Вбивство за рахунок потерпілого

Гліб Бабіч

Як на мене, говорити про те, як пройшов перший “локдаун вихідного дня”, на тлі того, як ми летимо до повної та всеосяжної надзвичайної ситуації, – це як всерйоз обговорювати задирок на пальці, маючи загрозу його повної ампутації через газову гангрену.

Кількість хворих на COVID-19 набирає першу космічну швидкість. А за нею буде друга і всі інші. Нерегульований процес управляється виключно законами математики, яка, цілком імовірно, скоро нагадає нам поняття “прогресії” зі шкільного курсу.

Не дивлячись на те, що влада мляво намагається контролювати процес і навіть підключила поліцію, і навіть когось там карають, в країні панує “свято непослуху”. А місцева влада показує центральній “завзятий фак”. Як практичне підтвердження справедливого результату місцевих виборов. І справа не стільки в загальному “народному пофігізмі”, справа в комплексному краху дій тих, хто повинен був протидіяти загрозі. Виявилося, що суміш бажання продовжити карнавал популізму з бажанням зрубати на цій справі бабла є смертельною загрозою для країни. А разом вони перевершують ефект запланованої диверсії.

На початку епідемії (коли вона ще не була епідемією), акурат після бадьорої заяви колишнього прем’єра Гончарука про те, що “Україні не варто турбуватися”, дії молодої команди популістів твердо стали на рейки “бреши і заробляй”. Після чого криза в Україні стала неминучою.

У першій рекламної кампанії “чемпіонів по боротьбі з короною” був потужний старт. Весь цей хаотичний “карантин”. Всі ці театральні Санжари з міністром охорони здоров’я в ролі блогера. Розчулений президент обіймав прибулих з-за кордону “карантинників”. І розповідав про те, “як він хотів заразитися”. А на фоні панувала добре організована інформаційна кампанія про “велику змову” та ” фейковий вірус”. І все це виробило у населення таку ступінь ковідного нігілізму, що витравити її тепер неможливо. Аж до до настання повного “абзацу”.

Ще палахкотіло шоу з “сотнями літаків з допомогою”, до яких влада не мала ніякого відношення. Ще президент зустрічав “Мрію” з чужим комерційним вантажем масок (щоб переключити увагу від мільйонів таких же масок, проданих напередодні з резервного фонду). Але вже треба було переходити до іншого шоу – “Чемпіонат з порятунку”. І мабуть на цій стадії у когось “розумного і підприємливого” виникла ідея, що на процесі “порятунку” можна заробити не поступово, а “стрибком”. Але “продати” це як заслуги по всіх фронтах. Отримавши бонус від піару.

І ось тоді виникла ідея коронавірусного фонду, куди пішли гроші зі вже проваленого бюджету (за рахунок інших статей) разом із чималою міжнародною допомогою. Це було правильне рішення. І сума в 65 мільярдів правильна. Вона була цілком достатньою для того, щоб не просто протистояти епідемії, а створити систему, яка захистить від подібних загроз в майбутньому. Цілком логічно, що він повинен був піти на досить прості речі, оскільки загрози вірусу вже були добре відомі. Цих грошей цілком вистачило б на нормальний план. Тим більше, що часу на його реалізацію було не менше ніж пів-року.

Адекватні дії лежать на поверхні.
Ревізія медичних закладів (а не “аудит країни”).
Відновлення потужностей і модернізація в “слабких місцях”.
Збільшення кількості ліжок та спеціалізованих відділень. Навіть за рахунок дешевих модульних технологій, які наполегливо (і марно) пропонував вітчизняний бізнес.
Закупівля апаратів ШВЛ.
Відновлення та модернізація кисневих комунікацій в лікарнях (найдешевша частина програми, до речі).
Закупівля медикаментів.
Ревізія і відновлення потужностей виробництв медичного кисню та балонів (мізерно скромна частина від 65 мільярдів).
Закупівля кількох десятків мобільних шпиталів для розгортання в “гарячих точках”.

Цих грошей вистачило б і на оплату їх штату. І на доплату медперсоналу. І на підвищення його кваліфікації. І на “подушку для бізнесу” в період справжнього, продуманого та ефективного локдауну (для РЕАЛЬНОГО “розриву ланцюжка”).

Більш за те. Якщо б трохи не вистачило, туди можна було б направити ше десяток мільярдів з… доріг. Бо зменшення їх будівництва можливо вб’є десятки необережних водіїв. В противагу можливим сотням тисяч або мільйонам загиблих від епідемії. Логічно?

Цього б вистачило і на тотальне тестування будь-яких потенційно ковідних симптомів. А ось про це окремо. Нещодавно, президент похвалився високим рівнем тестування. Так, мов всі ці тести він робив сам і за свій рахунок.
Все було б добре. Ось тільки тестування (як і засоби захисту) замість засобу порятунку перетворилися на високоприбутковий багатомільярдний бізнес (з рентабельністю не менше 100% у випадку з тестуванням). Тому що ми все робимо за свій рахунок. Навіть ті “державні” тести, яких доводиться чекати 7-14 днів. При закупівельній вартості якісного тесту в 20 доларів їх можна було б закупити кілька мільйонів для забезпечення лікарень. Без примітної шкоди для фонду. І робити їх безкоштовно, враховуючи, що ми їх вже оплатили своїми податками.

Але ні. Коронавірусний фонд був потрібен для концентрації величезних, фактично неконтрольованих грошей і ЗОВСІМ не мав на меті боротьбу з епідемією. Сама по собі передача 35 мільярдів із нього на “велике будівництво доріг” – злочин. Особливо з огляду на те, що на іншій чаші вагів – людські життя. Тисячі життів.

