Найвеличніші на провокації не ведуться

Ну шо, котани кровожерні, Зради не случілось, і дажи навпаки – дєдушко Байден вставив нашим младшим братьям так, шо в них тепер падучая істєріка, хоча могли б зі власної історії знати, що від падучєй можна ж наткнутись на ножик 😉 ,  а потім поляки в Кремлі опиняються, Мнішек, вотетовотвсьо. Но поки вони там грозяться вислати американського посла (ну це тіпа як потопити ті обидва есмінця, нєфіг дєлать 😆 ), мені цікаво-таки до президента Зеленського: от у РФ нібито за шпигунство затримали нашого генерального консула. Яка у нас буде реакція?

Я ж не тому, що не люблю Зеленського. Але президент – не лише верховний головнокомандер, про що ми любимо згадувати всує. За Конституцією він ще й головний дипломат. І ще з часів Кучми Л. Д. не лише послів, а й тих же консулів, тим паче генеральних, призначають винятково з Банкової (хоча оце якраз і не за Конституцією, і не за Законом України “Про дипломатичну службу”, ну але ладно).

То я про шо. От, наприклад, коли 16 років тому російський аташе був задіяний у теракті в Катарі (там підірвали в авто чечена Яндарбієва, погугліть, повчальна історія), і його спіймали, то потім у Москві йому в аеропорту постелили червону доріжку і всячеські почесті.

Наш, слава Богу, не вбивця, і, звичайно, офіційно ми не визнаємо, що можемо шпигувати за країною, яка сім років здійснює проти нас збройну агресію, а економічну та інформаційну – всі тридцять. Але коли консула вишлють в Україну, хоч медаль же можна буде дати?

Ні, жарти жартами, а реально цікаво, що заявить президент із цього приводу. Підказка, Володимире Олександровичу: заявляйте самі, Юлю до клавіатури не підпускайте ближче, ніж на метр.