Питання оподаткування знань та світоглядних речей не на часі
Мало того, що піратський контент в Україні процвітає. Український парламент вирішив піти ще далі. Тепер інтернет-гіганти такі як Netflix, Apple, Google чи Facebook сплачуватимуть в Україні податки. Так вирішив український парламент, 283 голосами ухваливши законопроєкт №4184, в народі відомий як просто «податок на гугл».
Закон оподатковує електронні послуги, які надають українцям іноземні компанії. Простий приклад: підписка на Netflix, Кіберпанк у Стімі чи якийсь освітній курс західного універу. Все це невдовзі буде коштувати дорожче, тому готуйте гаманці.
Як ви зрозуміли, з цим законом щось не так.
Є проста та коротка відповідь: все не так.
Є відповідь довша та складніша. Окрім того, що це пекло буде вкрай важко адмініструвати, мушу заявити, що мета законопроєкту — наповнити дірявий, як сито, український бюджет. І все це матиме катастрофічні наслідки.
Багатьом громадянам блокується доступ до західної освіти та до західного контенту. Велкам ту вкантактє, там безкоштовно, забудьте про податки, — ніби промовляє нам парламент.
Давайте дивитися правді у вічі: Україна маленька відкрита економіка з бідним населенням. Західний світ довго та терпляче привчав дикі країни платити за контент. Будь-який ігроман підтвердить: у нас тупо дешевший Steam. Бо грошей у населення немає, і підступні західні капіталісти розуміють, що краще отримати 5 баксів замість 40, ніж не отримувати нічого та розвивати ринок піратського софту. Ба більше, ринок України настільки малий, що лізти сюди західним сервісам і розбиратись у податковому законодавстві немає сенсу.
Для одного зі своїх проєктів я замовляв аналіз чутливості попиту за ціною. Замовляв в однієї з агенцій досліджень, поки вони ще були в Україні. Результат був такий — збільшення ціни послуги на 5% (5 грн, або 30 центів) обвалював попит на ті ж 5%. Тобто попит був абсолютно еластичний щодо ціни на досить необхідну послугу.
Аналогія з контентом: очікувати, що розмір ринку контенту не впаде — дурість. Адже на це прямо вплине зростання ціни на 20% та ще незрозуміло на скільки опосередковано вплине собівартість адміністрування ПДВ нерезидентами. Простою мовою: якщо ціна на підписку на Ютуб.Мюзік виросте на 20%, то відпаде п’ята частина користувачів.
Вірити, що заколоситься 110 мільйонів баксів в українському бюджеті, які хтось витратить на дороги або президентський університет, — помилка.
Звичайно, можна знецінити масштаб трагедії та сказати «оті ваші ігри, музики та кіно — то не важливо». Але, по-перше, це важливо. Бо безкоштовний контент буває тільки в Росії. Для заміщення «братського» контенту саме контент цивілізованого західного світу має бути найбільш доступним для українців.
По-друге, необхідно виховувати у людей звичку платити за контент. І привчати до цього низькими цінами і простим доступом, створенням ком’юніті, яке відкрите лише для власників ліцензійних копій (на кшталт того ж Steam). Привчати бідні країні все ж таки краще дешевим контентом. Однак Верховна Рада сьогодні вирішила, що дешевий ліцензійний контент нам не на часі, а краще безкоштовний ТНТ від Газпрому.
Іншою ж проблемою є те, що мудрим Парламентом не врегульовані межі оподаткування. Тобто Сoursera, ЕdX, Udemi та інші освітні сервіси також подорожчають мінімум на 20%. Свого часу, коли я був бідним студентом, саме різні пільги від Курсери дали мені змогу отримати понад 70 сертифікатів від західних університетів та істотно вплинули на мою освіту. На рівному місці робити якісну західну освіту дорожчою, одночасно витрачаючи 7 мільярдів на нікому незрозумілий та на чорта не потрібний президентський ВУЗ — лицемірство.
Може, не будемо відкривати нову шарагу, а залишимо українцям доступ до контенту і освіти? Ще 4 млрд грн буде додаткових.
Підсумовую. Парламент, ухваливши з/п №4184 про ПДВ на електронні послуги, деяким з нас (хто може собі дозволити іноземний контент) просто заліз в кишеню, багатьох позбавив доступу до ліцензійного контенту, зробив освітні речі недоступними, підштовхнув розвиток піратських сервісів, а також прямо зашкодив інтеграції України у західний світ.
Демократична Сокира прямо засуджує таке рішення і вважає, що питання оподаткування знань та світоглядних речей має наступати на зовсім іншому етапі економічного та освітнього розвитку населення України.
