Добро і зло без пропаганди
Є один момент, який можна було побачити в російському інформаційному полі. Те, як вони обговорювали новину про зустріч ЗСУ херсонцями.
І навіть спроби Соловьйова якось це обілити виглядали убого.
Тому що все всім зрозуміло без півтонів. Ось бійці ЗСУ, які багато місяців билися за своє місто, щоб визволити його з окупації. Ось їхня радість. Щира, зрозуміла.
Ось люди, які в окупації жили багато часу. І вони дочекались свою армію. Своїх захисників.
Все це просто та зрозуміло, природно та гармонійно. Без пропаганди воєнкорів, без намальованих чисел референдумів, без заяв “ми тут навсєгда”. Просто люди повернулись у свою сім’ю. Радість зрозуміла навіть росіянам.
І щоб цьому протистояти, Росія поклала декілька десятків тисяч своїх громадян у землю. Щоб цієї події не сталося.
Немає ніякої пропаганди та пояснень, щоб не розуміти, хто у цій ситуації добро, а хто зло. І вчора розуміння цього факту можна будо спостерігати в російських телеграм-каналах.
Ілюстрація: Oleksandr Grekhov
