АМКУ проти твоєї звички подорожувати на Уберах містом недорого
Восени прийнято будувати годівнички для птахів, бо морози, і птахам нічого їсти. Навесні прийнято будувати годівнички для чиновників, бо наближається сезон відпусток, і нема за що їхати.
Саме зараз в антимонопольному комітеті України відбувається замах на «прикурити» з ринку перевезень. Якщо з ринку «прикурять» вони, то різницю заплатимо ми. Так працює будь-яка корупція, тому, любий друже, ситуація з АМКУ прямо торкається твоєї звички подорожувати на Уберах містом недорого. З причиною розібрались.
Тепер про привід. Приводом стало «стрімке» зростання цін на перевезення у місті Києві. З понеділка почався новий рівень локдауну і вимкнули громадський транспорт усім крім тих, кому видали/продали транспортні дозволи (прим. автора: «продаж дозволів» – це і є єдиний можливий результат державного регулювання таких процесів). Але всім треба на роботу, і не у всіх є власне авто. В результаті з 8 до 11 ранку в результаті шаленого зростання попиту при відсутності зростання пропозиції ціні стрімко виросли. Про стрімке зростання цін почалося нескінченне ниття в соціальних мережах, і це й стало зручним приводом державі віднайти нові годівниці.
Тепер по суті питання.
Кожного разу, коли у Києві йде дощ, відбувається різкий стрибок попиту, і алгоритми софту операторів перевезень перераховують тарифи. Стає дорожче. Завжди. І, мабуть, теж треба це бороти силами АМКУ? Бо кляті оператори ринку викликають дощ, щоб обібрати чесних громадян. У операторів немає спеціальних людей, які натискають кнопку «зробити дорого». Тому при стрімкому зростанні попиту автоматично (АЛГОРИТМІЧНО) зростає ціна, і кому треба — їде. Ситуація з дощем аналогічна ситуації з локдауном, тільки стрибок попиту ще більший. До сьогоднішнього дня дощ не викликав у АМКУ спроб щось там розслідувати та розбиратись, а от локдаун чомусь викликав.
АМКУ обіцяє провести якісь там дослідження питання ціноутворення. Робити вони, мабуть, це будуть приладами, які міряють ціноутворення.
Навіть на перший погляд очевидно, що ринок перевезень є абсолютно еластичним за попитом та не є еластичним за пропозицією (в короткому періоді). Аналітика взагалі показує, що у зв’язку зі слабкою платоспроможністю населення та великою кількістю авто, пов’язане з масовим безробіттям від мудрих карантинних заходів:
1) ціни і так внизу, наскільки це можливо;
2) зростання ціни на 50 коп. на км (зі 100 до 105 гривень на 10 км умовно) одразу відсікає 5% попиту, тобто простору для зростання цін силами підступних операторів ринку тупо нема, бо люди бідні (це питання досліджувала поважна аналітична агенція JFK).
Тепер про алгоритми. Там АМКУ обіцяє досліджувати алгоритми ціноутворення вочевидь силами якихось чергових спеціалістів самого державного зразка. Можу допомогти АМКУ і з цим. Там також все досить очевидно. Оскільки мова йде про трьох найбільших операторів, давайте про них і поговоримо.
В Уклоні ціна формується торгами між перевізником та замовником, де сам Уклон виступає просто платформою для цього торгу, алгоритмічно розраховуючи рекомендовану ціну. Рекомендовану ціну формує багатофакторна алгоритмічна модель. Водій може не погоджуватися з рекомендованою ціною та чекати кращого замовлення, пасажир може пропонувати більше або менше. В Болті та Убері ціна на поїздку одразу формується алгоритмом, а далі водій бере або не бере поїздку, проте ціна може переглядатися по ходу поїздки, зважаючи на затори та час в дорозі. Моделі у операторів різні, але призводять до рівноважних цін.
Отже, ринок є чисто конкурентним та позбавленим ручного керування. Ідея про те, що підступні оператори домовляться і піднімуть ціни, – мертва, оскільки падіння попиту (та обороту) не може бути компенсоване зростанням ціни. Коротше кажучи, від зростання цін відвалиться доходів більше, ніж приросте.
Тепер до висновків.
1. Позиція АМКУ є або популістично-невіглаською або корупційно-мотивованою. Інших варіантів немає. Це неприпустимо. АМКУ – це одна з найважливіших інституцій для побудови ринкової економіки, гарант балансу ринковості відносин та серйозний інструмент впливу як на інвестиційну привабливість країни, так і на добробут її громадян. Популістичні заклики шкодять діловому середовищу та дискредитують інституцію. Інституційна розбудова АМКУ є критично важливою.
2. Створення попиту на «врегулювання» локдаунного ціноутворення та забіг депутатів за прикуром також є наслідком заяв АМКУ. Будь-яке державне регулювання цін на конкурентних ринках – шкідливе. І призводить виключно до зменшення пропозиції при зростанні ціни.
3. Нам з вами треба тепер слідкувати ще й за діями АМКУ, який вже не вперше за останній час починає рентно-орієнтовано себе поводити.
