Як Концепт посилення стійкості демократії спричинив скандал, і хто насправді його писав?
3 жовтня Кабінет Міністрів України оприлюднив документ з назвою «Концепт посилення стійкості демократії».
Прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що передав його США та послам країн G7. Очевидно, це відповідь на лист Білого дому про перелік реформ для продовження допомоги.
Документ на шести сторінках одразу спричинив негативну реакцію і представників громадянського суспільства, і народних депутатів з президентської фракції. 26 громадських організацій коаліції “Реанімаційний пакет реформ” наголосили в заяві, що він “не дає відповіді на питання про мету створення… та залишає безліч інших – щодо його структури й змісту”.
LB.ua розібрався, хто ж писав цей документ (урядовці чи ОП) і чи має він шанси на імплементацію в конкретні законодавчі ініціативи.
Скорочення кількості депутатів, запровадження імперативного мандата і вдосконалення пропорційної системи виборів
Починається Концепт з нагадування, що Президент України Володимир Зеленський послідовно реалізує суспільний запит на протидію олігархічно-корупційним загрозам: в умовах відбиття широкомасштабної агресії РФ проти України необхідно реалізувати три напрямки, аби гарантувати стійкість демократії.
Перший – «Стійкість демократії в Україні та очищення від олігархічно-корупційного впливу» – передбачає «зміцнення парламентаризму й можливостей виборців впливати на управління державою» через «удосконалення виборчого законодавства відповідно до сучасних політичних і безпекових умов та розвиток пропорційної виборчої системи для ефективного забезпечення реалізації демократичного волевиявлення».
Правда, не уточнено, як саме пропонують змінити чинну пропорційну систему (новим Виборчим кодексом у жовтні 2020 року вже запроваджено перехід від змішаної системи до пропорційної з відкритими списками).
Нардеп фракції «Батьківщина» Іван Крулько припустив, що «удосконалення» може означати перехід до закритих партійних списків.
«І це точно крок назад у питанні демократії, що прямо суперечить навіть назві цього документа», – сказав він LB.ua.
Концепт пропонує також скоротити кількість депутатів парламенту і місцевих рад. Плюс оптимізувати число комітетів ВРУ, оновити її регламент. Хоча після останніх виборів депутатів місцевих рад уже поменшало (нині найбільша налічує 120 обранців, найменша – 12). Як і парламентських комітетів, також оновлено їхні назви та предмети відання.
Усічення депкорпусу (за Конституцією – 450 осіб, фактично в чинному скликанні є 403) не нова думка.
«Ідея Медведчука знову оживає. Тоді агент РФ і голова адміністрації Кучми вже проштовхував зміни до Конституції – не вийшло. Сильний парламент завжди заважає авторитарному президенту. Чим менше депутатів, тим легше керувати. Реанімація справи Медведчука лише доводить сповзання до авторитаризму», – нагадав нардеп з фракції ЄС Володимир Ар’єв.
Іван Крулько звернув увагу, що натомість немає й слова про скорочення чисельності Кабміну й органів виконавчої влади.
Колишній член ЦВК Андрій Магера в цьому контексті порівняв Україну зі Словаччиною, з Польщею, Румунією та Молдовою. “Якщо ми візьмемо населення сусідніх держав, поділимо на загальну кількість депутатів парламентів, то з’ясуємо, що пропорція депутатів в Україні є однією з найнижчих. Тому насправді 450 нардепів – невелика кількість відповідно до населення. Тож скорочення – це точно не аргумент”, – підкреслив він.
Серед новацій – “посилення вимог до депутатських звернень і запитів для уникнення можливих ризиків зловживання цим правом та прихованої лобістської діяльності”. Здавалося б, слушна пропозиція: про практику написання депутатських запитів за гроші неофіційно говорили в Раді представники різних фракцій усіх скликань.
Аліна Загоруйко зі «Слуги народу» переконана, що така діяльність властива була радше попереднім скликанням. Хоча право скеровувати запити закріплене в Конституції, нагадала вона, тому його обмеження суперечитиме Основному закону.
Під великим питанням, як прописати критерії оформлення запитів.
«Дуже дивно. Нам що, питати дозволу в когось перед поданням запиту? Якщо є зловживання, то на те правоохоронна система. Нехай вона займається. І не варто обмежувати це право законом», – переконана Аліна Загоруйко.
