Удари по російській промисловості. Що потрібно розуміти
Тривають стратегічні бомбардування промислового потенціалу РФ.
11 січня успішно вдарили по нафтовому терміналу в Новоросійську — ступінь збитків потрібно уточнити, але були шість-сім вибухів і сильна пожежа.
10 січня — приліт по виробництву ацетону в Гатчині, сильна пожежа у двоповерховій цегляній будівлі на вулиці Індустріальній.
П’яту добу триває пожежа на нафтобазі Росрезерву «Кристал» в Енгельсі — там 56 цистерн, які загоряються одна від одної.
Навіть якщо спалахне частина (кожна на 5000 кубів), то фінансові, інфраструктурні збитки, втрачене авіаційне пальне, небоєготовність бортів дальньої авіації та загиблі пожежники, включно з командиром загону, — уже добрі результати для удару трьома десятками дронів.
Удар по заводу «Пласт Фактор» біля села Чалтир 10 січня — ми заявили, що там склад дронів розвідників, але, на мою думку, і виробництво фюзеляжів і різних запчастин. Імовірно, колишній завод підлогового покриття перетворили на фабрику БпЛА.
Ракетна атака по Бердянську — вибита нафтова цистерна в порту, час від часу там приходить і по молу, і глибше, біля пакгаузів.
Тут слід пояснити декілька моментів.
Навіть сотня дронів на добу, навіть з БЧ, дуже близькою до «шахедів», — це укол слона шпилькою.
Росіяни майже дев’ять місяців трамбували нам перевалку сільського господарства: елеватори, цистерни з олією, термінали, склади.
Підсумок на табло: перенесли експорт на Дунай і колеса, відкрили свій зерновий коридор — і ось ми повернулися до довоєнного експорту на 24,6 млрд доларів.
Це другий історичний рекорд — буквально один з кращих років, попри прильоти сотні ракет на місяць з півтонною бойовою частиною, окупацію 18 % території, мобілізацію сотень тисяч людей, у тому числі із сільського господарства.
Кремлю не вдалося воювати за допомогою голоду і страху — просто не вистачило нарядів, супутникових даних, розвідки, планування ударів, здатності локально перевантажити ППО в секторі.
Потрібно тримати це в голові, намагаючись атакувати РФ кількома тоннами бойових частин і кількома десятками ракет на місяць.
Це дуже експансивний і непростий спосіб воювати. І навіть успішні атаки не означають, що держава зі 140 млн населення обов’язково впаде.
Як мінімум зростання цін вони приборкали, експорт палива наприкінці січня збираються дозволяти. Виключно дистанційно відпрацювати велику країну практично нереально.
Але ми маємо баф (у комп’ютерних іграх це тимчасове посилення гравця, зазвичай під впливом спеціального заклинання. — LB.ua): видобуток вуглеводнів, виробництво спирту, пластику, порохів дуже добре масштабується в плані втрат. Пожежа збільшує збитки, а збитки збільшують пожежу.
Нас вони дістати не можуть: коаліція дронів фізично — це країни від Канади до Італії, снаряди виробляють у Франції, Іспанії та Фінляндії, паливо постачають з коліс.
Та й в Україні ВПК дуже розосереджений.
Прості маркери розосередження — хороші нові й різні морські дрони, у яких робочі ракети Р-77 і носії fpv; дальні дрони по півсотні в одному прольоті. Плюс САУ «Богдана» у десятку підрозділів десятками штук; різні складні вироби, що вимагають кооперації: РЛС, пускові ПКР «Нептун», модернізація ракет, сотня тисяч дронів, які виробляють і держава, і приватні структури та волонтери.
Плюс основна ціль з нашого боку — зниження моралі противника.
Як там справи, як там іде СВО, за планом? А нічого, що у вас пропущений під Енгельсом, на комбінаті стратегічного резерву дальньої авіації авіаційне пальне не можуть загасити кілька днів? Там завод спирту загориться, там — ацетону, а тут детонує склад.
Нічого страшного? Ну, тоді гаразд, підписуйте контракт. Минуло лише десять років війни, не встигнете озирнутися, як усі завдання СВО будуть виконані.
З іншого боку, фронт рухається зі сходу на захід, хоч і повільно, не навпаки.
Тому, крім зниження моралі, довга рука — це також важіль для можливих переговорів.
Далекі дрони, «Нептун» земля — земля, різні дрони-ракети (ракети, але за документами — дрони, щоб легше було застосовувати будь-яким структурам з трьох літер) долітатимуть до промислових центрів кремлівського режиму.
Примушуючи РФ спалювати золотовалютні резерви під санкціями.
І подивимося, що швидше скінчиться — резерви у РФ чи потужності й гроші в тієї-таки коаліції дронів?
Особливо на тлі того, що Москві потрібні дорогі речі, які важко масштабувати в умовах санкцій: засоби доставки до ЗРК; багатоступенева РЕБ; відновлення парку «Панцирів» і С-300, які ми б’ємо копійчаними дронами й американськими ОТРК, у яких добігає термін придатності.
Темпи просування військ противника на фронті спадають: бездоріжжя, важкі втрати, удари по тилах і командних пунктах.
Утримувати росіян в агломераціях сходу й на підготовлених лініях оборони, нарощуючи темпи ВПК і завдаючи ударів по ВПК противника, по його критично вразливих точках, — дуже схоже на стратегічну оборонну операцію, яку нам рекомендували минулого року американці.
На заставці: Пожежа на нафтобазі Брянська. Фото: скриншот відео
