Вони ніколи не покарають винних за Іловайськ

Джон Сміт

На стадіоні Зеленський верещав про винних за Іловайськ. Але за 2 роки винних він не покарав і не збирався. Більш того, винних за Іловайськ він дістав із плісняви і призначив керувати всією армією, де вже вони всі разом під своїм контролем вбили ще одного патріота.

Насправді, вони ніколи не покарають Корбана, Хомчака, Грішина-Семенченка, Бутусова й інших за Іловайськ, бо тоді доведеться карати Коломойського. А це буде розгром всього мафіозного клану. Бо вони всі разом вчинили найбільший злочин в історії України, який привів до загибелі сотень патріотів і добровольців, а потім здійснили операцію по замітанню слідів і введення слідства в оману.

Вплив цього мафіозного клану був настільки великий, що їм вдалося навіть зліпити одному з подільників образ чесного журналіста, совісті нації та ввести його у групу з розслідування власного злочину. Бутусов проник в експертну групу з розслідування причин Іловайська, де вже в якості “представника суспільства” запускав димові завіси, коли рівно 6 років тому, в річницю загибелі, вийшов на пресс-конференцію і махав “наказом штабу АТО на штурм Іловайська”, який буцім-то “спростовує брехню господ Муженка і Порошенка”. От тільки махав він наказом не Муженка і не Порошенка, і не “штабу АТО”. Махав він наказом за підписом… Хомчака… Від 5 серпня 2014 року.

5 серпня сім років тому одне з кримінальних угрупувань України провело сходняк у Дніпропетровській адміністрації, на якому постановило вчинити злочин, який призведе до найбільшої трагедії в сучасній Україні. Самі вони називали той сходняк “зустріччю однодумців”:

“5 серпня з командирами добровольчих батальйонів і командуючим сектором “Б” генералом Русланом Хомчаком в його кабінеті була не нарада, а зустріч однодумців” (Геннадій Корбан, засідання ТСК Верховної ради).

Тоді “однодумці” постановили почати штурм добре укріпленого міста силами слабко озброєних добровольців, ввівши їх в оману, що місто обороняє лише декілька десятків колаборантів із числа місцевих.

Це призвело під час першого ж штурму до загибелі добровольців, які потрапили у добре підготовлену засідку. А далі Хомчак втягнувся у бої в місті, вліз керувати операцією рівня підлеглих і проспав падіння фронту. При цьому він проігнорував прямі настанови вищестоящого керівника, генерала Муженка, що “там вистачить полковника із вашого штабу” ©. Вторгнення військ РФ він проспав, підлеглі йому війська спротив російським військам не чинили, як війська сектора “А” під Луганським аеропортом. І от коли він потрапив в оточення росіян, яке він проспав, він поліз в “зелений коридор”, повіривши військовим злочинцям зі Збройних Сил РФ, які на його очах вже здійснили віроломний напад на його країну, тобто готові до будь-яких злочинів. І при цьому він також знову проігнорував попередження генерала Муженка, що це може бути пастка, оскільки російський заступник начальника генерального штабу ЗС РФ Богдановський в останній момент почав змінювати домовленості й вимагати виходити беззбройними. Пішов у засідку ворога, і загинули сотні ввірених йому військових. Загинули сотні патріотів, а Україна для військ РФ стала відкрита.

І лише рейд десантників генерала Забродського тилами російських військ, а також ракетні удари, які наказав наносити генерал Муженко, зупинили просування збройних сил Російської Федерації вглиб нашої країни і врятували нас.

Ось так стався найбільший злочин в історії України, вчинений ОПГ Приват і росіянами, з якими у майбутньому Коломойський помириться і обіцятиме, що “через 10 лет кровь будет забыта”, на що і працює зараз вся зелена Mafia State.

Причини, що привели до можливості росіянам вчинити віроломний напад, не розслідувані й досі. Зелена Генпрокуратура покриває основних винуватців, випускаючи димові завіси для суспільства, що “Порошенко ігнорує виклики на допити”.

Вони верещали 7 років про те, що “пузаті совкові генерали навмисно злили незручних добровольців”, вони роздували справу Назарова, щоб показати, що генералам плювати на життя простих солдат, вони нон-стоп розповідали в своїх підконтрольних ЗМІ, що:

“Порошенко… кинув наших хлопців з Майдану, які пішли в перші добровольчі батальйони – спочатку кинув в Іловайську, потім кинув в Дебальцевому. Потім він не зробив нічого, щоб не дати можливості бути Іловайську… Хоча знав вже 5 серпня, що є російські війська під Новоазовськом. Він нічого не зробив. Він хотів знищити всіх патріотів” (Ігор Палиця, Право на владу).

