Ностальгатори за совком страшніші за «синіх китів»

Ми, кому випало пожити і там, і тут, хто здатен порівняти, ми розуміємо, що сучасне розмаїття – далеко не назавжди. І що відкат від сьогоднішнього до вчорашнього може відбутися дуже швидко, не встигнемо озирнутися. Але поряд з нами живе критична маса людей, які не цінують і гноблять те, що мають, і готові це все пустити під ніж заради блажі, порожньої фантазії. Від першого експерименту «хоч посміємося» у 1917 до першого голодомору українців 1921-1922 років минуло п’ять років. За нашими мірками, це одна президентська каденція.

Читати далі

Перестаньте выкапывать стюардессу, она воняет

Оказалось, в среднем по стране треть населения «шкодуєте про розпад СРСР». И становится понятным неубиваемый рейтинг жопастенькой валькирии и растущий рейтинг рыгов с их околокоммуняцкими лозунгами и обещаниями всего дешевого, а еще лучше — бесплатного. Что с этим делать? Наверное, только ждать, пока вымрет весь этот мамонтятник, и желательно еще пару поколений после этого сменится, чтобы уже наверняка. Хотя, если посмотреть, как весь мир в одночасье свихнулся на левацком дискурсе, то возникают обоснованные сомнения. Але якось вже буде.

Читати далі