Санкції на часі. 13.01.2025
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 13.01.2025.
1. російська військова економіка – це картковий будинок.
– Від 2022 року корпоративний борг російських компаній зріс на 71% і становить близько 20% ВВП, що еквівалентно витратам на війну. Цей борг є результатом політики субсидованого кредитування державою, що веде до масового друку грошей.
– Процентні ставки в росії досягли 21%, що ускладнює роботу бізнесу, тоді як інфляція продовжує тиснути на економіку. Державні фінанси тримаються на межі через уникання значного бюджетного дефіциту, але ситуація загострюється.
– Несправність фінансової системи може спровокувати банківську кризу і втрату довіри громадян до уряду.
– Західні санкції, що перекрили доступ росії до $300 млрд резервів, обмежили її можливості фінансувати військові витрати.
– Єдиний спосіб тиску на Кремль — посилення санкцій і передача заморожених резервів Україні як репарації. Це змусить путіна обирати між війною та утриманням влади, тоді як ослаблення санкцій стане для нього шляхом до збереження режиму.
2. Тіньове фінансування війни у росії може дорівнювати офіційному бюджету.
– росія використовує тіньову схему фінансування війни, змушуючи банки видавати пільгові кредити воєнним підприємствам.
– За словами ексфінансиста Bank of America та Morgan Stanley Крейга Кеннеді, з 2022 року понад 70% корпоративних кредитів у рф спрямовано на потреби війни. За три роки це могло принести до $250 млрд — суму, рівну офіційному бюджету на війну.
– Такий підхід спричинив зростання інфляції, підвищення облікової ставки та ризик системної банківської кризи.
– Залежність рф від тіньового фінансування підсилює економічну нестабільність, а тривала війна наближає крах її економіки.
– Кеннеді наголошує, що Захід має посилити санкції, адже ресурси демократичних країн здатні перевершити можливості москви.
– Рішучість України та її союзників не лише скоротить ресурси кремля, а й зменшить ризик реваншистської політики рф у майбутньому.
3. Російський газовий гігант «Газпром» планує скоротити чисельність персоналу центрального офісу в Санкт-Петербурзі на майже 40% — з понад 4100 до приблизно 2500 осіб.
– За словами заступниці генерального директора, це необхідно для зменшення витрат і прискорення прийняття рішень.
– За 20 років чисельність адміністрації “Газпрому” зросла в кілька разів, а фонд оплати праці сьогодні становить 50 млрд. рублів на місяць. Частина працівників може бути переведена до інших підрозділів або дочірніх компаній.
– Остаточне рішення має ухвалити генеральний директор Олексій Міллер, а детальний план буде представлено до 15 лютого.
– Скорочення пов’язане зі значним зниженням доходів компанії після того, як європейські клієнти розірвали контракти через вторгнення росії в Україну.
– У 2023 році «Газпром» зазнав першого річного чистого збитку за 24 роки.
– Станом на кінець 2023 року в групі «Газпром» працювало понад 498 тисяч осіб.
4. Росії загрожує зростання цін на оздоблювальні та будівельні матеріали.
– Вартість матеріалів для будівництва та оздоблення у росії може зрости майже на третину до середини 2025 року, не виключено й утворення дефіциту окремих видів продукції.
– За січень–червень поточного року через очікуване підвищення ключової ставки та ослаблення курсу національної валюти закупівельні ціни на імпортні та російські будівельні й оздоблювальні матеріали можуть підскочити на 30%.
– Також не виключена поява нестачі окремих видів продукції через обмежені виробничі потужності. На тлі дорожчих кредитів підприємцям складно запускати нові та модернізувати існуючі лінії.
5. У 2024 році експорт російського газу в Європу через трубопроводи зріс на 14% і досяг 32,1 млрд куб. м, головним чином завдяки збільшенню поставок через «Турецький потік» і Балкани (+23%, до 16,7 млрд куб. м).
– У грудні експорт через цей маршрут зріс на 14% у порівнянні з груднем 2023 року.
– Зростання було зумовлене привабливими цінами для європейських споживачів.
– Прогнозується, що «Газпром» прагнутиме зберегти обсяги поставок у 2025 році на рівні 16–17 млрд куб. м через «Турецький потік».
6. Імпорт комплектуючих для літаків із росії до США в листопаді зріс на одну третину і досяг майже максимум за останні три роки. Це випливає з даних американської митниці.
– За інформацією американської сторони, обсяг покупок дорівнює $7,6 млн, що стало найвищим показником з лютого 2022 року.
– Порівняно з листопадом 2024-го імпорт збільшився у 1,6 раза.
– За перші 11 місяців минулого року постачання російських компонентів у США становили $31,4 млн, що перевищує показник за аналогічний період 2023 року ($30,6 млн доларів).
– Найбільш затребуваними у американців були шасі та їх частини, на які припало $6,97 млн, а також інші елементи літаків, вертольотів або безпілотників, обсяг постачання яких становив $586,1 тис.