Але правда в тому, що наказ на штурм Іловайська силами добровольців підписано 5 серпня 2014 року. В день сходки мафії в кабінеті цивільної особи. Генерал Хомчак отримав шабашку від одної з ОПГ, яку виконав ціною життів ввірених йому бійців. За мовчання він отримав підвищення, перескочивши декілька кар’єрних сходинок, без досвіду отримавши найвищу посаду в Армії. А потім всі разом вони привели до смерті патріота і добровольця Ярослава Журавля, якого вони кинули вмирати без допомоги 4 дні на палючому сонці.

Бойові дії за замовленням ОПГ, в інтересах ОПГ – це називається рейдерство. Штурм добре укріплених позицій без підготовки, без розвідки, під головуванням цивільних осіб, що привело до непоправних наслідків, – це злочин.

Генерала Назарова судили за ІЛ-76, який він не збивав, за те, що він нібито не прийняв до уваги дані розвідки. Але Хомчак з Корбаном не прийняли до уваги такі самі дані розвідки командира батальйону Кривбас Мотрія та заступника командира батальйону Шахтарськ Філоненка, і кинули непідготовлених бійців зі стрілкотнею на підготовлені позиції ворога. Цей злочин привів до загибелі людей, а потім і до провалу всього фронту, коли росіяни перейшли кордон, а військовий командир, якому був ввірений цей район поля бою, проспав це вторгнення, бо був зайнятий задачами рівня підлеглих.

Обговорення військової операції цілого Сектору в присутності незрозумілих осіб, серед яких якийсь неслуживий Грішін-Грішин в незрозумілому статусі з підробним офіцерським званням, – це допомога ворогу влаштувати там котел.

Коли брешеш, завжди робиш помилки. Корбан брехав, що на зустрічі в ОДА не йшлося про Іловайськ. Але Бутусов брехав своє і по ходу спростував брехню Корбана. Бутусов брехав, що на зустрічі у Корбана йшлося лише про оточення Іловайська, а не штурм (тобто про Іловайськ йшлося). А потім Бутусов брехав, що у всьому винний Муженко, і показував “його наказ” вже саме на штурм Іловайська… “Наказ Муженка”, підписаний Хомчаком. Підписаний рівно в день зустрічі в адміністрації Коломойського.

Якщо Бутусов на пресс-конференції 27 серпня 2015 був вимушений вводити слідство в оману наказом за підписом Хомчака, виставляючи його за наказ штабу АТО, це значить, що у банди не було справжнього наказу штабу АТО.
Вони оббрехали інших в своїх злочинах. Так само, як пізніше Хомчак оббреше загиблих Дмитра Красногрудя і Ярослава Журавля.

Нинішній режим в нашій країні – класична Mafia State. Пов’язані кров’ю злочинці, які керуються омертою. За них Іловайськ розслідувано не буде. Більш того, вони зроблять все, щоб приховати свою в ньому участь. Вони будуть змушені узурповувати державну владу, як Янукович, щоб уникнути відповідальності після її неминучої втрати.

А тому для всіх здорових сил суспільства має бути одна мета – усунення їх від влади і гарне фото з ними всіма в клітці у суді.

* * *

“Нараду було присвячено плануванню операції із зачищення й взяття Іловайська… Там всі завдання ставив Корбан. Командував там всім не Хомчак, на мою думку, командував там всім Корбан”, – командир батальону “Шахтарськ” Андрій Філоненко, засідання ТСК Верховної Ради.

“5 серпня з командирами добровольчих батальйонів і командуючим сектором “Б” генералом Русланом Хомчаком в його кабінеті була не нарада, а зустріч однодумців”…
Задача (о взятии Иловайска) вообще не относились (на этой встрече), поскольку в моем кабинете они вообще относиться не могли”
, – сказал заместитель председателя ОГА Корбан.

“Хомчак прибув на нараду до Корбана значно пізніше, на автомобілі “лексус” групи Коломойського, і повністю підтвердив все, що до цього говорив Корбан”, – повідомив Ігор Мосійчук, заступник командира батальону Азов.

