За це заплатив кожен українець, щоб декілька «українців» стали мільярдерами

Volodymyr Omelyan
Володимир Омелян

За 2020 рік Національна атомна компанія «Енергоатом» відзвітувала про чисті збитки на суму 4,8 мільярдів гривень! Тоді як за власним фінансовим планом компанія мала закінчити рік із прибутком у сумі 1,6 мільярда гривень.

У ІV кварталі минулого року «Енергоатом» дещо покращив фінансовий результат, тоді як за підсумками трьох кварталів сума чистого збитку сягала 5,3 млрд грн. Про це свідчить звіт про виконання показників фінансового плану державного підприємства за 12 місяців 2020 року, який проаналізувала експертна організація StateWatch.

При цьому за результатами:

2019 року «Енергоатом» відзвітувала про 3,8 млрд грн прибутку,
2018 рік завершений також із прибутком у розмірі 4,6 млрд грн.

Ці збитки – не через коронавірус.
Ці збитки – результат корупції, підігрування олігархам, некомпетентності та відсутності державницької політики в управлінні.

І за це заплатив кожен українець.
Щоб декілька «українців» стали мільярдерами.

П.С. 10 лютого НАБУ почало обшуки на «Енергоатомі» через продаж електроенергії за неринковими цінами в грудні 2020 року, про що повідомили в САП.

Чекаємо результатів за весь 2020 рік…


Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл

Я собі на два дні зробив реальний релакс від оцінювання всього, що витворяє наша, прости, Господи, влада, та як це заковтує наше насєлєніє. Розгрібав та архівував старі матеріали. А зараз пора вертатися до нашої сюрреалістичної реальності. От вам для початку, щоб глибоко не закопуватися, простенька діаграма, в якій уся політика попередньої й нової влади в сфері енергетики та тарифоутворення. А, ще й про “деолігархізацію” й незалежність від рашистської голки добавте.

У нас, принаймні, серед моїх друзів та читачів, усі люди розумні й мислячі, надмірно пережовувати не треба. Тому лише пару штрихів.

Скільки ти не кричи про зниження тарифів, а механізм для цього в тебе лише один – атомна енергетика. Так, загрозливо, але небезпеку можна компенсувати прибутковістю галузі. Зараз крива круто пішла в бік Чорнобиля. Тільки там були злочинні експерименти, а тут штучне доведення до неспроможності цієї сфери. Енергоатом не можна просто збанкротити, це не ТЕС. Тут падіння прибутків різко підвищує небезпеку техногенних катастроф.

 

Тому безвідповідальна гра із вимиванням ресурсів із Енергоатому в інтересах Коломойського (яка там реакція на санкції США?! Він тут досі головний вигодонабувач від зеленої влади!) це не лише антиекономічно та антисоціально, але й дуже небезпечно для життя й здоров’я мільйонів громадян. Не забуваймо, атомна енергетика не допускає різких перепадів потужності. Вона негнучка й стабільно має давати основну масу дешевої енергії, а інші виробники в українських умовах мали б покривати піки постачання та поповнювати ринок дорогої електроенергії для бізнесу. В іншому випадку все та ж перспектива Чорнобиля.

Як не крути, а енергія від АЕС у рази дешевша від усіх інших джерел. Але за специфікою галузь державна. Тому для олігархів, які традиційно топчуться в енергетичному секторі, до неї подвійний підхід: максимально видоїти через схеми управління й неприховану корупцію та ослабити й добити, як конкурента. Тоді й тарифи можна до хмар піднімати й усю країну шантажувати – або платіть, або віялові відключення. Уперше з середини 90-х країна завдяки Зеленському та його папікам опинилася на межі таких відключень. Те, як банкротять Енергоатом, – це шлях до відновлення абсолютного всевладдя олігархів. І тут Зеленський, щоб не говорив на словах, працює на цю мету.

Роль атомної енергетики в ціноутворенні та формуванні тарифів, якщо дуже спрощено, наступна: атомна енергія найдешевша, тому в загальному кошику вона понижує підсумковий результат для населення. Якраз на виконання пункту Конституції про Україну, як соціальну державу, за рахунок АЕС трималися порівняно невисокі тарифи. Був створений баланс розподілу, коли більшість виробленої енергії галузь віддавала за некомерційними цінами на ринок приватних споживачів. Натомість, для економіки енергія мала продаватися за ринковою ціною й забезпечувати самовідновлення й розвиток галузі.

Порошенко вів саме таку політику в ставленні до Енергоатому. Він не лише мав стати значним платником податків через прибутковість у комерційних поставках, але й забезпечувати розвиток, вчасні, а не авральні ремонти, постачання сировини тощо.

Що зробив Зеленський? Так “деолігархізував” країну, що всі ці ресурси з атомної енергетики були вимиті менше ніж за рік. Найбільше поживився його традиційний папік. Так, на поставки для населення лапу напряму не накладали – тут не дуже поживишся, хоча, обвалюючи галузь, можна додатково заробити на сторонніх схемах. Головне – це під контроль олігарха віддали увесь ресурс прибутковості АЕС. І тут ситуація подвійно антисоціальна. Адже тарифи на електроенергію для рядового бізнесу не знизилися. Вартість енергії від атомної генерації обвалили тільки для олігарха, якому монопольно віддали прибуткову (в минулому) частину комерційних поставок електроенергії. Це абсолютно кримінальна оборудка, так само, як і в традиційному Центренерго. І вона могла в масштабах країни відбутися лише за прямого наказу особисто Зеленського. Бо в цій оборудці з викуповування за заниженими цінами усього ліміту стабільності не зацікавлений більше ніхто. Навіть за великі хабарі урядовці не пиляли б так відверто гілку, на якій сидять. Наказати Шмигалю здійснити акт самогубства для всієї енергетичної галузі України могла лише одна людина. І колись за це має настати відповідальність.

Ну, й на останок – що з цього для нас з вами? А для нас лише три наслідки.

Перше – це невпинне зростання тарифів. АЕС лише при повноцінній роботі могли забезпечувати низький ціновий поріг та енергію для побутових цілей із пільговими тарифами для малоімущих, у яких ті перші 100 кіловат становили основу енергетичного пирога.

Друге – це безпека, про це вже написав. І безпека не лише від загрози позаштатних ситуацій і аварій, але й від розвалу енергосистеми в країні.

Третє – це втрата енергетичної незалежності від ворога. Тут також не можу позбутися відчуття умисності дій. Спершу енергосистему доводять до стану астенічного синдрому, потім ставлять перед фактом, що без білоруської (формально, а насправді – російської) енергії нам не вижити. На черзі відновлення більш масового й уже неприхованого постачання з РФ.

А що насєлєніє, по головах якого б’ють цими обухами? А йому аби нє Парашєнка. Ну, то їж-те, щоб тільки не подавилися… У олігархів тепер набагато більше грошей, щоб промивати мізки недогромадянам.

Поділитися:
Share
Усі відео