– У листопаді 2024 року ключовими постачальниками деталей для літаків на користь США стали Великобританія ($281 млн), Франція ($195 млн) та Канада ($146 млн).
7. США посилюють санкції проти російської нафти: експорт до Китаю та Індії під загрозою.
– Головні покупці російської нафти, Китай та Індія, шукають нових постачальників із Близького Сходу, Африки та Америки. Санкції США проти російських компаній, таких як «Газпром нефть» і «Сургутнефтегаз» та 183 танкерів значно ускладнили постачання.
– Китай раніше отримував 900 тисяч барелів на день, Індія — 1,76 млн барелів (36% імпорту), але тепер поставки можуть впасти до мінімуму. Російська нафта стала дорожчою й менш доступною, що змушує країни диверсифікувати закупівлі.
– Очікується припинення експорту марки ESPO Blend, а попит на близькосхідну й африканську нафту вже підвищив ціни.
– Навіть зі знижками росія втрачає позиції, оскільки Китай і Індія зменшують залежність від її сировини. Москва стикається з посиленням ізоляції.
8. Китай відмовився приймати танкери з російською нафтою після нових санкцій США.
– Три судна з понад 2 млн барелів нафти ESPO залишаються біля східного узбережжя Китаю. Танкер Huihai Pacific, який мав прибути до порту Дунцзякоу, змінив курс і тепер стоїть у морі.
– Mermar та Olia, завантажені в російському Козьміно, також не змогли розвантажитися в портах провінції Шаньдун.
– Санкції США, спрямовані на експорт російської нафти, включають заборону на вхід суден під санкціями до китайських портів. Це є частиною посиленого тиску на російську економіку після вторгнення в Україну.
9. Індія відмовиться приймати танкери з нафтою, які потрапили під санкції США.
– Індія має намір відмовитися від нафтових танкерів, на які США ввели санкції за їх роль у перевезенні вантажів для росії, що є ще одним прикладом впливу заходів Вашингтона на світовий ринок нафти.
– Представник індійського уряду повідомив, що танкери, які потрапили під санкції, не будуть допущені до розвантаження в індійських портах. Виключення становлять лише ті судна, що були зафрахтовані до 10 січня, за умови їх розвантаження до 12 березня. Високопоставлений індійський чиновник також зазначив, що:
– Вплив санкцій стане більш помітним через два місяці, коли закінчиться перехідний період.
– Поставки нафти не викликають занепокоєння, адже ОПЕК має резерв потужностей у 3 млн барелів на день, а інші постачальники, як США, Канада, Бразилія чи Гаяна, можуть компенсувати дефіцит.
– Основною проблемою є ціна, проте зростання понад $80 за барель не повинно тривати довго.
– Індійські нафтопереробники обговорюють довгострокові контракти з постачальниками з Близького Сходу, щоб мати додаткові обсяги за потреби.
– Індія також аналізує ситуацію навколо своєї частки у проєкті «Восток», який потрапив під санкції.
– Індійські банки вимагатимуть сертифікати походження нафти, щоб переконатися, що постачання не здійснюється від суб’єктів, які потрапили під санкції.
10. Європа може спровокувати глобальну конкуренцію за постачання скрапленого природного газу (ЗПГ) через втрату російських трубопровідних поставок.
– Попри достатні запаси газу на зиму, прогнози на 2025 рік менш оптимістичні.
– Європі може знадобитися імпортувати на 10% більше ЗПГ у 2025 році, що спричинить дефіцит і зростання цін. Це загрожує відтягуванням постачань із Азії, підвищенням витрат для розвинених країн і посиленням енергетичної кризи в бідніших державах.
– Ситуація може покращитися після 2026 року, коли ринок отримає додаткові обсяги газу зі США та Катару.
– До 2030 року очікується надходження 175 млн тонн ЗПГ, що має знизити ціни й стабілізувати ринок.
– Розширення виробництва в довгостроковій перспективі обіцяє зменшити напругу на енергетичному ринку.
11. Шість країн ЄС (Швеція, Данія, Фінляндія, Латвія, Литва та Естонія) закликали Єврокомісію знизити встановлену країнами G7 максимальну ціну на російську нафту, яка зараз становить $60 за барель. Це дозволить зменшити доходи Москви від експорту нафти, не спричинивши ринкових потрясінь.
– «Заходи, спрямовані на збільшення доходів від експорту нафти, є вирішальними, оскільки вони зменшують єдине найважливіше джерело доходу росії», — йдеться в листі до виконавчого органу ЄС.
– Граничні ціни G7 ($60 за барель сирої нафти, $100 для преміальних нафтопродуктів, $45 для дисконтних) не змінювалися з моменту запровадження у 2022–2023 роках, навіть коли ринок стабілізувався.
– На думку авторів листа, зниження ціни відповідатиме поточним умовам, адже міжнародний ринок нафти став краще забезпеченим, а росія, через свою залежність від експорту енергоресурсів, буде змушена продовжувати продаж навіть за нижчими цінами.