“Деякі з присутніх командирів отримали грошову винагороду за участь у майбутній Іловайській операції. Корбан інформував комбатів про відсутність будь-яких укріплень районів і військової техніки в Іловайську”, – заступник командира батальйону “Азов” Ігор Мосійчук.

“Совещание 5 августа было посвящено координации действий добровольческих батальонов МВД с оперативным командованием. Это было, скорее, установочное совещание. Изначальной целью была общая координация, но потом… сводилось к обсуждению конкретных действий. Непосредственно сам штурм Иловайска не обсуждался. Обсуждалась необходимость взаимодействия с армейскими частями в направлении Иловайска. Генерал Хомчак предложил батальонам формат участия, который они поддержали. Был общий замысел окружения Иловайска. Мероприятие продолжалось около двух часов. Это была просто встреча”, – Юрій Бутусов, засідання ТСК.

На першу річницю, 27 серпня 2015 року, Бутусов:

“Ці накази (які ми демонструємо) є ще одним аргументом, який викриває брехню начальника Генштабу Віктора Муженка і його піар-служб, які заявляли, нібито Іловайськ штурмували з ініціативи МВС самі добровольчі батальйони, а армія, мовляв, тільки їх рятувала”.

*Демонструє наказ за підписом Хомчака, підписаний в день сходки у Корбана.

За день до введення слідства в оману на цій пресс-конференції, Корбан:

“Где ведется следствие, не могут найти эти наказы. Я принес эти наказы. Это шифротелеграммы, которых нет в военной прокуратуре. И завтра, завтра,… это есть государственная тайна… завтра эти вещи будут переданы публично… на пресс-конференции… чтобы непосредственно для того, чтобы эти документы были переданы в военную прокуратуру для расследования фактов в том числе уничтожения этих приказов. То есть Генштаб уничтожил свои приказы” Інтерв’ю “Громадському” 26 серпня 2015 року.

* * *

Згідно звіту ТСК ВР, план операції по наступу на місто Іловайськ, штурму добре укріплених позицій силами непідготовлених міліцейських підрозділів, легкої піхоти розроблявся в перших числах серпня 2014 року під керівництвом Командувача оперативного командування “Південь” генерал-лейтенанта Хомчака, який є керівником Сектору Б.

4 серпня 2014 р. у штабі сектору “Б” (населений пункт Старобешеве) було проведено нараду, на якій були присутні О. Мотрій (командир батальйону територіальної оборони (далі – бТрО) “Кривбас”), Ю. Лисенко (командир роти 39-го бТрО “Дніпро-2”), представники 93-ї окремої механізованої бригади (далі – омбр) і 51-ї омбр. Начальник оперативного відділення сектору довів завдання: “Кривбас” мав оточити та звільнити Іловайськ від противника.

Про це завдання згадує і начальник озброєння сектору Ю. Мельник. 51 омбр після надання підтримки у звільненні міста мала продовжити рух на Зугрес і перекрити трасу Шахтарськ-Донецьк, щоб ворог не міг отримувати поповнення боєприпасами та найманцями.

* * *

Муженко:

“Іловайськ, як населений пункт – це було просто як одне із тактичних завдань всієї операції. Якогось стратегічного значення він для нас не мав, особливо вже у серпні місяці, коли ми контролювали Кутейникове. А Кутейникове надало нам можливість перерізати якраз залізничне сполучення з Росією – залізничну гілку, яка йде через Амвросіївку–Кутейникове на Іловайськ, а потім на Макіївку і Донецьк. Тобто нам не було такої необхідності ставити Іловайськ, як якийсь стратегічний центр, який необхідно було будь за що взяти”.

Генерал Назаров:

“Інший важливий напрямок був у центрі нашої оперативної побудови сил і засобів АТО — з району Дебальцевого почали рух на Шахтарськ. Була ідея з’єднатись нашим силам, які рухалися з півдня і півночі. Деякі з них, як, наприклад, підрозділи 25-ї бригади, вже знаходилися на східних околицях Шахтарська. Плюс ще було суттєве просування в напрямку Луганська на лівому фланзі, де на декількох ділянках наші вже почали закріплюватись на правому березі Сіверського Донця”.