Але справа виявилася не тільки в дорогах, необхідних для виправдання існування цієї влади. Просто дуже хотілося грошей. Це і так було зрозуміло. А після одкровень Уманського (колишнього радника Єрмака) і розслідування телеканалу Прямий пазли взагалі почали складатися з бадьорою швидкістю. Всього лише потрібно написати умови тендера під свої шість фірм. Тих, які дороги не будують, але продають підряди іншим, розпихуя по своїх і владним кишенях 40% грошей. Адже це зручно, коли на криворізькому щебені “сидить” Юзик. А потім за допомогою тестя “найвпливовішого” взагалі створюється багатомільярдна схема, при якій замість щебеню в асфальт закочується шлак з відвалів “Арселор Мітал” (що в усьому світі використовується тільки для будівництва другорядних, малонавантажених доріг). І знову з фірмами прокладками, які гребуть маржу лопатою. А керують цим друзі президента. Які навіть купили у нього будинок.

Плюс Арселор, позбавлений величезних грошей на утилізацію. За що теж, напевно, вельми вдячний. До речі, шлак передається Арселором за нульовою ціною. А “заходить” він на будівництво доріг вже за ціною щебеню (який дозволяє будувати дороги “на століття”). Хоча на початку говорили про економію. Ой, а як це?
Вері гуд бізнес. Красти, так все відразу.

Але і це не головне. Абсолютна більшість грошей, які залишилися від цільового використання (крадіжки), не використані. Тобто вони або потрібні були під щось інше, або влада настільки захопилася “заробітком”, що забила на процес взагалі. Або просто не встигла їх “освоїти”. Тобто навіть те, що не встигли вкрасти, не витрачено на наш порятунок. Хоча цього б вистачило на більшість пунктів, які я описав вище.

До речі, всі відволікаючі фактори, включаючи “кризу конституційного суду” і постійні вкидання збуджуючих суспільство протиріч, швидше за все, служать прикриттям саме для цього. Тому що так багато і відразу “заробити” ніде не можна. І ми повинні дивитися в будь-яку сторону, але не в цю.

Я вже говорив, але повторюся. Ми маємо справу не з помилками, дурістю і некомпетентністю влади. Точніше, це займає мінімальний відсоток в процесі. Ми маємо справу, можливо, з наймасштабнішим кримінальним злочином за історію незалежної України. У цій справі колись буде величезна кількість статей КК, які охоплять всю схему злочину. Про рекордну суму грошей вкрадених за одиницю часу. Про нецільове використання бюджетних коштів. Про перевищення влади. Про навмисну ​​дезінформацію, що веде до загрози життю. Про фантастичну і безпрецедентну корупцію.
І головне – про завдання шкоди нації, що має всі ознаки геноциду.
Тому що, якщо опустити всі складні юридичні визначення, це вбивство.
Це почнуть розуміти навіть найпалкіші прихильники зеленої влади, але вже задихаючись на лікарняному ліжку або на похоронах близьких.
А взагалі, вбивство за рахунок потерпілого – це геніально!

Коротше, рятувальники так і не вирушили до потопаючих. Тому що напередодні вигідно продали рятувальний катер і навіть рятувальні круги. Не дивлячись на те, що мали точні дані, що рятувати в цьому місці доведеться багатьох.

Моральна сторона? Я навіть не знаю. Красти у жебраків, бабусь, дітей, забирати у людей останнє за допомогою шахрайства, грабувати безсилих – куди моральніше.
Коли справа йде про можливість масових смертей – це інше.
Масове вбивство в концтаборах, геноцид цілих націй, яких ти призначив “нижчими”, – це страшно.
Геноцид власної нації, що відбувається з бажання пограбувати цю націю, – ще страшніше і цинічніше.
І не важливо, чи розуміє це один лицедій, який нервово кривляється на вершині піраміди. Вся структура, яка привела його до влади і використовує, розуміє.
Не розуміють тільки ті, хто привів його до влади своїми голосами.
Але вони зрозуміють. Коли настане колапс.
І тоді вони будуть голосніше всіх кричати “Розіпни!”. Але в цьому хорі вже буде дуже сильно бракувати голосів, бо з цвинтаря не покричиш.

Я не знаю в яких масштабах все станеться. Я сподіваюся, що “якось пронесе”, хоча не сподіваюся на “якось” ніколи.
Але зараз я не бачу будь-якого реального шляху. Тому що все, що можна було зробити, вкрадено, прострочено або просто не зроблено.
Я сподіваюся, що в критичній ситуації нас врятує звичка рятуватися самим. До чого нас, до речі, старанно готують. І кажуть відкритим текстом.
Але ми – чемпіони по самостійній боротьбі з чим завгодно. Тому надія є.
Але тільки на себе.

P.S. До речі, сама бубочка цинізму. Президент Зеленський нещодавно презентував програму “Здорова нація”, в якій є навіть “корзина здоров’я”. Ні, до грошей з коронавірусного фонду це не має ніякого відношення. Це збірка корисних порад. Допомоги не буде, але ви тримайтеся. Іж…те.
Сподіваюся, коли над ними всіма буде суд, замість адвокатів їм надішлють брошуру “Самостійний захист в суді для чайників”. Неповне видання.

P.P.S. Для тих, хто ще не бачив смакоту:
Уманський про розкрадання на будівництві доріг.
Телеканал Прямий про “першого тестя” і схематоз “друзів президента”:

 

Карикатура © Piero Tonin

Автор