Провал в оборонних замовленнях
За повідомленням ЗМІ, низка військових проектів під загрозою через відсутність реформи оборонного замовлення. Протягом 2020 року одразу кілька державних оборонних підприємств поскаржилися в уряд на відсутність фінансування таємних військових проектів в рамках оборонного замовлення Міністерства оборони України.
Через затримки у реформуванні державних оборонних замовлень влада поставила під загрозу національну безпеку країни.
У кінці минулого року Павлоградський хімічний завод, який виробляє спорядження ракетних двигунів, повідомив в РНБО, що Міноборони ігнорує виконання Указу Президента № 59/2020 щодо створення нових видів ракетного озброєння та боєприпасів. Зокрема, МОУ не вчасно прийняло рішення із замовлення виробництва ракетних комплексів «Вільха», «Вільха-М», «Гром» та інших.
На хімзаводі підкреслили, що не можуть отримати фінансування від міністерства, а тому унікальні виробничі потужності підприємства простоюють, а фаховий персонал звільнений. За результатами фінансового звіту за 2020 рік, Павлоградський хімзавод отримав 156,8 млн грн чистих збитків.
Запорізьке держпідприємство «Радіоприлад», що спеціалізується на виробництві радіоапаратури для ЗСУ, у листі до уряду повідомило, що не має прямих контрактів з Міністерством оборони в межах державного оборонного замовлення. Натомість має лише субпідряд від Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова, яке виготовляє БТР-4Е для армії. Однак, через незавантаженості та несвоєчасних виплат від ХКБМ, яке в свою чергу не може вчасно отримати виплати від Міноборони, «Радіоприлад» не здатне гарантувати системну роботу. На кінець року дебіторська заборгованість ХКБМ перед «Радіоприладом» склала 4,9 млн грн.
Львівський державний завод «ЛОРТА», що виробляє апаратуру зв’язку спецпризначення, протягом минулого року не міг отримати від Міноборони фінансування за замовлену продукцію, на виробництво якої завод витратив власні обігові кошти у сумі 25 млн грн.
Група підприємств Держкосмосу повідомила уряду, що програма «Виробництво військових транспортних засобів» за 2020 рік була профінансована лише на 25%. Зокрема відсутнє оборонне замовлення на виробництво нових танків «Краб» та «Булат».
На другий рік президентства Зеленського реформи ОПК залишаються у статусі обговорень на робочих групах. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості тільки-но завершило, а Міноборони продовжує працювати над розробкою підзаконних актів, необхідних для запровадження закону «Про оборонні закупівлі». Хоча закон мав запрацювати ще в січні 2021 року. По суті, оборонні закупівлі на сьогодні, у небезпечний для України час, заблоковані.
Навколо законопроекту про реформу Укроборонпрому №3822 тривають кулуарні баталії через те, який саме орган влади буде контролювати фінансові потоки майбутньої компанії-правонаступника концерну. Станом на сьогодні, 02.06.2021 року, законопроект готують до другого читання. Відсутність закону гальмує будь-яке перетворення Укроборонпрому на сучасну компанію.
Дивлячись на усі незрозумілі рухи навколо реформування оборонного замовлення, виглядає так, що діяльність влади Зеленського та його «слуг» направлена на руйнування усіх реформ в оборонній сфері, розпочатих за часів Петра Порошенка.
Хвалитися дрібницями та гробити крупне
Новина яка без перебільшення примусила сісти, аби не впасти. Бо в голові – шум, туман і одна-єдина думка «Догралися!».
Павлоградський хімічний завод закрив минулий рік зі збитками у 156 мільйонів. Потужності підприємства простоюють, персонал звільнений. Що це означає? Це означає, що проект ракети «Вільха» – фсьо. Бо саме на Павлоградському заводі виробляли паливо і бойову частину ракети. Виробляти їх більше ніде.
Віщую заперечення – як же так? Випробування ракети ідуть, МО регулярно звітує про знищені цілі. Зрештою, щойно КБ «Луч» відзвітувало про перший укладений закордонний контракт. Як поєднується одне з другим? Та запросто.
Я просто нагадаю, що Україна і танки «Оплот» виробляє – на експорт. Техніка ця для ЗСУ надто дорога, і тому, коли почалася війна, з’ясувалося, що дешевше і ефективніше відновлювати і модернізувати наявні танки Т-64 і Т-72. Щоправда, відновлення танків для ЗСУ завантажило роботою виробничі потужності та дозволило виробляти ті самі «Оплоти». Нині з цим проблема – харківський завод ім. Малишева завершив 2020 р. з боргами, а працівники не отримали вчасно зарплатні за лютий і березень. Це знову таки не заважає керівництву «Укроборонпрому» заявляти, що «довіру закордонних замовників вдалося повернути!».
Не виключаю, що КБ «ЛУЧ» зможе виробляти якусь кількість установок «Вільха» на експорт, підключаючи підрядників, у т. ч. закордонних. У той самий час ЗСУ не отримуватиме нічого.
Все це наводить на вкрай кислі думки – державний оборонний заказ, зірваний у 2020 р., буде так само зірваний у 2021 р. Див не буває.
Історія ця – дивовижна ілюстрація тому, як зелена команда взагалі веде справи. Якщо послухати прибічників зеленої влади, то все дивовижно! Дороги будують, киснем лікарні забезпечують, вакцину завозять, кількість збройних сил збільшують, Медведчука судять…
Знаєте, що мені це найбільше нагадує? Телебачення. Авторові цих рядків довелося бачити дуже популярне в свій час ток-шоу, яке знімали в старих занедбаних павільйонах студії ім. Довженко. У кадрі все було дивовижно – блискуче світло, яскраві кольори, сяючі посмішки. І ніхто не бачив, що відбувалося все це серед стін зарослих трисантиметровим шаром пилюки. Поверх облупленої штукатурки. А на вході до приміщення була калюжа 2 м в діаметрі, через яку по камінчиках стрибала дуже популярна тоді телеведуча, сам бачив. Мистецтво створення гарненької картинки зелена команда опанувала майстерно.
Так от за кадром відбувається жахливе. Там крок за кроком знищують інституції та держпідприємства, критично важливі для країни. Там створюють умови, за яких країна буде кинута в боргову яму. Але цього ніхто не бачить. Бо колишні «борці за правду і справедливість» нині сидять в правліннях і радниках голів держкорпорацій. Бо пересічним активістам за обурення не платять. І коло замикається.
Павлоградський завод дохне, зате нам показують успішні запуски вже вироблених ракет. Завод Малишева стоїть без замовлень, зате нам розповідають про проект нового танка. У ЗСУ ідуть скорочення, натомість нам показують закон про тероборону. Солдатам за два роки не підняли з/п ані на гривню, натомість уряд просторікує про співпрацю з НАТО, яке нас уже геть і на саміти не кличе. МВФ послав уряд в пішу еротичну пригоду, зате нам говорять про відновлення співробітництва. В Україні другий рік падають інвестиції, а китайці виставили нам в міжнародному суді позов на 3 мільярди, натомість нам розповідають про «інвестиційних нянь». Гроші для лікування КОВІД відправляють на «Велике Будівництво», і Україна ховає в квітні по «Іловайську» в день (400+ померлих), але нам розповідають про успішне проходження карантину. Медведчука «принижують палацовим арештом», а ОПЗЖ в той самий час в топ-3 найбільш рейтингових партій України.
Так скрізь. І більшість громадян продовжують вірити зеленим байкам, щиро розвісивши вуха. До чого ми так прийдемо, не хочеться й думати.