Ігор Палиця, на каналі Коломойського:

“І сьогодні він претендує бути патріотом? Сьогодні він сварить далі країну: хто говорить російською, українською, хто в яку церкву ходить. Це чорт, який не має права називатися патріотом” (програма “Право на владу”).
“Порошенко – “це нечесна людина, це запроданець. Це той, хто торгував з Росією, який працював з Росією. Який кинув наших хлопців, з Майдану, які пішли в перші добровольчі батальйони – спочатку кинув в Іловайськ, потім кинув в Дебальцевому. Потім він не зробив нічого, щоб не дати можливості бути Іловайському… Хоча знав вже 5 серпня, що є російські війська під Новоазовськом. Він нічого не зробив. Він хотів знищити всіх патріотів”.

Интервью для «Цензор.нет» Игоря Коломойского:

Бутусов:
– Пиарщики Порошенко забили весь интернет, что организовал Иловайскую операцию не он, главнокомандующий, а Коломойский, чтобы захватить электростанцию Ахметова в Зугрэсе, а Корбан с Бутусовым спланировали наступление. Многие обманутые люди в это вранье верят. Вы не обсуждали с ним вопросы его морали?

Коломойський:
– Я вообще не читаю Фейсбук и не пользуюсь, не являюсь участником, так что не видел этого. Хотя странно, зачем мне тогда было в Зугрэсе что-то искать, на войне, когда гораздо проще тут Приднепровскую или Запорожскую – куда более мощные электростанции, у Ахметова захватить. А еще лучше – его кривбассовские предприятия. Зачем бы так далеко батальон “Днепр” в бой посылать, если я, по их мнению, всем командовал, если тут все рядом и без всякого риска? Вранье очевидное. По Иловайску у меня есть вопросы, почему там собрали столько добровольческих отрядов и оставили их в окружении. Надеюсь, назначение нового начальника Генштаба Хомчака, который сам там чудом выжил при прорыве, поможет суду поскорее начаться, чтобы разобраться во всех обстоятельствах. Тогда и правда будет всем ясна.

* * *

Дуже їм хочеться “снять вопрос” по зустрічі у Корбана.

Зняти це питання для банди стало завданням номер один з моменту, коли співучасники побачили наслідки своїх дій. Тоді учасники зустрічі у Корбана домовилися про єдину лінію захисту: перекладати відповідальність на жирних генералів і політиків та спростовувати значимість наради, яка була навіть не нарадою, а “зустріччю однодумців”, про Іловайськ на ній взагалі не йшлося і йтися не могло, ну точніше, йшлося, але так, серед інших тем, як про баб, футбол і Іловайськ.

Але коли співучасники побачили, що шило вже вилізло з мішка, вони організували кампанію по дискредитації Армії та держави, “яка кинула патріотів на убой”. Бутусов і Коля “Тайсон”, в міру Колесник, організували пресконференцію, на якій Бутусов грав роль “представника суспільства”, а Колесник – “куратора батальйону Кривбас”. Колесник, як постраждалий доброволець, передавав, а Бутусов, як чесний журналіст, в нього приймав “секретні накази” на штурм Іловайська. Ці накази “спростують брехню Муженка і Порошенка”, – заявили учасники ©. При цьому вони технічно обійшли момент, що підписані “секретні накази Генштабу” іншим учасником зустрічі – Хомчаком. А дата підпису – 5 серпня 2014 року, день зустрічі у Корбана.

А рівно за день до цієї пресконференції інший учасник зустрічі у Корбана – сам Корбан – в ефірі у Скрипіна на Громадському анонсував передачу якихось “секретних наказів Генштабу” правоохоронним органам. Як сказали би в американському ФБР, вже тут проглядаються заздалегідь узгоджені дії учасників заплутати суспільство і слідство.

Тому ніяке питання не знято.

Зняте воно буде лише тоді, коли влада дасть суспільству чіткі відповіді:

* Чи була зустріч у Корбана?
* Чи ставилися на зустрічі у Корбана задачі провести штурм Іловайська?
* Чи Корбан і Хомчак вводили в оману добровольців про малу кількість найманців і слабку оборону в Іловайську?
* Хто був ініціатором плану на штурм Іловайську – Хомчак, Корбан, Бутусов чи Коломойський?
* Навіщо Хомчак обговорював деталі військової операції з цивільними особами, якимось Бутусовим і незрозумілим двофамільцем Грішиним, і чи є в цьому склад злочину?
* Навіщо генерал Хомчак поліз у місто особисто, де в цей час був його штаб, чи не через це він проспав вторгнення російських військ і не організував відсіч?

Ось і все. Дуже просто. Навіть директор КНДІСЕ розбереться.


Проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області

Автор