Приватні компанії – в плюсі, єдина державна – в мінусі

Володимир Омелян

Здавалося б, у кого-кого, але в дорожників навіть у пандемічний рік мало бути все прекрасно. Стільки коштів, скільки отримала дорожня галузь в 2020-2021 роках, вона не бачила ніколи.

Люди задихалися і вмирали без кисневих масок у необладнаних шпиталях, економіка регулярно зупинялася на карантин і падала, повністю провакциновано менше 10% українців, але грошей на асфальт не шкодували. Щоправда, далеко не всі кошти, призначені на дороги, до них дійшли, але це вже інша історія.

Дорожні компанії працювали точно не в збиток, їх рентабельність була дуже пристойною.

В усіх, окрім державної – ДАК «Автомобільні дороги України», яка знову отримали збитки за І півріччя 2021 в обсязі 73,5 млн грн. До складу компанії входять 33 дочірніх підприємств. За другий квартал 2021 року чистий збиток отримали 18 з них. Найбільші збитки отримали:

Луганський облавтодор – 7,9 млн грн;
Рівненський – 7,2 млн грн;
Черкаський – 7,2 млн грн.

Серед причин отримання збитків у компанії вважають:

– недостатній обсяг доходів від виконання дорожніх робіт;
– витрати на утримання виробничих баз, які не використовуються у господарській діяльності дочірніх підприємств;
– визнання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків, розрахунків за газ та електроенергію.

Станом на червень 2021 року “Автомобільні дороги України” мають боргових зобов’язань на суму 3,5 млрд грн. Причому за аналогічний період минулого року ця сума була менше – 2,9 млрд грн. За результатами 2020 року державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” відзвітувала про чисті збитки на суму 130 млн грн.

Дивно, правда?

Приватні в плюсі, єдина державна – в мінусі.

А пояснення дуже просте: замість того, щоб приватизувати чи бодай реформувати цю компанію, забезпечити їй належне фінансування і мати надійного державного підрядника там, де приватні працюють не дуже охоче, – компанію продовжують банкрутувати. Бо ще є цікаві земельні активи, ще можна мільярд-другий з мінусу покласти комусь в кишеню.

Певен на 100%, що якби реформований і потужний ДАК вийшов на тендери, то точно би дав нижчу ціну за білорусів, азербайджанців чи турків.

Але, яка різниця, скільки заплачено за дорогу, гарантія на яку 3 роки.
Ми – суб’єктна держава і любимо платити подвійну ціну за гроші платників податків.

Автор