Володимир Ар’єв вважає, що так влада намагається позбавити депутатів можливості викривати корупційні схеми.
Ще парламент має ухвалити Етичний кодекс народного депутата України. До речі, відповідний проєкт закону лежить без розгляду в парламенті ще з 2022 року.
Важливим пунктом є “вдосконалення партійної дисципліни” через запровадження імперативного мандата: партія виключатиме обранця і позбавлятиме портфеля за перехід в іншу фракцію – механізм уже діє на рівні місцевих рад. Імперативний мандат для нардепів не запровадили, оскільки парламентарі остерігаються опинитися на жорсткому гачку партійного керівництва.
“Усі цивілізовані європейські країни відійшли під імперативного мандата. Бо він далекий від демократичних принципів. Тому як можна говорити про посилення цих принципів, що є в назві Концепту?” – риторично запитує Аліна Загоруйко.
Цифровізація, ветерани у владі та англійська мова
Необхідно цифровізувати державний апарат і всі державні послуги, наголошує Концепт, реформувати оплату праці на основі класифікації посад. З новацій – створити ефективний “Центр Уряду”. Однак знову не вказано конкретних завдань цього нового органу.
Також документ пропонує залучати «ветеранів війни на державні посади як найбільш вмотивованих патріотів України». Та впроваджувати англійську як мову міжнародного спілкування, зокрема, в органах державної влади.
За Конституцією, лише українська мова є державною, тільки її можуть використовувати посадовці в органах держвлади, нагадує Андрій Магера. На його думку, доцільніше прописати посилення навчання англійської на рівні шкіл.
Боротьба з олігархами під патронатом Президента
Концепт анонсує створення «консультативно-дорадчого органу при Президентові України для розробки та впровадження ефективних механізмів безкомпромісної протидії олігархічно-корупційним загрозам».
Яким буде цей орган, його структура та завдання – автори документа не уточнюють. Лише говорять про «посилення кримінальної відповідальності за окремі види злочинів для забезпечення захисту національних інтересів від олігархічно-корупційних загроз».
Також йдеться про «підвищення інституційної спроможності антикорупційних органів України, передусім Національного антикорупційного бюро України, та забезпечення їх діяльності додатковими гарантіями незалежності, у тому числі удосконалення організаційно-правових засад функціонування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
За словами нардепа від «Голосу» Ярослава Юрчишина, також згадано впровадження антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки. І це насправді добре. Але поки що лише на папері: «Стратегія містить 1700 заходів у 15 сферах. При цьому результат буде лише за умов злагодженої роботи всіх механізмів влади. Адже кожному органу відведено конкретні завдання та строки виконання. Якщо бодай один не впорається – комплексного успіху ми не побачимо».
На його думку, послідовна антиолігархічна політика – це не тільки реєстр олігархів чи консультативно-дорадчий орган при главі держави.
«Це більше про системну роботу в антимонопольному, виборчому законодавстві та регулювання діяльності політичних партій і лобістів», – додав нардеп.
Одразу після посилення антикорупційних органів автори Концепту згадали про «розвиток СБУ як спеціально уповноваженого державного органу у сферах контррозвідувальної діяльності та охорони державної таємниці, головного органу у загальнодержавній системі боротьби з загрозами державній безпеці, у тому числі протидії загрозам воєнній та економічній безпеці держави в умовах війни».
У цьому ж розділі чомусь прописали «завершення реформи децентралізації». Що, на думку нардепа «Слуги народу» Віталія Безгіна, не надто кореспондується з пунктом про зменшення кількості депутатів місцевих рад.
Тут же коротко мова про подальший курс на вступ до ЄС і НАТО. Але знову з абстрактним «впровадити стандарти».
Що буде з судовою владою?
У частині судової реформи ті самі загальні гасла: «удосконалення порядку здійснення конституційного судочинства, законодавче врегулювання діяльності Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики, посилення його стійкості до олігархічно-корупційних загроз».
Більш конкретно: «перегляд застосування інституту суду присяжних в Україні, оптимізація процедур розгляду Вищою радою правосуддя дисциплінарних проваджень стосовно суддів, формування функціонально незалежної Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, покращення механізму виконання судових рішень в Україні».
Серед новацій – утворення «суду із компетенцією щодо захисту прав інвесторів та інвестицій».
