агресія РФ

Комісія ООН видала звіт щодо злочинів, вчинених під час російської агресії. Подібні звіти надзвичайно важливі як основа для майбутнього міжнародного засудження і переслідування злочинців.

росія демонструє «зневажливе ставлення» до ядерної безпеки, у тому числі в питаннях Запорізької АЕС (ЗАЕС). Як заходи у відповідь, США пропонують іншим країнам відмовитися від «експорту ядерних реакторів по всьому світу».

Літаки – принаймні польські і, можливо, і словацькі МіГи – Україна таки отримає швидше, ніж сподівалась. А там і до F16 дійде. А тим часом основи фінансування рашистської воєнної машини продовжують стончуватись.

Профіцит зовнішньої торгівлі росії знизився в 2,8 рази. Експорт є джерелом валютних надходжень, із яких фінансується насамперед війна. Але санкції поступово удушують і експортні можливості агресора.

Час насправді не працює на путіна. Якщо тільки не зволікатимуть союзники України. Ми найбільше зацікавлені в тому, щоб у такого зволікання не було шансів.

Центробанк рф заявив про дефіцит доларів на росії. Чим менше у них буде доларів і євро, тим менше вони зможуть закуповувати і ремонтувати техніки, оплачувати корупційні схеми на Заході і фінансувати війну іншими способами.

Наші головні союзники працюють разом. Питання України – виробити прозорий і ефективний механізм використання допомоги, а також зробити все для вступу до НАТО і ЄС.

Кремлівські пропагандисти не бачать неприємного для себе висновку: чим більше допомога США і союзників, тим більше зацікавлені вони в перемозі України.

Країни G7 мають намір переглянути у березні стелю цін на нафту з росії. Це допоможе підключити до зниження валютної виручки росії навіть ті країни, які продовжують купувати російські енергоносії.

Намір країн Великої сімки і ЄС боротися з контрабандою нафти і піддавати санкціям компанії і країни, яких на цьому впіймають, звужує для росії можливості обходити санкції. Це посилить ефект уже накладених санкцій.

Президент Європарламенту Роберта Метсола заявила, що москву має бути притягнуто до відповідальності – і “без цього не буде миру”. Названо три напрямки посилення санкційної політики з боку союзників України.

Погрози і репресії не здатні вдихнути життя у конаючу російську економіку: якщо виготовляти техніку і боєприпаси немає з чого, немає за що і нічим, то не допоможе жодне «зовнішнє державне управління».

Європейські країни об’єднують зусилля з управління своїми запасами і розширення виробництва боєприпасів, аби допомогти Україні і посилити спроможність власної промисловості.

ЄС переключає свою увагу з прийняття нових санкцій проти Росії на забезпечення дотримання вже існуючих. У поле уваги потраплять і треті країни.

І важкі танки, і літаки, і багато іншого Україна таки отримає «у відповідний момент». А от коли цей момент настане, залежить від наполегливості України. І не лише в переговорах, але й у забезпеченні ЗСУ всім необхідним власними силами.

Чим далі, тим очевиднішим буде: українці мають визначитися – безпека НАТО і добробут ЄС чи побудова «суверенної демократії» з культом особи на чолі. Мати і одне, і інше не вийде. Вибір на користь першого оплачується кров’ю. Пропетляти не вийде.