ТА) противника, яка силами частин і підрозділів 2-ї мсд та 47-ї тд намагається розширити ділянку контролю лівого берегу р. Оскіл південніше Куп’янська Вузлового.
– На Лиманському напрямку, очевидно, противнику таки вдалося захопити с. Іванівка на правому березі р. Чорний Жеребець північніше с. Терни та створити там тактичний плацдарм. Ймовірно, діяли підрозділи 144-ї мсд 20-ї ЗВА противника.
Воно й не дивно, передові частини та підрозділи 20-ї та 25-ї ЗВА противника вже протягом місяця наполегливо, не рахуючись із втратами, атакують в районі с. Терни й загалом всього нашого плацдарму по р. Чорний Жеребец. А стан боєздатності, наших передових частин і з’єднань, які обороняються на цьому напрямку, скажімо так, викликає багато запитань. В першу чергу, стосовно некомплекту особового складу та ОВТ.
– Історія зі знищенням українськими дронами російського ЗРПК “Панцирь -С1” під Скадовськом починає обрастати цілою купою самих різноманітних підробиць. Цілком можливо, Україна стане першою в світі країною з БАГАТОЦІЛЬОВИМ морським флотом дронів.
– накопичує та зберігає паливо з російського “госрезерва”,
– постачає паливо на російську авіабазу “Енгельс-2”.
На російській авіабазі “Энгельс-2” базується 121-й важкий бомбардувальний авіаполк (до 15 літаків типу Ту-160\160М, це єдина авіачастина “вкс рф” озброєна цим типом літаків), а також 184-й важкий бомбардувальний авіаполк (до 18-и літаків типу Т-95МС). Обидва полки входять до складу 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.
Ця авіабаза є спеціалізованою під дислокацію якраз літаків “дальней авиации”. Їх тут споряджають далекобійними засобами ураження, заправляють, ремонтують тощо.
Результативний удар (виниклу пожежу було помітно за багато кілометрів) по прилеглій нафтобазі, яка безпосередньо постачає на цю авіабазу паливо, безперечно, ускладнить її “ритмичное функционирование”. Трохи пізніше стане зрозуміло наскільки саме.
На заставці: Дрони атакували нафтосховище Кристал, на якому зберігається паливо для авіабази Енгельс-2. Фото: соцмережі окупантів.