Згідно з оцінкою голови правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова, створювати таку окрему інституцію як мінімум дивно. «Бо ж усі суди мають захищати інвесторів та інвестиції. Навіщо окремий суд? Оскільки це питання виконання договірних зобов’язань в адмінсудах, господарських судах. Індивідуальні спори з працівниками – це цивільні суди. Ухилення від податків – кримінальний суд. Тобто ми не можемо в одному органі сконцентрувати юрисдикцію захисту інвестиційних прав, бо це не працює. Тому треба в першу чергу очищати всю судову владу, а не створювати нові суди», – каже він.
Жернаков зазначає: «У розділі про судову владу зібрано по суті меми. Бо їх складно назвати конкретними ідеями. Суд присяжних – це ще з виборчої програми Володимира Зеленського. Можливо, це єдина конкретна позиція. Хоча також обіцяли мирових суддів. Чи змінить це судову владу? Точно ні… Прописано як “давайте, аби судова влада була хорошою, а поганою не була”. Таке враження, що писав 9-класник на тему “Я і суспільство”».
Натомість голова парламентського комітету з правової політики, представник «Слуги народу» Денис Маслов у коментарі LB.ua підкреслює актуальність пропозицій, які стосуються судової гілки влади.
«Ба більше, частина цих ініціатив уже в процесі реалізації», – наполягає Маслов.
І нагадує: у серпні парламент ухвалив закон про удосконалення конкурсного добору суддів Конституційного Суду, а також закони про відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя та формування незалежної Служби дисциплінарних інспекторів, які розглядатимуть скарги на суддів.
Парламент опрацьовує і проєкти, які пропонують додаткові механізми перевірки доброчесності суддів, зокрема Верховного Суду.
«Цього тижня зареєстрували законопроєкт про удосконалення процедур суддівської кар’єри, де ми змінюємо процедури добору на посаду судді зі збереженням детальної перевірки доброчесності кандидатів. Також маємо на опрацюванні декілька законопроєктів про розширення застосування в Україні повноцінного суду присяжних», – додає він.
Економіка з новими фондами та посиленням БЕБ
Другий розділ – «Розвиток конкуренції, демонополізація і справедливий розподіл ресурсів, які належать Українському народові» – стосується економіки.
Тут автори пропонують «консолідацію повноважень органів правопорядку щодо протидії правопорушенням, що посягають на економіку держави, в єдиному органі – Бюро економічної безпеки України».
Перший заступник голови податкового комітету ВРУ, представник «Голосу» Ярослав Железняк переконаний, що посилити БЕБ можна, тільки якщо повністю перезавантажити його.
«Передбачали, що це буде єдиний орган з правом розслідувати економічні злочини – аналітичний з правоохоронною функцією. За два роки роботи бачимо, що 84% розслідувань за профільними статтями БЕБ ведуть інші правоохоронні органи. Протягом січня-вересня БЕБ не відкрило жодного кримінального провадження за 8 статтями з 22, які повинно розслідувати», – розповідає він.
Натомість у БЕБ проходять засекречені «конкурси без конкурсів», коли на заявлені 84 посади набирають 220 «своїх» людей, використовуючи шпарини в законодавстві, зазначає депутат.
«За 9 місяців БЕБ витратило 91% річного бюджету і попросило додаткове фінансування. І все це під керівництвом однієї людини з Банкової. Тому ідея прибрати всіх правоохоронців від бізнесу абсолютно правильна. Але щоб передати цю функцію виключно БЕБ, орган треба перезавантажити», – вважає Железняк.
Концепт також анонсує завершення приватизації та позбавлення центральних органів виконавчої влади функцій управління державними підприємствами, що мають на меті отримання прибутку.
Одна з пропонованих новацій – створення Суверенного фонду України, який управлятиме стратегічними державними активами, та Фонду для управління державними оборонними підприємствами. А ще мова про приватизацію державних банків.
«У нас і так є Фонд державного майна. Чи ефективний він? Ні! Створімо ще декілька фондів. Але ж кількість точно не перейде у якість. Тут важлива не кількість фондів, а перегляд управлінських функцій… Тому цей документ більше схожий на згенерований штучним інтелектом… Якщо коротко, то цей Концепт – це миша, яку народила ціла гора», – переконаний член бюджетного комітету ВРУ Іван Крулько.
