Верочка. «Не можна зупинити локдаун, час якого настав»
Верочка: Как все идет?
Баба Люба: Як по маслу. Лягають та не мявкають. Багато сьогодні ще?
Верочка: Половина Кабмина, как минимум. Шприц-то хоть меняете?
Баба Люба: Обіжаєш! Через кожні три людини! У нас все стєрільно!
Верочка: А что хоть колем-то?
Баба Люба: Вітамін С закінчився, зара прем’єру бэ-шість вкачу, а там – як піде. Ох, доця, а завтра ще нардєпів фізрозчином обколювать… Уххх… Умаялась.