Санкції на часі. 12.01.2025
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 12.01.2025.
1. Санкції США завдали потужного удару по нафтовій і газовій галузі росії, ставлячи під загрозу до 20% її експорту.
– До санкційного списку внесено “Газпром нефть” і “Сургутнефтегаз”, які змушені згорнути операції до 27 лютого. Ці компанії експортували понад 4 млн тонн нафти щомісяця.
– Обмеження зачепили Московський і Омський НПЗ, арктичне родовище “Приразломное” та СПГ-заводи “Криогаз-Высоцк” і “Портовая СПГ”, що експортують 2,2 млн тонн СПГ на рік.
– Санкції спричинили зростання дисконтів на нафту, дефіцит танкерів, підвищення вартості фрахту та труднощі з оплатою. Удару зазнали й фінансові структури, такі як Сургутнефтегазбанк.
– Незважаючи на значний вплив на російський експорт, глобальна енергетична криза малоймовірна, оскільки США та Канада мають достатні резервні потужності.
– Санкції демонструють зниження впливу росії на світову енергетику і посилюють економічний тиск на Кремль.
2. росія провалила плани розвитку Північного морського шляху (ПМШ).
– У 2024 році вантажоперевезення ПМШ склали 37,9 млн тонн — лише половину від мети путіна у 80 млн тонн, озвученої у 2018 році.
– Попри заяви «Росатома» про рекорд, реальні результати виглядають скромно: транзитні перевезення досягли лише 3 млн тонн.
– У вересні «Росатом» в закритому порядку визнав провал і скоригував прогнози — до 2031 року перевезення можуть сягнути максимум 150 млн тонн замість обіцяних 200 млн.
– Провал ПМШ демонструє системну кризу російської економіки. Кремль витрачає ресурси на агресію, залишаючи стратегічні проєкти лише на папері.
3. російські державні ЗМІ переживають серйозний спад інтересу серед аудиторії.
– У 2024 році російські пропагандистські видання і телеканали втратили мільйони читачів і глядачів.
– Найбільші втрати зафіксувала «Комсомольская правда», яка за рік втратила майже третину своєї аудиторії – середня щоденна відвідуваність її сайту зменшилася з 6,5 мільйонів до 4,3 мільйона користувачів. Значно зменшилася й аудиторія «Московского комсомольца» (мінус 22%) та «Газети.ру» (мінус 14%). «РИА Новости» і «Лента.ру» втратили 12% і 11% відповідно. Також ТАСС зменшив свою аудиторію на 3%.
– Російські федеральні телеканали також не оминули втрати. НТВ втратив 13% глядачів, а «Первый канал», який колись вважався головним на російському телебаченні, опустився на п’яте місце за середньодобовою аудиторією, поступившись РЕН ТВ.
– Загалом із початку війни в Україні «Первый канал» втратив майже чверть своїх глядачів.
– Росіяни дедалі більше втомлюються від багатогодинних ток-шоу, де їх переконують в «успіхах» економіки, необхідності війни з Україною та навіть закликають до відновлення сталінських репресій.
– Водночас економічні проблеми, зростання цін та соціальна напруженість змушують багатьох шукати альтернативну інформацію. VPN-сервіси й доступ до незалежних джерел новин дають змогу дізнаватися правду, яка відрізняється від офіційної риторики Кремля.
– Державні ЗМІ поступово втрачають контроль над інформаційним простором. Навіть попри жорсткі заходи цензури та спроби подавати лише «правильні» меседжі, росіяни починають ігнорувати офіційну пропаганду.
4. У 2024 році у росії прострочена заборгованість за кредитними картками досягла рекордного рівня – 491 млрд рублів, що становить понад 11% від загального обсягу боргу за картками (4,4 трлн рублів).
– У листопаді кількість кредитних карт росіян із прострочкою понад 90 днів зросла до 7,65 млн штук, що відповідає 8% від усіх виданих карток (96 млн). Обсяг цієї простроченої заборгованості став найбільшим за останні роки.
– Росіяни змушені використовувати позикові кошти для фінансування повсякденних потреб. Проблемні кредити за картками становлять близько 30% усіх «поганих» боргів населення.
– Водночас загальна заборгованість за іпотечними кредитами, яка є найбільшим сегментом боргу перед банками, також демонструє зростання прострочень, але на нижчому рівні – 0,7%.
– Ситуація з проблемними споживчими кредитами, включно з картками, є більш напруженою: частка таких боргів становить 7,9%.
– Ці дані свідчать про зростаюче боргове навантаження та фінансову нестабільність, що може призвести до подальших економічних ризиків як для банківської системи, так і для домогосподарств.
5. росія стала другим постачальником зрідженого природного газу до Іспанії, випливає з даних енергетичної компанії Enagas.
– За 12 місяців країна закупила у рф еквівалент 72360 ГВт · год ЗПГ (21,3% від загальної кількості).
– Лідером поставок залишився Алжир із часткою 38,5% іспанського імпорту ЗПГ, на третьому місці — США (16,6%).
6. На дубайські компанії оформлено 55 танкерів “тіньового флоту” росії.
– Фінське видання Yle повідомляє, що на компанії, зареєстровані в Дубаї, оформлено щонайменше 55 танкерів, які належать до “тіньового флоту” росії. Ці судна використовуються для перевезення нафти в обхід міжнародних санкцій.
– Одне з таких суден, Eagle S, підозрюється у причетності до пошкодження підводного кабелю між Фінляндією та Естонією. Це викликало підвищену увагу до діяльності цього флоту.
– Окрім Дубая, “тіньові танкери” часто реєструються в Індії, Китаї та на невеликих острівних державах, де можна легко приховати реальних власників і кінцевих вигодоотримувачів.
– Тіньовий флот рф — ключовий елемент у схемах обходу санкцій, які забезпечують продаж російської нафти.
7. Кандидат на посаду канцлера Німеччини від AfD пообіцяла запустити “Північний потік” і повернути атомну енергетику.
– Кандидат від партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) Аліс Вайдель заявила, що у разі приходу до влади планує відновити роботу газопроводу “Північний потік”.
Основні заяви Вайдель:
– Запуск “Північного потоку” для забезпечення енергетичної безпеки.
– Демонтаж вітряних турбін, які, за її словами, шкодять екології та економіці.
– Повернення атомних електростанцій до енергетичної мережі та продовження їхньої роботи.
– Політикиня наголосила, що відмова від російського газу та перехід до “зеленої енергетики” завдають шкоди економіці Німеччини.
– Вайдель закликає до “енергетичного суверенітету” країни, відмовляючись від сучасної кліматичної політики уряду.
8. Консультації Єврокомісії з країнами-членами ЄС щодо 16-го пакету санкцій проти росії розпочнуться у вівторок, 14 січня , повідомляє польська радіостанція RMF.
– Під час обговорень учасники блоку висловлять свої пропозиції та побоювання, пов’язані з майбутніми обмеженнями.
– ЄК зможе подати проєкт санкційного пакету лише після всіх консультацій та має отримати одноголосне схвалення всіх членів ЄС.
– Польща, яка головує в ЄС із 1 січня, змінивши Угорщину, хоче, щоб новий пакет санкцій було прийнято у третю річницю воєнних дій в Україні — 24 лютого.
– У грудні Варшава разом із групою скандинавських та прибалтійських країн представила свої пропозиції до 16-го пакету санкцій.
– Серед вимог, зокрема, заборона на імпорт російського газу та зрідженого природного газу (ЗПГ), а також заборона на співпрацю з російською атомною галуззю.