Нові реалії для медіа
Третій розділ – «Розвиток прозорих механізмів взаємодії з державою» – передбачає «розширення можливостей громадян України впливати на вироблення політичних рішень та курсу держави».
Концепт обіцяє «підтримку державою й подальший розвиток професійної незалежної журналістики».
Колишню очільницю парламентського комітету зі свободи слова, представницю “”Європейської солідарності” Вікторію Сюмар цей пункт про медіа особливо стурбував.
«Незалежну журналістику створює не держава. Державна журналістика апріорі залежна: Білорусь, Росія, Корея, Китай. І це про автократію та диктатуру, а не про демократію», – наголошує вона.
То хто писав цей Концепт?
Оприлюднення документа спровокувало жваві дискусії в депутатському корпусі та серед громадських активістів. Передусім з приводу авторів.
Нардеп Ярослав Железняк переконує, що текст писали не в Кабміні, а в Офісі Президента. «Навіть конкретні два заступники», – інтригує він.
Джерела LB.ua у Верховній Раді називають Олега Татарова і Ростислава Шурму.
Тоді як співрозмовник LB.ua в Офісі Президента категорично заперечує: «Шурма займається економікою. Татаров – виключно правоохоронними органами. Та він не того рівня людина, щоб займатися політикою. Депутати, які поширюють ці чутки, просто мають конфлікт інтересів із цими заступниками. От і все. Бо документ насправді політичний… Про авторів треба питати у Шмигаля. Він його підписав, хай за нього відповідає».
Інше джерело LB.ua в ОП натомість каже, що Шурму долучали.
«Татарова – ні, бо він половини слів таких не знає. Весь блок по Верховній Раді та виборах писав спікер Руслан Стефанчук. Шмигаль також брав участь. Залучали також генпрокурора Костіна. Сивочолі члени Національного інституту стратегічних досліджень, як і завжди, просто кивнули головами на цей Концепт. Я особисто прочитав цей документ за дві години до засідання, куди його винесли. Це повна маячня. Бо державна монополія на примус точно не може бути основою стійкості демократії», — переконаний співрозмовник.
LB.ua звернувся до пресслужби КМУ й отримав відповідь:
«Основа Концепту розроблялась Національним інститутом стратегічних досліджень. До опрацювання документу долучалось керівництво Уряду, Верховної ради, Офісу Генпрокурора, правоохоронних і контролюючих органів. Концепт було передано в КМУ для подальшого формування на основі положень концепту та пропозицій міжнародних партнерів Єдиного плану реформ до 2027 року» (орфографію відповіді збережено).
Що далі?
Депутатський корпус не бачать перспектив цього Концепту. Віталій Безгін узагалі не розуміє його мети.
«Це не дорожня карта, яку безпосередньо можна взяти для законодавчих ініціатив парламенту чи рішень уряду. Це навіть не набір пріоритетів нашої євроінтеграції на поточному етапі. Це якісь тези, нотатки, оформлені на декількох сторінках. Я в принципі не бачу в ньому практичного змісту. З таким самим успіхом можна було просто написати: “за все гарне та проти поганого, буде стала демократія”».
Аліна Загоруйко також погоджується, що в такому вигляді Концепт «не має перспектив імплементації в конкретні закони».
Михайло Цимбалюк з “Батьківщини” заявляє, що «документ писав студент першого курсу».
«Він нефаховий і примітивний, – акцентує парламентарій. – На такому рівні відповідей міжнародним партнерам точно не готують… Вони зганьбили державу. Це пляма на всю владу».
Представник фракції «Голос» Андрій Осадчук вважає документ «повною абракадаброю, ганьбою».
«Неважливо, хто його писав – Офіс чи Кабмін. Прем’єр Денис Шмигаль посилався на нього під час останнього засідання Верховної Ради. Тож визнає його за документ, який передали США та послам G7. Хоча його нікому не можна було показувати. Треба було викинути у шредер. Посли G7 явно вже побачили реакцію українського суспільства і давно розуміють, з ким мають тут справу. Такі документи дуже шкодять нашій міжнародній репутації», – наголошує він.
Голова комітету ВРУ з питань зовнішньої політики, нардеп «Слуги народу» Олександр Мережко також називає Концепт «еклектичним» і уточнює, що поки що не має інформації про реакцію міжнародних партнерів на нього.
Фото на заставці: kmu.gov.ua
Джерело
