Логіка та відповідальність
Як одне без іншого не працює.
Депутаткиня від правлячої партії, продовжуючи робити те, що в неї краще всього виходить, звинуватила військове керівництво, що воно не виконало обіцянок з приводу ротацій бойових підрозділів. Як типу і попереднє командування. Прекрасна мета. І лозунг вдалий. Але…
Але це вже було. Для тих, хто забув або пропустив, колись під час АТО теж запроваджували ротації.
Трохи зовсім простої, схематичної математики. Цифри умовні.
Є лінія фронту. На ній воюють 50 бригад. А ще кордони з РБ, кордони з РФ, там, де немає активної фази. Смуга відповідальності – за кожною. Для того, щоб відвести на ротацію 10 бригад, треба когось завести. Такі ж 10 бригад. Зараз такої можливості немає. Якщо вивести 10 або 20 бригад на ротацію, навіть 5, на інших збільшиться навантаження і лінія фронту. А ми і так воюємо з переважаючими силами ворога.
Тому замість повноцінних ротацій та відновлення бригади батальйонами виводять, ні, не в тил. А на фронт, де більш спокійно. Бо можливості вивести в тил немає. Не вистачає бригад. Більше того, артилерійські бригади та артилеристи з танкістами механізованих бригад взагалі майже ніколи не виходять із боїв. Немає ким міняти. Для того, щоб в АТО почати ротацію, формували нові бригади.
Тому, як би нормальна логіка, для того, щоб вивести бригади на відновлення та відпочинок, треба сформувати їм на заміну інші бригади. Набрати людей, підготувати людей, дати зброю та техніку. При тому що зараз йде наступ ворога.
Люди, озброєння, техніка. Час.
Але в цьому ж пакеті критиканства депутаткиня обвинувачує Головнокомандувача та командувача сухопутних військ Павлюка в тому, що вони створюють нові бригади для того, щоб створити більше штабів і сховати офіцерів. В штабах.
Питання – то ротація треба чи ні? То потрібні бригади, які зможуть замінити на ЛБЗ тих, хто два роки в боях? Чи можливо створити бригаду без штабу? Чи замість штабу з офіцерами може бути солдатський комітет імені когось? «Багнети в землю, землю селянам».
Я щось заплутався. Потрібна ротація та відновлення чи ні? Якщо потрібні, то чи потрібні нові бригади? Чи має бути в нових бригадах управління? І якщо на все це відповіді так (а вони саме такі), то в чому проблема нових штабів бригад?
Це вже не кажучи про те, що всі ці плани затверджуються на ставці Верховного Головнокомандувача, і тільки потім починається створення нових військових частин. І створює їх не Павлюк. І навіть не Сирський. А міністр оборони відповідною директивою. І то після погодження з ВГК. Тобто рішення, прийняте та затверджене на ставці, директива МО, а винні знову чомусь військові.
Створення нових військових частин планує вертикаль Верховного Головнокомандувача. Тобто президента. Немає ні в кого повноважень просто сформувати. Спочатку знизу вверх подається аналітична довідка, в якій зазначається, для чого це треба і СКІЛЬКИ БУДЕ КОШТУВАТИ, а потім відповідно в ОП приймається або затверджується рішення. Або не підтримується. І таке бувало.
А тепер саме цікаве. Закон про мобілізацію вийшов кастрований, імпотентний та кривий. А ще в ньому зняли купу обмежень на мобілізацію людей зі слабким здоров’ям, хронічними та онкологічними захворюваннями. Для чого це робилося? Так от, за логікою військових, це робилося саме для формування нових підрозділів і підсилення існуючих, в яких є не тільки бойова компонента, а левова частка навантаження на підрозділи забезпечення. Люди на не бойових посадах.
Тобто зовсім логічна ситуація, коли люди, яким здоров’я або вік не дозволяють воювати в піхоті, але у них прямі руки, життєвий досвід, спеціальності та досвід, працюють в підрозділах, які забезпечують бойові та навчальні підрозділи. Тобто не квадратно-гніздовим методом із ТЦК всіх через полігон у піхоту, а через відбір і використання людей з урахуванням їхніх можливостей.
Але депутатка проти формування нових бригад, де половина особового складу не на бойових посадах через обмеження (вікові та по здоров’ю), бо їй здається, що це тільки задля того, щоб заховати “офіцерів у штабах”. А вона пропонує всіх людей відправляти на доукомплектування у бойові бригади.
То де логіка, запитаєте ви? А її немає. Бо немає відповідальності.
Коли ви чуєте гучні заяви, перед тим, як відреагувати, просто задайте собі запитання, – яку відповідальність несе людина за цю заяву? Командир бригади, оперативного командування, командувач СВ або головнокомандувач. Міністр. Всі можуть нести і несуть відповідальність. Тому майже мовчать. А депутат? Ніякої. Тільки політичну на майбутніх виборах. Прийшло нізвідки, пішло в нікуди.
З приводу обмежено придатних або придатних для служби в підрозділах забезпечення. В кожній самій бойовій військовій частині є купа підрозділів із не бойовими посадами. Це штаби, управління, служби, підрозділи забезпечення. Це ті підрозділи, що забезпечують процес бойових дій. Від кухарів до діловодів і навіть графічних дизайнерів.
І ці посади не менш потрібні та важливі. Якщо в бойовому підрозділі слабо укомплектовані підрозділи забезпечення, починає сипатись вся частина. І боєздатність знижується.
І треба розуміти, що це теж небезпечно, і теж бувають втрати. І інколи підрозділам забезпечення приходиться в руки брати зброю і воювати. Так, вони повинні служити не на бойових посадах. Але в нас війна. І крім того, що інколи в окопи відправляють всіх для стабілізації ситуації (досить погане за звичай рішення, яке частіше за все (хоча буває по-всякому) викликане пройобами і рішеннями старших штабів, які бояться доповісти наверх, що в них щось пішло не так), ще й бувають ситуації, коли люди, які не повинні воювати, вимушені це робити за обставинами.
І в одному з підрозділів, який ми готували, була реальна ситуація, коли дівчина-психолог після тренінгу молодших командирів змогла організувати оборону свого штабу, нарізала сектори вогню і керувала обороною, поки не підійшли резерви.
Тому ми в центрі на навчанні відносимося до кожного, хто приходить, як до людини, яка одного дня стане піхотинцем. Незалежно від віку і фізичного стану. Життя таке на війні. Бентежне. Навіть якщо йому рекрутери обіцяють, що цього ніколи не буде. Нехай він буде готовий і, коли треба, згадає все, чому вчили, знищить ворога і залишиться живим.
А політики, які зараз воюють із армією, маю надію, рано чи пізно будуть відповідати за свої дії.
Колаж: Інформатор
