Досить принижень!

Олена Кудренко

Суб’єктивно,дуже вибішували нав’язані нам попередні роки поради:

– Україна має мирно співіснувати з окупованими територіями, бо тоді вони там самі побачать, що ми стали жити краще, й захочуть повернутися;
– Україна має дати Путіну зберегти “ліцо”;
– українці мають вислухати побажання проросійських “граждан”, ввести другу державну російську тощо;
– Україна навіть створила безглуздий телеканал “Дом”, який творить контент російською начебто для окупованих територій чи для тих співгромадян, які вперлися рогами та яких “ущємляют”.

Україна винна, Україна має зробити, Україна мусить…

Я щойно побачила кадри з Куп’янська, де під час окупації наші недолугі співгромадяни знищували герб України на будівлі та скидали наш прапор. Бо увірували, що Росія там назавжди. А колаборантів скільки на Херсонщині, на тому ж Донбасі? А в Криму? А тих, хто “дєнь города” в окупації святкував під російськими прапорами? Хто вчителів змушував переводити діток на російську систему освіти? Хто пафосно кричав, що “я русскій”?

Не Україна має підлаштовуватися під все це лайно, а ось такі особи інтегруватися в Україну. Або нах… звідси. Якщо не під арешт.

Багатовіковий образ України доброї, України дружньої, України слабкої мусить зникнути саме зараз. Не шароварами та салом єдиними. Досить приниження та відведення нам ролі меншовартісних, від яких на заробітки їдуть “в мааскву”.

Мені дуже до вподоби слова*, які приписують британцям. Там щось про те, що в них є свої інтереси (якщо хтось пам’ятає, напишіть в коментарях). Бо здоровий егоїзм, національні інтереси, перш за все своя позиція, а не “дайтє Путіну сохраніть ліцо”, – ось це тепер МИ.

І нехай з цим всі рахуються.

 

* «У Британії немає вічних ворогів, у Британії немає вічних друзів. У Британії є лише вічні інтереси» © Генрі Джон Темпл Палмерстон, британський прем’єр-міністр.

Автори