А що там з виборами Президента НАН України? Частина 2

Anton Senenko

Коли я писав, що за посаду Президента Національної академії наук (замість покійного Бориса Патона) з 5 кандидатів фактично змагаються 3, бо 1 виявився навіженим, якому Бог на вухо щось нашіптує, а інший тупо “вмикнув задню передачу”, я й не знав, що все ще гірше.

Отже, задньопередачний Данилишин запропонував усім кандидатам зняти свої кандидатури, бо вибори якісь не такі, але сам при цьому лише допускав зняття своєї кандидатури.

Коли ж він втямив, що його “хитрий” план не спрацював, а 3 кандидати ведуть нормальну передвиборчу агітацію, їздять науковими установами та спілкуються з колективами Інститутів, тупо подав до суду на скасування виборів.

Аргументація – дика.
З одного боку, коронавірус, що загрожує виборцям (а нащо тоді рознесення виборчих дільниць?).
З іншого боку, неготовність керівного складу академії до змін (а вибори тоді нащо?).
З третього, треба омолодження керівного складу (та як же ж, холєра, це без виборів зробити?).

Читайте самі.
ZN: Данилишин вирішив заблокувати вибори голови НАНУ. Позов в суді

Мене дико вкурвлює, що один з кандидатів, у випадку неілюзорного свого програшу, може спокійно руками найчеснішого українського суду відібрати у виборців право демократичним шляхом вперше в історії обрати собі очільника. От Данилишин розумний, а всі інші науковці – тупі, бо ж галочку вліплять не за нього.

Як власну приватну думку скажу, що він, мабуть, хоче, аби його персону просто призначили… хто? найвеличніший лідер сучасності?

Сюр.

Але прикольно.
Принаймні, ці вибори ще чимось запам’ятаються.
Якщо, звісно, відбудуться.

 

Усі відео